2.2. Програма з ім для середньої школи, її структура і зміст

Чинна програма з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів та спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов затверджена МОН України у 2005 році.

Програма складається з пояснювальної записки, основного змісту навчання ІМ та орієнтовних результатів навчальних досягнень учнів.

У пояснювальній записці визначено мету та цілі навчання ІМ, розкрито основний зміст КК, вказано на пріоритетні принципи і засоби оволодіння мовою відповідно до комунікативно орієнтованого підходу, який є визначальним на сучасному етапі розвитку суспільства.

Зміст навчання ІМ з метою чіткого його розуміння структуровано у кілька компонентів, розподілених в окремі графи: сфери спілкування, тематика ситуативного мовлення, мовленнєві функції, засоби вираженя, лінгвістичні компетенції (лексична, граматична, фонетична),соціокультурна та навчальна компетенції. Весь матеріал змісту сформовано і розміщено відповідно до мети і етапів навчання, вікових особливостей та інтересів учнів, їхнього життєвого та навчального досвіду.

Очікувані результати навчальних досягнень визначені для кожного етапу навчання. Вони характеризують рівень умінь і навичок у кожному виді МД: аудіюванні, говорінні (ДМ та ММ), читанні, письмі.

Усі дидактичні та методичні засади і зміст програми узгоджені з відповідною галуззю Державного стандарту базової і повної середньої освіти як головного стратегічного документа і відповідають основним положенням „Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання” (2003 р.).

2.3. Концепція навчання ім

Пріоритетним на сучасному етапі є комунікативно орієнтований підхід, який в найбільшій мірі відображає специфіку іноземної мови як навчального предмета в середньому навчальному закладі. Термін «підхід» означає стратегію навчання. Тому іншими словами комунікативний підхід є стратегією (концепцією) навчання іноземної мови на сучасному етапі. Найбільш вагомий внесок в обґрунтування цього підходу зробили Е.П.Шубін, П.Б.Гурвіч, І.Л.Бім, В.Л.Скалкін, Б.В.Бєляєв, І.А.Зимня, Г.А.Китайгородська, Ю.І.Пассов (Росія), Г.Уідоусан, У.Літлвуд (Англія), Г.Е.Пефо (Німеччина).

Сутність комунікативного підходу полягає в тому, що процес навчання іноземної мови будується адекватно реальному процесу мовленнєвого спілкування, тобто процес навчання є моделлю процесу мовленнєвої комунікації. Основним параметрами цієї моделі в умовах штучного іншомовного середовища є:

• діяльнісний характер мовленнєвого спілкування, що втілюється в комунікативній поведінці вчителя як учасника процесу спілкування та навчання, і в комунікативно вмотивованій, активній поведінці учня як суб’єкта спілкування та навчання. Це означає, що формування іншомовних навичок і вмінь відбувається шляхом здійснення учнем комунікативної мовленнєвої діяльності. Тобто, оволодіння мовним (фонетичним, лексичним та граматичним) матеріалом спрямоване на його практичне застосування у процесі спілкування. Оволодіння уміннями говоріння, аудіювання, читання та письма здійснюється у процесі навчання в умовах, що моделюють ситуації реального спілкування.

• предметність процесу комунікації, яка забезпечується ретельним відбором тем, проблем, ситуацій, які відповідають інтересам і потребам учнів, а відтак є найтиповішими варіантами стосунків учнів між собою.

Комунікативно орієнтований підхід до навчання іноземних мов зумовлює вибір цілей, згідно з якими визначаються принципи, зміст, методи, прийоми та засоби навчання, а також висуває певні вимоги до кваліфікації вчителя ІМ, тобто до його кваліфікаційної характеристики.