Вплив населених пунктів на ведення бою.
До населених пунктів відносяться всі наявні на місцевості міста, селища, села, й інші поселення. Найбільш важливими з них є міста (особливо великі), що служать центрами політичного, економічного і культурного життя.
Населені пункти є звичайно вузловими пунктами для усіх видів сполучення (транспорту). В них розташовані найважливіші транспортні об'єкти (морські і річкові порти, залізничні станції, аеродроми і т.п.). В населених пунктах, особливо у великих містах, сконцентроване виробництво озброєння, бойової техніки, боєприпасів, спорядження, і інших видів військово-промислової продукції.
Оволодіння (захоплення) чи утримання (оборона) населених пунктів мало важливе значення у всіх війнах. Населені пункти часто були кінцевою метою бою чи операції, а великі міста служили кінцевою метою при вирішенні стратегічних задач. У минулій війні оволодіння столицями і великими військово-економічними центрами було кінцевою метою ряду великих операцій Радянської Армії (Берлінська, Будапештська, Віденська, Кенігсбергська й ін.), у яких брало участь звичайно кілька фронтів.
Забудовані території населених пунктів є своєрідними і різко відрізняються тактичними властивостями в порівнянні з незабудованою місцевістю. Будинки і різні спорудження утворюють численні перешкоди. Рух танків і механізованого транспорту в населених пунктах звичайно можливий тільки по вулицях, що можуть бути легко блоковані. Спостереження і ведення вогню в населених пунктах надзвичайно ускладнено, тому що будівлі і спорудження обмежують огляд і скорочують дальність видимості. Забудовані території не проглядаються, поряд з цим вони мають значно більшу маскувальну ємкість, чим незабудована, відкрита місцевість. У населених пунктах є багато природних масок, які можна використовувати для укриття особового складу і бойової техніки від спостереження з землі і повітря.
Бій у місті ведеться в першу чергу уздовж вулиць; по них головним чином здійснюється просування і маневр наступаючих військ, а також вогневий вплив на противника. Вузькі і щільно забудовані вулиці можуть бути легко пристосовані до оборони й утримання малими силами. Широкі і рідко забудовані вулиці полегшують маневр наступаючих військ, а також сприяють застосуванню усіх видів бойової техніки, у тому числі танків, САУ й артилерії. Особливо важливого значення набувають перехрестя і площі, де сходяться кілька вулиць. Утримання в бою перехресть і площ істотно полегшує маневр резервами уздовж вулиць. Перехрестя і площі зручні для устаткування вогневих позицій артилерії, ПТУРС і інших вогневих засобів. Бою у місті притаманне розчленування на ряд окремих боїв, роз’єднаність дій підрозділів, складність підвозу боєприпасів, корегування вогню, тому як ніде тут потрібна чітка організація управління та взаємодії.
Бойові дії в різних районах міста будуть складатися в залежності від особливостей планування, забудови і якості будинків у відповідних структурних елементах міста. Промислові і транспортні території, особливо при наявності серед них важливих військово-промислових об'єктів, а також великих залізничних вузлів і портів, піддадуться ядерним ударам у першу чергу.
Наявність на забудованих територіях міцних кам'яних і залізобетонних будинків, а також підземних споруджень сприяє надійному укриттю особового складу і бойової техніки від поразки усіма видами зброї, у тому числі і ядерної. Володіючи великими запасами корисної житлової площі, населені пункти дуже зручні для розквартирування військ, особливо в зимовий час.
Основними показниками для характеристики використання міст в військових цілях є ступінь обжитості місцевості, число мешканців, площа і конфігурація міської території, особливості місцевості в межах міста і на підступах до нього, характер планування і забудови, структура міської території, наявність підземних споруджень.
При оцінці обжитості місцевості звичайно користуються показником густоти населених пунктів, що чисельно виражається кількістю населених пунктів на 100 кв. км. площі чи території, середньою відстанню між населеними пунктами. Від кількості населених пунктів і середньої відстані між ними залежить ступінь обжитості місцевості.