28

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Тернопільський національний економічний університет

Факультет економіки та управління

Кафедра документознавства,

інформаційної діяльності та

українознавства

Газета як періодичне видання

Курсова робота

студ. групи ДІД-21

Гусєва І.В.

Перевірив:

д.іст. н., професор

Дацків І.Б.

Тернопіль – 2011

ПЛАН

Вступ ..……………………………………………………………………………3

Розділ 1. Загальна характеристика періодичного видання……………………5

1.1. Періодичне видання як вид документа………………………………….5

1.2. Історія розвитку газети…………………………………………………..11

Розділ 2Матеріальна конструкція газети………………………………………15

2.1. Оформлення періодичного видання…………………………………….15

2.2. Конструкція періодичних видань……………………………………….22

Висновки ………………………………………………………………………...24

Список джерел та літератури…………………………………………………...26

Вступ

З ліквідацією КПРС, розпадом СРСР і всім тим, що сталося в 1991-1992 роках, корінні зміни наступили і в діяльності преси. Справді бурхливий сплеск на газетно-журнальному ринку стався, як і повинно бути, в Москві. З'явилася безліч видань самого різного напряму і змісту. Ще недавно, в пору суворої ієрархії і системи, це було навіть важко передбачити.

Значні події відбувалися і у нас. Газети, що були раніше органами партійних комітетів, поміняли своїх видавців і навіть назву. Так, сама головна газета республіки "Радянська Україна" зробилася "Демократичною Україною".

Якщо в кінці 80-х років в Україні виходило біля 600 газет і журналів, то зараз їх зареєстровано понад 9 тисяч. Якщо раніше всі суцільно газети були партійно-радянськими і частково – галузевими, то нині більшість газет і журналів засновані комерційними структурами, приватними особами, трудовими колективами редакцій і державними органами. І в той же час якщо при стандарті ООН на 1000 чоловік повинно припадати 100 примірників, то, констатує один з керівників Госкомінформу, в Швеції ця кількість складає 5000, а у нас всього 62. При цьому ми маємо самі високі в Європі ціни на папір і податки. Так позначається різке скорочення прибутків простих громадян. А може, і падіння авторитету преси?

Справжнім проривом в українській журналістиці став вихід в липні 1992 року газети "Київські відомості". Вона була створена зусиллями журналістів, що працювали раніше у "Вечірньому Києві" Сергія Кичигіна (видавець і керівник підприємства) і Олександра Швеця (головний редактор). Ця газета не дуже ще звичного для щоденних видань формату А-3 відразу ж різко виділилися серед інших газет. Верстка, тематика, манера подачі матеріалу, гострота погляду, розслідування і багато які інші особливості "Київських відомостей" зробили їх чи не самими популярними в Україні. З'явилися і зовсім невідомі для нас раніше ділові газети – "Посередник" Владлена Новожилова, "Контракт" Олександра Тертичного, "Ділова Україна" Василя Бабанского і інші. Прийшла, нарешті, і до нас хвиля жовтого, еротичного, окультного і іншого чтива, яке раніше ми старанно критикували на Заході.

Сьогодні періодичні видання – найпоширеніші засоби передачі текстової інформації. Саме періодичні видання є головним засобом пропаганди і масової інформації. Всім відомо, що інформація в наш час ціниться найдорожче, а її хочуть знати всі небайдужі. На нашу думку цю місію найкраще виконують періодичні видання. Таким чином, актуальність теми дослідження полягає у теоретичному вивченні періодичних видань, зокрема газет.

Об'єкт дослідження – періодичні видання як основний вид документа, який призначений для розповсюдження інформації.

Предметом нашого дослідження є особливості газети як періодичного видання.

Мета роботи передбачає дослідження газети як основного виду періодичного видання.

Завдання дослідження:

• охарактеризувати газету як вид періодичного видання;

• дослідити матеріальну конструкцію газети;

Методом дослідження є метод теоретичного аналізу та синтезу наукових спостережень спеціалістів, що працюють в галузі документознавства.

Практичне значення полягає в можливості використання результатів дослідження для вдосконалення діяльності, спрямованої на збір, збереження та організацію використання періодичних видань, зокрема газет, з метою надходження до споживачів оперативної комунікативної інформації.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновку та списку джерел та літератури, що налічує 16 найменувань.