4. Ступінь захисту
NO дуже повільно стримується активованим вугіллям звичайних фільтруючих протигазів, тому для захисту від нього використовується спеціальний фільтруючий елемент (він також може долучатися у якості додатку до головного) – гопкалітовий патрон. Гопкаліт представляє собою каталізатор. Недоліком використання гопкаліту є те, що внаслідок реакції потрібно дихати теплим повітрям. Загальний спосіб захисту – використання загального дихально-рятувального апарату (саморятувальника) [1].
5. Дезактивація
Дезактивація даної речовини забезпечується наступною простою реакцією, внаслідок якої оксид азоту розпадається внаслідок взаємодії на каталізаторі:
С + 2NO → CO2 + N2 C + O2 → CO2
6. Заходи першої допомоги – долікарська та лікарська
При отруєнні оксидом азоту постраждалому потрібно надати доступ до свіжого повітря. При отруєнні легкого ступеню достатньо гіпервентиляції легень киснем.
У більш тяжких випадках необхідна штучна вентиляція легень.
Щодо лікарської допомоги постраждалому, то використовуються наступні засоби: лобелін або кофеїн під шкіру, карбоксилаза внутрішньовенно.
Отже, таким чином, ми бачимо, що оксид азоту є сильнотоксичною речовиною, яка у кількості, що перевищує гранично допустимі норми концентрації її в організмі, може призвести до сильних порушень функцій всього організму в цілому та окремих його органів та призвести до захворювань організму. Дана речовина в певній кількості міститься в повітрі, зокрема, великі її концентрації біля виробництв тяжкої промисловості, на автомобільних шляхах тощо. Тому треба уникати відповідних територій з метою збереження власного здоров’я [1].
II. Практична частина
Вихідні дані:
Найменування даних |
Показники |
Місце аварії |
Вінниця |
Найменування речовини |
Оксид азоту |
Кількість (т) |
100 |
Характер впливу і Н |
0,8 м |
Напрямок і швидкість вітру |
275, 1м/с |
Т повітря |
+30 |
СВС |
ін |
Кількість робітників (тис) |
2,9 |
Забезпеченість ІЗЗ, % |
80 |
Населений пункт |
Чернівці |
Завдання 1. Район аварії.
Вихідні дані: Ra= 0,5 км
Sa=
Рішення: Sa= 3,14*0,5*0,5=0,785 (км2)
Таким чином, вирішивши дану задачу, ми можемо передбачити розповсюдження оксиду азоту у випадку аварії на територію площею 0,785 км2.
Завдання 2. Глибина поширення первинної хмари.
Вихідні дані: Г1Т=30 км
КТ1=1
Кп=1
Г1=Г1Т*КТ1*Кп
Рішення: Г1=30*1*1=30 (км)
Отже, за результатами вирішення даної задачі ми бачимо, що хмара СДОР, яка утворюється внаслідок миттєвого переходу в атмосферу частини СДОР складатиме 30 км.
Завдання 3. Глибина поширення вторинної хмари СДОР.
Вихідні дані: Г2Т=0,6 км
Кп=3,3
Г2=Г2Т*КТ2*Кп
Рішення: Г2=0,6*1,3*3,3=2,574 (км)
Отже, вирішивши дану задачу, ми бачимо, що глибина поширення вторинної хмари складатиме 2,574 км, що характеризує утворення хмари СДОР внаслідок випаровування з площі аварії.
Завдання 4. Площі поширення первинної та вторинної хмари СДОР.
Вихідні дані: Г1=30 км
Г2=2,574 км
Ra= 0,5 км
Ф1=7,5
Ф2=10
S1(2)=2*(Г1(2)+Ra)2
*
(Ф1(2)/360)
Рішення: S1=2*(30+0,5)2*3,14*(7,5/360)=121,70771=121,7 (км2)
S2=2*(2,574+0,5)2*3,14*(10/360)=1,6497274=1,6 (км2)
Отже, отримавши результати даної задачі, ми можемо зазначити, що площа району аварії можливого поширення первинної хмари складатиме 121,7 км2, вторинної – 1,6 км2.