- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Програма
- •1. Мета та завдання навчальної дисципліни
- •2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни
- •3. Рекомендована література:
- •Опис навчальної дисципліни
- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •1. Мета та завдання навчальної дисципліни
- •3. Програма навчальної дисципліни
- •Тема 1. Поняття і сутність культури: теоретичний аспект (2 год.)
- •Тема 2. Витоки української культури (2 год.)
- •Тема 3. Культура античних міст-держав Північного Причорномор’я (2 год.)
- •Тема 4. Культура давніх слов’ян (2 год.)
- •Тема 5. Особливості культури Київської Русі (2 год.)
- •Тема 6-7. Культура Галицько-Волинського князівства в період 13 – першої половини 15 ст. (4 год.)
- •Тема 8-9. Особливості культурного життя другої половини 15 – першої половини 16 ст. (4 год.)
- •4. Структура навчальної дисципліни
- •5.Теми практичних занять
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Орієнтована тематика рефератів:
- •Методи контролю:
- •Питання для самоконтролю та самостійного опрацювання
- •Якими були особливості культурних процесів на українських землях в 1900 – 1917 роках? перелiк основних питань до підсумкового модульного контролю та іспиту:
- •8. Шкала оцінювання
- •9. Методичне забезпечення:
- •10.Рекомендована література:
Орієнтована тематика рефератів:
Трипільська культура.
Культура античних міст-держав та колоній – Пантікапей, Херсонес, Фанагорія, Ольвія.
Скіфська культура та її особливості.
Ранні форми культури на східнослов'янських землях.
Язичницька культура та її значення для формування і розвитку культури України.
Міфологія східних слов’ян, обряди і свята.
Складники української культури.
Велесова книга.
Київська Русь – якісно новий етап у розвитку слов’янської культури.
Культура і релігія дохристиянської Русі.
Перша релігійна реформа Володимира, її значення.
Запровадження християнства і його вплив на розвиток культури.
Культура Київської Русі та античність.
Культура Київської Русі і Візантія.
Матеріальна культура Київської Русі.
Визначні архітектурні пам’ятники Київської Русі.
Основні центри давньоруської культури.
Літописання і література Київської Русі.
Музична і співоча культура.
Усна народна творчість.
Монастирі – осередки культурного і духовного життя.
Визначні культурно-освітні діячі Київської Русі.
Виникнення слов’янської писемності.
Культура Київської Русі періоду феодальної роздробленості.
Культура Галицько-Волинського князівства.
Культурні зв’язки Київської Русі з сусідніми країнами.
Культурна спадщина Київської Русі і сучасність.
Падіння княжої Русі і гальмування поступального розвитку культури.
Культурне піднесення в Україні в другій половині XVI ст. як результат пробудження національної самосвідомості.
Братства та їх роль у розвитку української культури.
Розвиток освіти на українських землях в литовсько-польську добу.
Початок книгодрукування в Україні.
Українські освітні діячі: Юрій Дрогобич, Костянтин Острозький, Мелетій Смотрицький, Єлисей Плетенецький, Петро Могила.
Берестейська церковна унія (1596) і її наслідки для розвитку культури.
Література і літописання.
Архітектура і образотворче мистецтво XIV – першої половини XVІІ ст.
Усна народна творчість. Історичні пісні, їх тематика і особливості.
Козацтво як феномен світової культури.
Культура Запорізької Січі.
Культурні зв’язки України з культурними осередками Центральної та Західної Європи.
Українська державність та її роль у розвитку самобутніх рис національної культури.
Особливості розвитку культури на українських землях за часів Гетьманщини.
Духовне життя в Україні в період Гетьманщини.
Розвиток українських освітніх традицій за часів Гетьманщини.
Наукові знання і книгодрукування в період Гетьманщини.
Києво-Могилянська академія – центр освіти і науки.
Іван Мазепа як культурний діяч.
Діяльність відомих вчених, громадських діячів і педагогів Л. Барановича, І. Галятовського, І. Гізеля, С. Яворського.
Історичні твори. Літопис Самовидця, київський «Синопсис», літописи Григорія Грабянки і Самійла Величка.
Діяльність філософа та письменника Г.С. Сковороди.
Реакційна політика царизму щодо української культури у XVIII ст.
Перенесення центру культурного життя до Росії.
Бароко – стиль визначних будівель і архітектурних ансамблів.
Провідні школи живопису в Україні в XVIII ст.
Музичне мистецтво у XVIII ст. Максим Березовський, Артем Ведель, Дмитро Бортнянський.
Історичні обставини і визначальні фактори розвитку культури на українських землях у XIX ст.
Досягнення суспільних і природничих наук у першій половині XIX ст. М.І. Костомаров, М.О.Максимович, І.І.Срезневський, Т.Ф.Осиповський, М.В.Остроградський.
Університети – осередки української культури.
Інтелектуальний та культурний рух 50-70-х років. Журнал «Основа».
Репресивні заходи царського уряду проти української культури, освіти, мови.
Культурні здобутки Галичини.
Демократично-просвітницький гурток «Руська трійця» та його роль в розвитку української культури на західноукраїнських землях.
Товариства «Просвіта» та імені Т.Шевченка.
Становлення фольклористики. Фольклористична діяльність М.Цертелєва, М.Максимовича, І.Срезневського.
Українська культура на зламі століть. Нове національно-культурне відродження на початку XX ст.
Українське питання в IV Державній Думі та основні вимоги щодо культурно-національного відродження України.
Шевченківський ювілей 1914 р. та його суспільно-політичне значення.