36. Яке призначення державного земельного кадастру та які його основні завдання?

Державний земельний кадастр – це єдина державна система

земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання

факту виникнення або припинення права власності і права

користування земельними ділянками та містить сукупність

відомостей і документів про місце розташування та правовий режим

цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну

характеристику, розподіл серед власників землі та

землекористувачів.

Основні завдання державного земельного кадастру –

забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки;

застосування єдиної системи просторових координат та системи ідентифікації земельних ділянок; запровадження єдиної системи

земельно-кадастрової інформації та її достовірності.

37. Якими законодавчо-нормативними документами регулюється управління природними ресурсами?

У загальній системі законодавчо-нормативного регулювання

відносин і управління природними ресурсами основними

законодавчими актами є: Конституція України, Закон України

„Про охорону навколишнього природного середовища”, Закон

України „Про державні адміністрації” та Закон України „Про

місцеве самоврядування”.

38. Які види оцінок використовуються для характеристики стану природних ресурсів?

Оцінка стану ландшафту (порушення ландшафту) –

характеризує відхилення від звичайного стану (норми) ландшафтної

системи. Виділяють три види порушення ландшафтів:

Оцінка середовища – показники, що характеризують змі

оцінки ресурсу, розглянутого як фактор природного середовища.

показники враховують зміну ступеня виконання фізіологічни

соціальних і екологічних функцій природного середовища.

Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) –

організаційна процедура, що передбачає оцінку можливих і

існуючих наслідків впливу будь-яких видів діяльності на

навколишнє середовище.

39. Які методики застосовуються при проведенні екологічного аудиту?

Метод анкетування – один з методів якісного огляду,

аналізу, оцінки і ранжування екологічних проблем, а також метод

опису пріоритетних екологічних проблем, що дозволяє

обгрунтовувати і розробляти рекомендації і пропозиції. Суть

методу полягає у складанні:

- списку основних напрямів і аспектів екологічної діяльності,

які повинні бути реалізовані підприємством у рамках екологічного

контролю і управління;

- сумарних даних, необхідних для подальшого аналізу і

оцінки ефективності діяльності;

- рекомендацій по розвитку і підвищенню ефективності

даного виду діяльності.

Метод інтерв’ювання – використовується впродовж всієї

програми екологічного аудиту і пов’язаний з контактами аудиторів і

представників підприємства. Цей метод застосовується аудиторами

при проведенні оглядових турів по території підприємства

(інтерв’ю безпосередніх учасників тих або інших подій, працівників

різних виробничих служб і т.д.).

Метод матеріальних балансів і технологічних

розрахунків – є найцінніший з наявних методів визначення

масштабу забруднення. Він дозволяє скласти повну картину

забруднення і визначити ефективність і можливі наслідки

пропонованих заходів по охороні середовища. Цей метод дозволяє

оцінити не тільки загальний фактичний вплив на навколишнє

середовище виробництва в цілому, але і дати необхідну оцінку

окремим джерелам, системам регулювання скидання і викидів

забруднюючих речовин, системам розміщення і видалення відходів,

а також системам екологічного моніторингу.

Метод експертних оцінок – використовується для оцінки

ризику виникнення небезпечних ситуацій. Суть методу полягає в

оцінці різних параметрів і порівнянні цих параметрів з еталонами.

Виходячи з небезпеки шкідливих речовин на забрудненій території

або результатів чинника ризику за допомогою трьох послідовних етапів проводиться експертна оцінка і визначається, чи є існуючі на

даному місці умови, зменшуючі небезпеку або збільшуючі її

внаслідок можливого виносу (I етап), привнесення (II етап) або

міграції речовин (III етап).

Картографічний метод – разом з методом матеріальних

балансів є одним з найефективніших в екологічному аудиті.

Розробка і використання аудиторських ситуаційних планів

промислових майданчиків і карт-схем територій дозволяють

узагальнити початкові дані та іншу різнорідну інформацію і

активно використовувати її при узагальненні матеріалів.

Картографічні матеріали рекомендується розробляти і

використовувати починаючи вже із стадії попереднього збору,

узагальнення основних початкових даних програми екологічного

аудиту. Особливо ефективні вони при визначенні об’єктів

аудитування, складанні програми і маршрутів оглядових турів,

узагальненні і організації програми екологічного аудиту, аналізі

можливостей їх використання.

Метод фото- і відеозйомки – застосовується у програмах

екологічного аудиту як додатковий до картографічного, так і як

метод, що має самостійне значення. Часто тільки фото- і

відеоматеріали здатні достатньо наглядно і інформативно

охарактеризувати існуючу екологічну ситуацію (наприклад, стан

порушених територій, видимі зміни навколишнього середовища,

джерела скидання і викидів забруднюючих речовин, розміщення і

захоронення відходів).

Метод екологічного аналізу життєвого циклу продукції.

Екологічний аналіз життєвого циклу продукції – це аналітичний

метод оцінки ефектів впливу на навколишнє середовище протягом

усього часу існування даної продукції (виробу) – з моменту її

створення до знищення. При цьому, основними етапами життєвого

циклу продукції є:

- наукові дослідження і розробки;

- конструкторська підготовка;

- технологічна підготовка;

- виробництво вихідних матеріалів і енергоресурсів;

- транспортування і зберігання природних ресурсів;

- виготовлення продукції, її пакетування;

- транспортування, зберігання і продаж продукції;

- використання продукції споживачем;

- утилізація (ліквідація) відходів продукції після її

використання.