Методика і педагогіка

Методика – це педагогічна наука. Вона тісно пов’язана з педагогікою, зокрема з такими її складниками як:

1. Загальна педагогіка,

Методика базується на даних загальної педагогіки при вирішенні загальних питань: організації навчання, таких як: цілі навчання, форми навчання, загальна спрямованість змісту навчання;

2. Теорія виховання

Для вирішення питань виховання та загальної освіти учнів у процесі навчання іноземної мови.

3. Теорія навчання, тобто дидактика.

Зв’язок методики з дидактикою зумовлений тим, що обидві ці науки мають загальний об’єкт дослідження – навчально-виховний процес. Дидактика вивчає цей процес в цілому, а методика займається вивченням проблеми організації навчання певному предмету. Тому методику називають частковою дидактикою. Методика конкретизує на відповідному навчальному матеріалі основні категорії дидактики: цілі, зміст, принципи, методи, засоби та організаційні форми навчання. Отже дидактика виконує щодо методики теоретико-методологічну функцію (О.Я.Савченко).

Методика і психологія

Методика навчання іноземної мови тісно пов’язана також з психологією. Психологія:

• є основою розуміння особливостей психічних процесів, як-то мислення, пам’ять, сприймання, увага тощо, які відіграють значну роль в оволодінні іноземною мовою;

• допомагає визначити зміст навчання, знайти ефективні методи і прийоми навчання з урахуванням вікових особливостей учнів;

• допомагає визначити мотивацію діяльності учнів у процесі вивчення іноземної мови та підтримувати її;

• визначає ефективні шляхи співпраці між учителем та учнями.

Методика і психолінгвістика

Психолінгвістика – це галузь науки, яка виникла на межі психології і лінгвістики та вивчає закономірності мовленнєвої діяльності, зв'язок між мовою і мовленням, системою мови та мовними здібностями людини. Оскільки навчання іноземної мови передбачає розвиток мовленнєвої діяльності, під якою розуміють процес активного, цілеспрямованого, опосередкованого мовою та обумовленого ситуацією спілкування приймання або надання мовленнєвого повідомлення у взаємодії людей між собою, дані психолінгвістики мають суттєве значення для методики навчання іноземних мов. Знання закономірностей мовленнєвої діяльності (усного і писемного мовлення), механізмів здійснення говоріння, аудіювання, читання, письма допомагають учителеві сформувати уявлення про механізми оволодіння іноземною мовою.

7. Методи дослідження в методиці навчання ім

Методи дослідження – способи вивчення навчального процесу з метою підвищення його ефективності.

Методи дослідження мають на меті одержання наукових даних про закономірності навчання іноземних мов, про ефективність навчальних матеріалів, що використовуються, способів і форм навчально-виховного процесу.

Схема 1.10. Емпіричні методи дослідження

В сучасній методиці навчання іноземних мов використовуються основні та допоміжні методи дослідження. Традиційно до основних методів дослідження відносять:

1) критичний аналіз спеціальних літературних джерел;

2) вивчення та узагальнення позитивного педагогічного досвіду;

3) наукове спостереження;

4) пробне навчання;

5) методичний експеримент;

6) дослідне навчання.

До допоміжні методів дослідження відносяться:

1) метод інтерв’ю;

2) анкетування;

3) тестування;

4) бесіда;

5) хронометрування;

6) експертна оцінка

7) статистичний аналіз.

Розкриємо їх сутність.

Основні методи дослідження

1. Критичний аналіз спеціальних літературних джерел з методики викладання та суміжних наук. Матеріалом для вивчення стану викладання іноземних мов в історичному аспекті є методичні посібники, монографії, програми, підручники, архівні матеріали. Аналітико-синтетична робота над цим матеріалом дає змогу ознайомитися з фактами, історією, сучасним станом проблеми, визначити недосліджені аспекти, відокремити відоме від невідомого, використати накопичений досвід у практичній діяльності. Оволодіння методом критичного аналізу спеціальних літературних джерел відіграє вирішальну роль у становленні професійної майстерності педагога. Адже він є доти компетентним учителем, викладачем, доки сам навчається.