5. Методика викладання ім як наука

Методика викладання іноземних мов – це самостійна, комплексна, теоретична і прикладна наука, яка вивчає закономірності, цілі, зміст, методи і засоби навчання і виховання учнів на уроках іноземної мови.

Об’єктом методики навчання іноземних мов є процес навчання іноземної мови, а її предметом є методи, прийоми і засоби навчання іншомовного спілкування. Між об’єктом і предметом існує двосторонній зв’язок.

У методиці навчання іноземних мов розрізняють дві функціонально різні методики: загальну та спеціальну.

Загальна методика займається вивченням закономірностей та особливостей процесу навчання будь-якої іноземної мови взагалі, незалежно від того яка це мова (англійська, німецька чи французька).

Спеціальна методика досліджує навчання конкретної іноземної мови у певному типі навчального закладу з урахуванням мовних і мовленнєвих особливостей рідної мови

Наприклад: Методика навчання іноземних мов - загальна методика, а

методика навчання англійської (французької, німецької) мови – це спеціальні методики. Проте кожна з цих методик може бути одночасно і загальною методикою, якщо брати до уваги вікові особливості учнів. В цьому випадку у методиці навчання англійської мови (яка є загальною) розрізняють методику навчання англійської мови дітей дошкільного віку, методику навчання англійської мови у початковій школі, методику навчання англійської мови учнів середнього чи старшого шкільного віку, методику навчання англійської мови у вищій школі (які є спеціальними).

Курс методики викладання іноземної мови передбачає вивчення загальної методики, тому що ви готуєтеся стати учителями двох іноземних мов, так і спеціальної методики, тобто методики навчання англійської мови. На заключному етапі навчання ви вивчатимете методику викладання другої іноземної мови (німецької чи французької).

5. Зв’язок методики з іншими науками

Схема 1.7. Зв’язок методики навчання ІМ з іншими науками

Методика навчання іноземних мов – це самостійна педагогічна наука, В той же час методика тісно пов’язана з іншими науками і використовує виявлені ними факти та встановлені закономірності. Базовими (тобто такими, з якими методика найтісніше пов’язана) для методики науками є лінгвістика, психологія, психолінгвістика та педагогіка. Детальніше зупинимось на цих зв’язках.

Методика і лінгвістика.

Лінгвістика (лат. Lingua – мова) – наука, яка вивчає систему мови, її сутність і форми існування та розвитку, а також описує мову для різних цілей.

Зв’язок методики з лінгвістикою є очевидним, оскільки мова, рідна чи іноземна, є об’єктом дослідження лінгвістики. Дані лінгвістики безпосередньо використовуються при розв’язанні проблем, що стосуються глобальних компонентів методики: цілей навчання (для чого навчати?); змісту навчання (чого навчати?); технологій навчання (як навчати?); допоміжних засобів навчання (з допомогою чого навчати?). Найвагоміший внесок лінгвістики в методику навчання відчувається у змісті навчання іноземних мов і насамперед:

1. У відборі навчального матеріалу (мовного, мовленнєвого, соціокультурного) згідно з конкретними цілями та умовами навчання. Саме лінгвістика пропонує принципи відбору лексичного, граматичного та фонетичного матеріалу.

2. В організації навчального матеріалу, тобто визначення його послідовності у навчальному процесі,

3. У методичної типології мовного матеріалу (визначення ступеня його труднощів для засвоєння тими, хто навчається).

В умовах білінгвізму (володіння двома мовами) знання, навички і вміння рідної мови переносяться на іноземну. У цьому зв’язку дані лінгвістики про розходження в системах конкретних мов (наприклад, української та англійської) дозволяють виявити випадки інтерференції та визначити ієрархію труднощів засвоєння іншомовного матеріалу.