використання облігацій лише для фінансування капіта­ломістких програм.

3. Оцінка власного кредитного рейтингу.

Потенціал розміщення емітованих цінних паперів та вар­тість залучення ресурсів значною мірою залежать від кредитного рейтингу банку, що визначає реальний рівень його кредито­спроможності з позицій можливого кредитного ризику для ін­весторів.

Високий рівень кредитоспроможності банку дає змогу звести до мінімуму вартість залучення ресурсів, і, навпаки, низький кредитний рейтинг призводить до необхідності збільшення роз­міру купонної ставки для забезпечення реалізації емітованих цін­них паперів. Тільки в цьому випадку буде забезпечена інвести­ційна привабливість боргового цінного паперу для інвестора.

3. Визначення обсягу емісії.

Під час визначення обсягу емісії потрібно виходити з розра­хованої потреби банку в недепозитних ресурсах та можливості їх формування з альтернативних джерел.

Під час визначення цього обсягу слід враховувати існуючі законодавчі обмеження щодо максимального обсягу боргових цін­них паперів, які може емітувати банк.

3. Визначення умов емісії облігацій.

Формування умов емісії облігацій є найбільш складним та відповідальним етапом управління.

Ці умови визначають рівень досягнення цілей залучення ре­сурсів за рахунок емісії облігацій, ступінь інвестиційної приваб­ливості, а відповідно, і реалізації облігацій на ринку цінних па­перів, вартості залучення ресурсів тощо.

Номінал облігації визначається з урахуванням основних ка­тегорій майбутніх інвесторів: найменші номінали облігацій орієн­товані на їх продаж населенню, а найбільші - на їх продаж інституційним інвесторам.

З урахуванням обсягу емісії і номіналу облігацій визначаєть­ся їх кількість.

Визначення виду облігації пов'язане з цілями залучення об­лігаційної позики (короткострокові або довгострокові облігації), а також з можливостями їх розміщення на ринку цінних паперів відповідно до вимог щодо їх інвестиційної привабливості.

Купонна ставка за облігацією формується виходячи з кон'юн­ктури ринку цінних паперів та рівня оцінки власної кредито­спроможності. Під час формування купонної ставки мають вра­ховуватися такі основні фактори:

• середня ставка процента за аналогічними кредитними інструментами;

• середній рівень дохідності базових облігацій аналогічного виду;

• рівень кредитоспроможності банку;

• прогнозні темпи інфляції;

• рівень попиту на аналогічні боргові цінні папери;

• рівень ліквідності аналогічних боргових цінних паперів на ринку цінних паперів.

Порядок виплати процентного доходу конкретизує періодич­ність виплати процентного доходу інвестором, а також адреси місць, дати початку і зупинення виплати цього доходу.

Можливість та ефективні умови дострокового викупу обліга­цій дають змогу банку управляти вартістю облігаційної позики в умовах нестабільної кон'юнктури ринку цінних паперів, насам­перед, у разі суттєвого зниження процентних ставок на ринку.

Сукупність усіх умов емісії облігацій має бути відображена в емісійному проспекті, зміст якого регламентується відповідними правовими нормами.

6. Оцінка вартості облігаційної позики.

Така оцінка здійснюється на основі умов емісії та містить такі елементи розрахунку, як купонна ставка, ставка податку на прибуток, рівень емісійних витрат відносно обсягу емісії тощо:

де В_ОБЛ - вартість облігаційної позики; ПВ_ОБЛ- процентні ви­плати за облігаціями; В - витрати на емісію та розміщення облігацій відносно суми емісії, од.; СБ - сума боргу; ПП - ставка податку на прибуток, од.

За результатами оцінки вартості облігаційної позики визна­чається ефективність залучення ресурсів з цього джерела порів­няно з іншими альтернативними джерелами їх залучення. 7. Визначення ефективних форм андерайтингу.

Контрольні запитання

1. Назвіть основну мету управління зобов'язаннями банку.

2. Які фактори визначають можливості банку із залучення коштів?

3. Визначте особливості оцінки вартості залучення ресурсів з різних джерел.

4. Охарактеризуйте депозитні джерела ресурсів банку.

5. У чому полягає призначення депозитної політики банку?

6. Які стратегії банку на ринку депозитних послуг ви знаєте?

7. Яких принципів слід дотримуватись під час розробки депозит­ної політики банку?

8. Охарактеризуйте процес розробки депозитної політики банку.

9. Назвіть об'єкти цінової політики у сфері депозитної діяль­ності.

10. У чому полягає сутність цінових методів управління залучен­ням депозитних ресурсів?

11. Назвіть завдання фінансового менеджера під час визначення ціни банківських депозитів.

