Ідентифікація та паспортизація об’єктів потенційної небезпеки.

9 осн завдань, які має зробити керівник для запобігання та організації дій у потенційно-небезпечних НС:

1. Проведення ідентифікації потенційно-небезпеч об’єкта

2. Проведення паспортизації потенційно-небезпеч об’єкта(1 раз на 5 років)

3. Розробка плану локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій(ПЛАС)

А)аварія яка охоплює 1 структурний підрозділ підприємства

Б)Аварія розвивається в межах підприємства

В)Вихід за територію підприємства(може постраждати цив населеня)

4. Проведення ідентифікації об’єкта підвищеної небезпеки

Повідомлення про об’єкт підвищеної небезпеки надсилається в держ. нагляд охорони праці, держ інспекція цив захисту, держ економічна інспекція, держ санітарна епідеміологічна служба, держ пожеж безпеки, держ арк. Буд інспекція, місцева адміністрація.

5. Розробка декларації безпеки в об’єктах підвищеної небезпеки та проведення експертизи цієї декларації

6. Страхування цив відповідальності об’єкта підвишеної небезпеки

7. Укладання угоди з держ аварійно-рятувальними службами на постійне та обов’язкове обслуговування

8. Створення об’єктових аварійно-рятувальних служб

9. Створення об’єктових систем раннього виявлення НС

Тема: евакуація наслення

Евакуація – це заходи щодо виведення населення із можливих небезпечних зон.

Види :

1. евакуацію проводять за виробничо – територіальним принципом:

Виробничий принцип передбачає вивезення населення (людей, працівників) поза містські зони(навч. заклади, лікарні тощо).

Територіальний принцип передбачає вивезення населення із міст проживання.

2. Загальна та часткова евакуація

Загальна е. – вивозяться всі категорії населення. Задіюються всі транспортні засоби

Часткова- Евакуюють дітей вагітних викладачів вихователів студентів. Залишають працівників важливих для економіки д-ви

РІШЕННЯ ПРИЙМАЮТЬСЯ:

На загально державному рівні рішення приймає : Каб Мін

На регіональному рівні: Голова обл. держ адміністрації

На місцевому рівні: Голова районної держ адмін..

На об’єктовому: керівник об*єкта

Для планування підготовки та проведення евакуації створюють руко евакуаційні органи:

1. Евакуаційні комісії

2. Збірні евакуаційні групи

3. Приймальні евакуаційні пункти

Завдання евакуаційної комісії:

1. Оповіщення населення

2. його реєстрація і облік

3. Оточнення даних про транспортні засоби

4. Забезпечення керівником евакуаційної групи: засобами зв’язку, маршрутними картами

5. Організація і контроль посадки е. населення

6. Інформ. Вищих комісій , прохід евакуацій

Збірні е. пункти – призначені для збору та реєстрації населення , для формування транспортних та піших колод.

Приймальні е. пункти- розвив. в пункт. висадки евакуйованого населення у небезпечних районах.

Планування евакуації :

• Проводиться для населення, яке проживає в зонах можливого затоплення

• Для населення , яке може потрапити під дії радіоактивного забруднення чи хімічного.

• Для населення , в яких є виникнення стихійних лих

• В районах де виникли великі аварії, катастрофи, якщо є значна загроза для життя населення.

Для більшої евакуації в евакуйованих пунктах формують колони( 1=1000ос), для кожної колони є свій керівник, транспортні засоби та ін..Під час е. відстань між колонами не має перевищувати 500 м. швидкість руху 2-3 км/год, величина добового переходу не повинна перевищувати 20-30 км.Тривалість малого перевалу 10-15 хв, великого 1-2 год. Перевали організовують через 1-1.5 руху.Великий перевал призн. на другій половині переходу.

Що повинні мати громадяни з собою: Паспорт, посвідчення особи, білизну ,необхідний одяг т.д.

Загальна вага речей не має перевищувати 50 кг під час транспортної евакуації.