Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення міжнародної торгівлі, експорту та імпорту.

2. В чому полягає суть принципів абсолютних і порівняльних переваг у міжнародній торгівлі, які репрезентовані у концепціях А. Сміта та Д. Рікардо?

3. Охарактеризуйте модель міжнародної торгівлі Гекшера–Оліна.

4. Яка головна ідея моделі технологічного розриву М. Портера?

5. Що розуміють під “світовим ринком”, які закономірності його формування та структура?

6. Охарактеризуйте риси, структуру та динаміку сучасної світової торгівлі.

7. Що таке “ціна світового ринку” з точки зору трудової теорії вартості та з позиції маржиналістської концепції?

8. Які дві основні групи світових цін, що відображають як експортну, так і імпортну діяльність країни, прийнято виділяти у міжнародному економічному і статистичному аналізі?

9. До яких методів вдаються великі компанії при обчисленні експортної ціни?

10. Охарактеризуйте систему цін світового ринку. Що означають світові ціни FOB і CIF?

11. З якою метою і в яких двох основних формах реалізується зовнішньоторговельна політика держави?

12. Через які важелі здійснюється політика економічного “протекціонізму” та “фритредерства”?

13. Що таке зовнішньоторговельний мультиплікатор і в чому його значення для визначення напрямів зовнішньоекономічної політики?

14. Коли створена ВТО/ГАТТ, які основні напрями та методи її діяльності?

Література до глави 21

1. Аналітична економія: макроекономіка і мікроекономіка: Навч. посіб.: У 2 кн. – Кн. 1: Вступ до аналітичної економії. Макроекономіка / За ред. С. Панчишина і П. Островерха. – 4-те вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2006. – С. 683–723.

2. Экономика: Учебник. 3-е изд. перераб. и доп. / Под ред. д-ра экон. наук, проф. А.С. Булатова. – М.: Юристъ, 1999. – С. 711–734.

3. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання-Прес, 2001. – С. 484–490.

4. Економічні проблеми ХХІ століття: міжнародний та український виміри / За ред. С.І. Юрія, Є.В. Савельєва. – К.: Знання, 2007. – С. 267–348.

5. Козак Ю.Г., Лук’яненко Д.Г., Макогон Ю.В. та ін. Міжнародна економіка: Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – С. 32–102.

6. Круш П.В., Тульчинська С.О. Макроекономіка: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – С. 288–290.

7. Ломакин В.К. Мировая экономика: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ, 2000. – С. 122–146.

8. Мельникова В.І., Климова Н.І. Макроекономіка: Навчальний посібник. – 2-е видання, виправлене і доповнене. – К.: ВД “Професіонал”, 2005. – С. 338–345.

9. Міжнародна економіка: Підручник / А.П. Румянцев, Г.Н. Климко, В.В. Рокоча та ін.; За ред. А.П. Румянцева. – К.: Знання-Прес, 2003. – С. 13–29, 30–116.

10. Міжнародні організації: Навчальний посібник / За ред. Ю.Г. Козака, В.В. Ковалевського. – Київ: ЦНЛ, 2003. – С. 134–142.

11. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / Відп. ред. Г.Н. Климко. – 4-те вид., перероб. і доп. – К.: Знання-Прес, 2002. – С. 440–475.

12. Передрій О.С. Міжнародні економічні відносини. Навчальний посібник – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – С. 83–121.

13. Петруня Ю.Е., Задоя А.А. Основы экономической теории: Учеб. пособие. – 4-е изд., перераб. и доп. – К.: Знання, 2008. – С. 272–286.

14. Романчиков В.І., Романенко І.О. Міжнародні економічні відносини: Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – С. 57–90.

15. Савельєв Є.В. Міжнародна економіка: теорія міжнародної торгівлі і фінансів: Підручник для магістрантів з міжнародної економіки і державної служби. – Тернопіль: Економічна думка, 2001. – С. 46–186, 240–268.

16. Семюелсон Пол А., Нордгауз Вільям Д. Макроекономіка / Пер. з англ. – К.: “Основи”, 1995. – С. 437–478.

17. Теоретическая экономика. Политэкономия: Учебник для вузов / Под ред. Г.П. Журавлевой и Н.Н. Мильчаковой. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. – С. 427–443.

1 Меркантилізм (з італійської mercante – торгівець) – перша в історії економічна школа, що існувала в ХVІ–ХVІІІ ст., обгрунтовувала походження багатства з обігу, основною формою якого вважала металеві (золоті) гроші, а джерелом – міжнародну торгівлю.

1 Погляди на природу міжнародної торгівлі фундаторів трудової теорії вартості А. Сміта і Д. Рікардо розглядались раніше. Абсолютні та відносні переваги у міжнародній торгівлі обгрунтовувались на принципах трудової теорії вартості. Наступний розвиток цієї теорії (не лише у сфері світового господарства, а в цілому) пов’язаний з теоретичними дослідженнями К. Маркса, який не лише узагальнив доробок своїх попередників, а й довів його до логічного завершення.

2 Протекціонізм (французьке protectionnisme, буквально означає прикриття) – економічна політика держави, що має на меті убезпечити національне господарство від іноземної конкуренції шляхом введення високих митних зборів на товари, які ввозяться в країну, обмеження або навіть повної заборони імпорту певних товарів, а також за допомогою низки інших заходів.

1 Корисність – здатність товару задовольняти певну людську потребу або групу потреб.

2 Перший і другий закони Госсена, що стали теоретичною предтечею маржиналізму, були виведені у 1854 році німецьким математиком Генріхом Госсеном (1810–1859 рр.).

1 Вільно конвертована валюта – валюта, що обмінюється (конвертується) на будь-яку іншу без будь-яких обмежень – національних чи міжнародних. Неконвертована валюта має суттєві обмеження як у внутрішньому, так і в міжнародному обміні на інші валюти.

1 ФОБ (франко-борт – “вільний борт”, англійською FOB – “free on boord” – “вільно на борту”) – одна з базових умов поставки товарів у міжнародній торгівлі.

2 СІФ (англійська абревіатура CIF утворена початковими літерами слів cost – ціна, insurance – страхування, freight – фрахт) – друга з базових умов поставки товарів у міжнародній торгівлі.

1 Ембарго – заборона вивозу з країни чи ввезення в країну певних товарів (іспанське embargo – заборона).

1 Квотування здійснюється на основі визначення квот (латинське quota – частина, що припадає на кожного), тобто частки кожного у поставках певного товару на світовий ринок або кількості даного товару, дозволеного певною державою для ввозу з іншої країни на свій внутрішній ринок за визначений період.

² Латинське licentia – право, дозвіл.

2

1 Демпінг (від англійської dumping – скидання), або занижений експорт, – вивіз товарів за кордон за цінами, значно нижчими, ніж внутрішні або світові, з метою усунення конкурентів чи захоплення зовнішніх ринків. Політика демпінгу забороняється на світовому ринку.