12. Які фактори впливають на розмір процентної ставки за депо­зитами?

13. Охарактеризуйте методи ціноутворення банківських депозитів.

14. Розкрийте сутність та особливості нецінових методів управ­ління залученням депозитних ресурсів банку.

15. Які особливості не депозитних джерел ресурсів ви знаєте?

16. Назвіть фактори, що впливають на вибір недепозитного дже­рела коштів.

17. Охарактеризуйте управління залученням ресурсів за рахунок отримання міжбанківських кредитів.

18. Які передумови ефективного управління міжбанківськими кредитами ви знаєте?

19. Розкрийте механізм управління залученням ресурсів за раху­нок емісії боргових цінних паперів. Як визначається вартість облігаційної позики?

Тестові завдання

1. Які складові з наведеного переліку формують ресурси банку:

а) кошти суб'єктів господарської діяльності;

б) кредити, надані іншим банкам та НБУ;

в) цінні папери власного боргу;

г) резервний фонд;

д) вкладення капіталу в дочірні компанії;

ж) вклади фізичних осіб?

2. До депозитних ресурсів банку належать:

а) субординований борг, кошти на поточних рахунках клієн­тів, кошти на вкладних рахунках клієнтів, кошти від випуску ощадних (депозитних) сертифікатів та облігацій;

б) кошти на поточних рахунках клієнтів, кошти на вклад­них рахунках клієнтів, кошти від випуску ощадних (де­позитних) сертифікатів та облігацій;

в) кошти на вкладних рахунках клієнтів, кошти від випус­ку ощадних (депозитних) сертифікатів, кредити, отримані в інших банках;

г) кошти на поточних рахунках клієнтів, кошти на вклад­них рахунках клієнтів, • кошти від випуску ощадних (де­позитних) сертифікатів.

3. До не депозитних джерел ресурсів банку належать:

а) кошти на поточних рахунках клієнтів, кошти на вклад­них рахунках клієнтів, кошти від випуску ощадних (де­позитних) сертифікатів та облігацій, кредити, отримані в інших банках;

б) міжбанківські кредити, у тому числі від НБУ, кошти від випуску акцій та облігацій, кошти, залучені від прове­дення операцій РЕПО;

в) міжбанківські кредити, у тому числі від НБУ, кошти від випуску акцій та облігацій, кошти, залучені від прове­дення операцій РЕПО, депозити, отриманні від інших банків;

г) міжбанківські кредити, у тому числі від НБУ, кошти від випуску цінних паперів власного боргу, кошти, залучені від проведення операцій РЕПО.

4. Якщо банком використовується метод умовного ціноутворен­ня депозитів, яка з цих умов збільшує процентну ставку за депо­зитами:

а) можливість довкладання;

б) виплата процентів в кінці строку договору;

в) виплата процентів щомісяця;

г) ці умови не вливають на розмір проценту за депозитом?

5. Якщо банком використовується метод умовного ціноутворен­ня депозитів, яка з цих умов зменшує процентну ставку за депо­зитами:

а) можливість часткового зняття коштів з рахунку;

б) виплата процентів в кінці строку договору;

в) виплата процентів авансом;

г) ці умови не вливають на розмір проценту за депозитом?

6. Який метод ціноутворення банківських депозитів враховує кількість послуг, якими користуються клієнти банку:

а) багатофакторний метод ціноутворення;

б) умовне ціноутворення;

в) ринковий спосіб ціноутворення;

г) правильні відповіді а) та б)?

7. Міжбанківські кредити надаються за ринковою ставкою, що дорівнює 6,25%. Витрати на укладання угоди становлять 0,25% суми угоди. Норма обов'язкового резервування за ресурсом тако­го виду становить 3%. Визначте вартість міжбанківського кре­диту для банку:

а) 6,5%;

б)6,6%;

в) 6,7%;

г) правильної відповіді немає.

8. Надання існуючих послуг існуючим клієнтам - це:

а) консервативна стратегія;

б) дезінвестиційна стратегія;

в) стратегія диверсифікації.

9. Стратегія проникнення - це:

а) робота в освоєному сегменті ринку щодо просування існу­ючих банківських продуктів новим споживачам;

б) продаж раніше розроблених послуг на новому сегменті ринку;

в) пропозиція якісно нових або модифікованих послуг на існуючих сегментах ринку.

10. Які фактори, що впливають на розмір процентної ставки, належать до зовнішніх:

а) попит та пропозиція грошових коштів на ринку;

б) розмір банку і ступінь його надійності;

в) рівень середньо-ринкової процентної ставки;

г) рівень ліквідності банку;

д) рівень конкуренції на ринку депозитних послуг; ж) умови вкладів, що пропонуються банком?