Допоміжна

1. Васильев С.А. Синтез смысла при создании и понимании текста. – К., 1988.

2. Есин Б.И. Идеологическая направленность современных СМИ и русская традиция // Вестн. Моск. ун-та. Сер.10. Журналистика. – 2001. – №3.

3. Кайда Л.Г.Эффективность публицистического текста. – М., 1989.

4. Костомаров В.Г. Языковой вкус эпохи. Из наблюдений над речевой практикой масс-медиа. – СПб., 1999.

5. Майданова Л.М. Структура и композиция газетного текста: Средства выразительного письма. – Красноярск, 1987.

6. Нариси про текст. Теоретичні питання комунікації і тексту / Різун В.В., Мамалига А.І., Феллер М.Д. – К., 1998.

7. Средства массовой коммуникации и современная художественная культура. Ч.1. Становление средств массовой коммуникации в художественной культуре первой половины ХХ века /Отв. ред. Н.В.Зоркая. – М., 1983.

8. Стюфляева М.И. Образные ресурсы публицистики. – М., 1982.

9. Феллер М.Д. Эффективность сообщения и литературный аспект редактирования. – Львов, 1978.

10. Хабермас Ю. Моральное сознание и коммуникативное действие /Пер., ред. Д.В.Скляднева, отв. ред. Б.В.Марков. – СПб., 2000. – 377 с.

11. Штромайєр Г. Політика і мас-медіа. – К., 2008.

12. Інформаційні ресурси

http://journ.univ.kiev.ua

http://admarket.ru – Профессионально о стратегических коммуникациях

http://www.adme.ru – Вся изданная реклама

http://www.reklamaster.com – Первый портал о маркетинге и рекламе

http://pr-center.org.ua – РR-центр. Незалежний РR-проект «Ефективні комунікації»

13. Питання для самоконтролю

1. Родо-жанрова природа сучасної художньої творчості та тенденції формування художніх течій, напрямків, груп, шкіл.

2. Традиція і новаторство в літературно-художнїй сфері.

3. Принципи сучасного письма: інтертекстуальність, нова характерологія, зміна типів зв’язку з позатекстовим світом, стиль замість сюжету, неоміфологізація, збагачення мови, експериментування, формально-смислова невизначеність, разширення меж поетичного мистецтва (поезія + живопис, текст + перформенс).

4. Творчість як терапія, ескейпізм, духовна робота, професія.

5. Соціокультурна природа творчості.

6. Ауратичне та неауратичне мистецтво (В. Беньямін). Диджиталізація мистецтва в к. ХХ – на поч. ХХІ ст. та поступ мистецтва вперед.

7. Розмитість категорії мистецький процес в умовах сучасної культури.

8. Критичний реалізм в сучасному мистецтві: новий психологізм, документальність, філософічність, жанрове розмаїття.

9. Постмодернізм як нова мистецька стратегія: технології сучасного художнього письма. Постмодерн як тип свідомості. Постмодернізм як художній метод та як стильова тенденція.

10. Інтертекстуальність та гіпертекстуальність як ознаки сучасного твору.

11. Антиномічність мистецького досвіду сучасності.

12. Розмивання жанрових меж, фрагментація, серійність тощо.

13. Особливості рецепції мистецтва в умовах постгуманітарної культури.

14. Спілкування з мистецтвом: сприймання та розуміння; задоволення та насолода; оцінка та милування тощо. Рецепція як співтворчість.

15. Рецепція мистецтва як терапія, ескейпізм, духовна робота, професія.

16. Соціокультурна природа рецепції.

17. Елітарна / масова творчість в контексті рецепції.

18. Процес масовізації культури (Х. Ортега-і-Гасет).

19. Ознаки елітарної літератури та її цільова аудиторія. Ознаки масової літератури.

20. Жанрова палітра масової літератури та характеристика специфічних особливостей детективу, чіллеру, жіночого роману, фентезі, ін.

21. Герой масової літератури. Художні якості масової літератури.

22. Особливості сприймання масліту: «цільова аудиторія», «горизонт очікування» читача. Поняття кітчу.

23. Еклектизм та вторинність як ознаки сучасного твору-артефакту-художнього жесту.

24. Феномен «горизонталізованої» літератури.

25. Феномен твору: унікальність/технічність. Оцінювання творчості та її результатів.

26. Критерії та характер оцінювання.

27. Критика та мистецтвознавство як способи оцінювання мистецтва.

28. Уявлення про взірцевість витворів мистецтва.

29. Журналістика як спосіб забезпечення та експлікації соціальних комунікацій мистецтва.

30. Поле мистецтва (П. Бурдьє). Виробники та споживачі, мистецтво як культурний капітал.

31. Індустрія мистецтва, підприємства та соціальні інститути, що забезпечують функціонування мистецької галузі.

32. Мистецький продукт. Життєвий цикл мистецького товару. Споживчий ринок мистецтва. Конкуренція у сфері мистецтва.

