46

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Запорізький національний університет

Електронні таблиці Excel

Методичні вказівки й завдання

до лабораторних робіт

за курсом “Інформатика та комп’ютерна техніка”

для студентів денного відділення економічних спеціальностей

Запоріжжя 2011

Електронні таблиці Excel. Методичні вказівки та завдання до лабораторних робіт за курсом “Інформатика та комп’ютерна техніка” для студентів денного відділення економічних спеціальностей. / Укладачі - Запоріжжя: ЗНУ, 2011.- 46 с.

Містить індивідуальні завдання й методичні вказівки до лабораторних робіт за курсом “Інформатика та комп’ютерна техніка” для студентів денного відділення економічних спеціальностей за темою «Електронні таблиці Excel».

Укладачі: ,

,

Рецензент: ,

Експерт: ,

Зміст

1 Лабораторна робота №6.Тема: Розрахунки в таблицях Excel 4

1.1 Короткі теоретичні відомості 4

1.2 Приклад виконання завдання 7

1.3 Завдання для самостійної роботи 8

1.4 Варіанти індивідуальних завдань 8

1.5 Контрольні питання 15

2 Лабораторна робота №7. Тема: Обробка даних, представлених у вигляді списку 16

2.1 Короткі теоретичні відомості 16

2.2 Завдання для самостійної роботи 24

2.3 Контрольні питання 24

3 Лабораторна робота №8. Тема: Підсумки, перевірка даних та зведені таблиці. 25

3.1 Короткі теоретичні відомості 25

3.2 Завдання для самостійної роботи 33

3.3 Індивідуальні завдання 33

3.4 Контрольні питання 36

4 Лабораторна робота №9.Тема: Ділова графіка 37

4.1 Короткі теоретичні відомості 37

4.2 Завдання для самостійної роботи 41

4.3 Контрольні питання 42

5 Лабораторна робота №10.Тема: Консолідація даних 43

5.1 Короткі теоретичні відомості 43

5.2 Завдання для самостійної роботи 45

5.3 Контрольні питання 45

6 Література 46

1 Лабораторна робота № 6

Тема: Розрахунки в таблицях Excel

1. Короткі теоретичні відомості

Файли, з якими працює Excel, називаються «Робоча книга». За замовчуванням файлам даються імена Книга1, Книга2, … При збереженні файлу йому можна дати будь-яке ім'я, при цьому автоматично додасться розширення .xls. Кожна робоча книга складається з листів. У робочій книзі може бути стільки листів, скільки необхідно. Завжди можна додати лист за допомогою пункту меню Вставка/Лист або видалити непотрібний лист за допомогою пункту меню Правка/Удалить лист. Кожний робочий лист складається з клітин. У верхній частині робочого листа розташовані імена стовпців, які записуються англійськими буквами. Усього стовпців може бути 255. Ліворуч робочого листа розташовані номери рядків, які записуються числами. Рядків може бути до 65536. На перетинанні рядка й стовпця перебуває клітина. Кожна клітина має унікальну адресу, що складається з імені стовпця та номера рядка, на перетинанні яких клітина перебуває. Виділену клітину називають активною. В клітину можна записувати дані або формули для обчислень.

Типи даних. Існує кілька типів даних, які можна записати в клітину: текст, число, дату й час, формулу.

Текстові дані являють собою послідовність букв, цифр і пробілів між ними.

Числові дані представляються у вигляді послідовності цифр 0-9. Числа можуть бути цілими або із дробовою частиною. Дробова частина відокремлюється комою або крапкою (це залежить від настроювання Windows), наприклад, 5,6. Числа відображаються в клітини не більш ніж 15 цифрами. Кількість цифр після десяткової коми залежить від формату числа, що встановлюється за допомогою пункту меню Формат/Ячейки…на вкладці Числа.

Дату можна записати в клітину, якщо використати один з форматів дати. Наприклад, значення 12.09.05 буде сприйнято як 12 вересня 2005 року. Над датами визначені наступні операції:

• до дати можна додати певну кількість днів, або від дати можна відняти певну кількість днів; результатом буде нова дата;

• від однієї дати можна відняти іншу дату; результатом буде кількість днів від однієї дати до іншої.

Формула записується в клітину, щоб виконати обчислення по формулі й відобразити результат в клітини. В клітині можна записати тільки одну формулу. Формула починається зі знака рівності (=). У формулах використовують числові константи, адреси клітин, функції й знаки операцій, а також можна використати круглі дужки ( ) для зміни порядку виконання операцій.

