Основні риси марксистської філософії.

Марксистська філософія є результатом теоретичного усвідомлення суперечливої капіталістичної дійсності, непримиренних суперечностей між робітниками, з одного боку, і роботодавцем (буржуазією), з іншого. Марксистська філософія є радикальним оновленням світової філософії. В чому цей радикалізм виявляється?

1. В тому, що марксистська філософія вперше стала світоглядом пригніченого класу, відображала інтереси пролетаріату. Робітничий клас знайшов у марксистській філософії свою духовну зброю. Марксистська філософія знайшла в особі робітничого класу свого матеріального носія.

2. Радикалізм марксистської філософії виявляється у визначенні самого її предмету, яким є найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства і мислення.

3. Радикалізм, далі, виявляється у розповсюдженні діалектики Гегеля не лише на сферу духовного життя суспільства, але і на матеріальний світ, суспільство, що дало змогу визначити матеріальну основу суспільства – спосіб виробництва матеріальних благ, обґрунтувати тезу про первинність суспільного буття щодо вторинності суспільної свідомості.

4. Радикалізм філософії К.Маркса виявляється у відкритті матеріалістичного розуміння історії.

5. Для марксистської філософії є визначальним відкриття основних законів розвитку суспільства (основного соціологічного закону, закону відповідності виробничих відносин характеру і рівню розвитку продуктивних сил тощо); погляд на розвиток суспільства як на природно-історичний процес.

6. В марксистській філософії, вперше, практика, як людська предметна діяльність, включена в теорію пізнання як основа, джерело і критерій істини.

Останнє міркування стосовно марксизму і марксистської філософії, їхньої трагедії.Трагедія ця полягає в утопізмі, нездійсненності ряду положень марксизму і марксистської філософії, які не витримали перевірки суспільною практикою.

Марксистська філософія, марксисти, виходячи із своїх основоположних постулатів, ідеальну, уявлювану модель соціалістичного суспільства видавали за емпіричну реальність. На практиці ж ці постулати не знайшли свого підтвердження.

Еволюція та історична доля марксизму

Матеріалістична діалектика стає ще принципово новою складовою марксистської філософії.

Матеріалістичне розуміння історії. Суспільство розглядається через систему суспільних відносин, визначальним у суспільному житті вважається виробництво та відтворення матеріального життя. Практична діяльність розглядається як вихідне підгрунтя суспільного життя. Суспільний розвиток розглядається як природно - історичний процес зміни суспільно-економічних формацій, цей процес має внутрішні, об‘єктивні, матеріальні причини – суперечність між продуктивними силами і суспільними відносинами. Головним у суспільному житті є спосіб виробництва матеріального життя, в основі якого лежать відносини власності. Формою прерходу від однієї суспільно-економічної формації є соціальна революція, яка розпочинається з революції у системі продуктивних сил суспільства і закінчується політичною революцією ( у Леніна навпаки). Маркс каже про подолання, а не відміну приватної власності, про становлення комуністичного суспільства в наслідок того, що капіталізм вичерпав свої можливості для розвитку. Людина розумілася як справжній суб‘єкт історії. Маркс зазначав, що історію творять люди при обставинах які від них не залежать. Суспільне буття в кінцевому разі визначає суспільну свідомість. Ця теза постане як обгрунтована, якщо розглядати суспільне буття як більш загальну, ніж суспільна свідомість реальність, осекількі сама суспільна свідомість є часткою цієї реальності.