33. Маркетингова модель для сфери мистецтва (ринок, середовище, система маркетингової інформації, маркетинговий мікс).

34. Мистецьке видання у контексті досягнення маркетинговий цілей.

35. Комунікативні наміри якісної преси. Тактики та стратегії якісної журналістики як комунікативної події.

36. Зв’язок журналістики зі станом суспільної свідомості. Преса як репрезентант сучасної картини світу.

37. Розповсюдження концептів, що закорінюються як ідеологеми у свідомості суспільства через інформаційні канали ЗМІ та перетворення преси на важливий компонент соціального інжинірингу.

38. «Тотальна» та «спеціальна» стратегія сучасної журналістики. Діяльність журналіста в контексті соціального досвіду, пам’яті суспільства та формування його майбутнього.

39. Способи вираження соціокультурної позиції в контенті та форматі преси.

40. Орієнтація на «чуже слово» та формування власного голосу видання.

41. Поліфонізм сучасного журналістського письма: полемічність, персоніфікація, втягування читача в публіцистичний діалог, перебудова і кардинальна зміна мови ЗМІ, формування нового публіцистичного стилю епохи.

42. Дослідження проблемної зони як стратегія сучасної аналітичної журналістики та публіцистики і їх міждисциплінарний характер.

43. «Авторська маска» як прийом сучасної журналістики.

44. Тип видання як модель. Концептуальні моделі сучасної друкованої періодики.

45. Спеціалізоване видання.

46. Історія формату «товстий» журнал.

47. Контраверсійність, багатовекторність, еклектичність, фрагментарність, дискретність, мобільність (малий обсяг), тематична дифузність, динамізм як ознаки формату «товстого» журналу.

48. Суб’єкт комунікаційної діяльності «товстого» журналу як колективне, багатокомпонентне утворення.

49. «Товстий» журнал як провокація спілкування та створення комунікативного простору як продуктивного поля для вирішення суспільно важливих проблем.

50. Драматургічність «товстого» журналу як внутрішній чинник організації матеріалів в ціле за правилами розгортання інтриги, колізії.

51. Драматургічність як риса самої реальності, що досліджується «товстою» періодикою.

52. «Товстий» журнал як спосіб комунікативних дій і діагностики соціокультурних проблем та формування суспільної думки, попередження чи заперечення маніпулювання свідомістю.

53. «Товстий» журнал як формат, що веде до солідаризації, знаходженню консенсусу та стратегії домовленостей, інтеграції.

54. Принципова відкритість на формальному, смисловому та прагматичному рівнях організації «товстого» журналу.

55. «Товстий» журнал як літературно-художнє видання.

56. «Товстий» журнал як науково-публіцистичне видання.

57. «Товстий» журнал як інтелектуальне видання.

58. Аудиторія «товстого» журналу.

59. Специфіка літературно-мистецького журналу як різновиду «товстого» журналу.

60. Функціональні особливості літературно-мистецького журналу.

61. Мистецтво як предмет уваги. Специфіка комунікації про мистецтво у літературно-мистецькому журналі.

62. Розмова з, для і про мистецтво у літературно-мистецькому журналі.

63. Концептуальна модель літературно-мистецького журналу.

64. Індустрія мистецтва як сукупність соціальних суб’єктів, що спричинюють комунікативну діяльність мистецького часопису.

65. Проблемно-тематичні лінії мистецького часопису.

66. Принципи рубрикації мистецького часопису. Особливості контенту та жанрології.

67. Представлення мистецтва у мистецькій пресі.

68. Авторський склад мистецького часопису.

69. Аудиторна орієнтація мистецького часопису.

70. Випуск журналу як ціле. Роль редактора у формуванні цілісності випуску.

71. Теоретичне підґрунтя моніторингу ЗМК. Планування, проведення, оцінювання та прогнозування моніторингу.

72. Контент-аналіз як метод моніторингу ЗМК. Зміст і наукові можливості контент-аналізу.

73. Процедура контент-аналітичного дослідження, основні категорії, особливості проведення аналізу та витлумачення.

74. Здійснення конкретного емпіричного дослідження методом контент-аналізу.

75. Теорія настановної ролі масової комунікації. Масмедіа як визначник тем, що стають найважливішими для суспільства.

76. Непрямий характер та короткотривалість впливу масмедіа. «Встановлення порядку денного» (встановлення суспільної програми) як методика дослідження ЗМК.

77. Моніторинг «товстого» журналу методом «встановлення порядку денного». Здійснення конкретного емпіричного дослідження методом «встановлення порядку денного».

78. «Кур’єр Кривбасу» як «товстий» журнал.

79. «Сучасність» як науково-публіцистичне видання.

80. «НЛО» як інтелектуальний журнал.

81. «ШО: смотреть, слушать, читать» як літературно-мистецький часопис.

82. «Искусство кино» як мистецький журнал.

23