У формулах часто використовуються адреси діапазонів. Діапазон клітин - це безперервна прямокутна область із клітин. Адреса діапазону записується через двокрапку (:). Наприклад, А1:С4 - це адреса діапазону, що складається з 12 клітин.

Адреси клітин і діапазонів у формулах можуть бути двох видів: відносні й абсолютні. Ознакою абсолютної адреси є знак $. Наприклад, адреса В5 - відносна адреса клітини, а адреса $B$5 - абсолютна адреса тієї ж клітини. Адреси $B5 і B$5 - є частково абсолютними адресами клітини В5.

Приклади формул:

=(3*6 + 12)/4 - 2 результатом буде 5,5

=А2*2 результат - число з клітини А2, помножене на 2

=СУММ(В2:В6) результат - сума чисел з клітин від В2 до В6.

=СРЗНАЧ($В$2:$С$6) результат - середнє значення чисел з діапазону. У формулі використані абсолютні адреси клітин.

Копіювання даних

Дані, які введені в одну клітину, можна копіювати в інші клітини. Один зі способів копіювання використовує інструменти Копировать й Вставить, які працюють із буфером. Другий спосіб використовує маркер автоматичного заповнення, що розташований у правому нижньому куті кожної клітини або діапазону.

Якщо копіюється формула, то відносні адреси змінюються на величину здвигу. Наприклад, якщо формулу =А2+В2 , що записана в клітини С2, скопіювати до клітини С3, то вийде формула =А3+В3. Якщо ж у формулі записана абсолютна адреса, то вона копіюється в іншу клітину без змін.

Функції Excel. Для обчислень в Excel використовуються формули. У формулах часто використовуються вбудовані функції Excel. Усього є більше 100 вбудованих функцій.

Функції розділені на категорії. Повний список категорій функцій і самих функцій можна побачити у вікні майстра функцій, що викликається за допомогою інструмента f_{x .} Інструмент перебуває на панелі інструментів Стандартная. У лівому нижньому куті вікна майстра функцій розташований знак «?», що викликає підказку по роботі з функцією. Підказка містить докладний опис аргументів функції й результату та велику кількість прикладів використання функції.

Функції значно спрощують обчислення. Наприклад, якщо необхідно обчислити суму значень, занесених в осередки від A1до H1, це можна зробити за допомогою функції =СУММ(А1:Н1), а не за допомогою довгої формули =А1+В1+С1+D1+E1+F1+G1+Н1.

Кожний виклик функції складається із трьох елементів: знак рівності (=) указує на формулу, ім'я функції (наприклад, СУММ) указує, яку операцію необхідно провести, аргумент функції (наприклад, А1:Н1) указує адреси клітин, значення яких використовуються при обчисленнях. Аргумент часто являє собою групу клітин, але може бути й більш складним. Ви можете ввести функцію в клітину самостійно або за допомогою майстра функцій. Оскільки функція СУММ досить часто використовується в EXCEL, її кнопка винесена на стандартну панель інструментів. Наприклад, щоб знайти суму значень, просто клацніть на кнопці  (АВТОСУММА).

Приведемо опис декількох часто використовуваних функцій.

СРЗНАЧ(діапазон) - повертає середнє (арифметичне) своїх аргументів; наприклад, =СРЗНАЧ(А2:А9). Функція належить до категорії статистичні.

МАКС(діапазон), МИН(діапазон) - повертають максимальне й мінімальне значення серед чисел зазначеного діапазону. Належить до категорії статистичні.

ЕСЛИ(умова; вираз1; вираз2) - функція перевіряє умову й обчислює вираз1, якщо умова виконалася; функція обчислює вираз2, якщо умова не виконалася. Наприклад, результатом функції =ЕСЛИ(А2>20;1;0)

буде число 1, якщо в клітини А2 записане число більше 20, і 0, якщо в клітини А2 записане число, що менше або дорівнює 20.

Створення списку значень, що розкривається.

Часто в якому-небудь стовпці таблиці дані приймають фіксований набір значень. У цьому випадку зручно у вільному місці таблиці створити список можливих значень, а введення даних здійснювати, вибираючи потрібне значення зі списку, що розкривається. Для цього виконайте наступні дії:

• Створіть у вільному місці таблиці список можливих значень стовпця;

• Виділіть стовпець, у який будете вводити значення зі списку;

• Виберіть пункт меню Данные/Проверка , з'явиться вікно діалогу, у якому виберіть Тип данных – Список і вкажіть в елементі Источник діапазон клітин, що містить список можливих значень стовпця.