- •Питання
- •1.1 Фінансовий аналіз як база прийняття управлінських рішень
- •1.2 Користувачі інформації фінансового аналізу та суб’єкти аналізу
- •1.3 Фінансова звітність підприємства як інформаційна основа фінансового аналізу
- •Зміст фінансового аналізу для різних користувачів інформації
- •Звіт про власний капітал
- •1.4 Метод фінансового аналізу
- •Іі. Аналіз прибутку і рентабельності Питання
- •2.1 Завдання і джерела аналізу прибутку і рентабельності
- •2.2 Формування прибутку на підприємстві
- •2.3 Загальна оцінка виконання плану прибутку
- •2.4 Факторний аналіз прибутку від операційної діяльності
- •2.5 Зведений підрахунок резервів збільшення прибутку
- •2.6 Методика аналізу використання прибутку
- •2.7 Аналіз взаємозв’язку обсягів виробництва,
- •2.8 Аналіз рентабельності
- •Ііі. Аналіз фінансового стану підприємства
- •1. Значення, задачі й інформаційне забезпечення аналізу фінансового стану
- •Аналіз фінансового стану
- •Завдання аналізу
- •Напрями використання форм фінансової звітності
- •2. Аналіз майна підприємства і джерел його формування
- •Продовження таблиці 3.2
- •2.2 Аналіз оборотних активів
- •2.2.1 Аналіз динаміки складу і структури оборотних активів
- •2.2.2 Аналіз причин зміни оборотних коштів
- •Аналіз причин зміни оборотних коштів
- •2.2.3 Аналіз цільового використання оборотних коштів і руху грошових коштів
- •Продовження таблиці 3.7
- •2.3 Аналіз динаміки складу і структури джерел формування майна
- •2.4 Оцінка стану власних оборотних коштів
- •2.5 Аналітична характеристика власного капіталу
- •2.6 Оцінка складу і динаміки поточних зобов'язань
- •Продовження таблиці 3.13
- •Продовження таблиці 3.14
- •3 Аналіз фінансової стійкості підприємства
- •3.1 Аналіз абсолютних показників фінансової стійкості. Визначення типу фінансової стійкості
- •Тип фінансової стійкості підприємства
- •3.2. Аналіз відносних показників фінансової стійкості
- •4 Оцінка виробничо-фінансового лівериджу
- •Аналіз кредитоспроможності
- •Визначення класу позичальника
- •Аналітична діагностика можливого банкрутства
- •6.1 Оцінка ефективності використання фінансових ресурсів підприємства
- •Продовження таблиці 3.23
- •6.2 Загальна оцінка ділової активності підприємства
- •Продовження таблиці 3.24
- •Продовження таблиці 3.24
- •Продовження таблиці 3.25
- •6.3 Аналіз ефективності використання оборотних коштів
- •Глосарій
Аналіз кредитоспроможності
Кредитоспроможність – наявність у потенційних позичальників передумов для одержання кредитів, своєчасної сплати відсотків за користування ними й погашення основного кредитного боргу у встановлений термін.
У світовій банківській практиці при рішенні питання про надання кредиту діяльність позичальника аналізується за такими найважливішими напрямкми, перші букви назви яких склали абревіатуру CAMPARI:
C – character –характеристика клієнту ( особисті якості);
A – ability –можливість повернення кредиту, займу;
M – margin – маржа ( дохідність);
P – purpose –напрямок , на якій будуть витрачені кошти;
A – amount – розмір займу ( кредиту);
R – return – умови повернення кредиту;
I – insurance – страхування ризику неповернення кредиту.
Даний методологічний підхід, а також аналіз фінансового стану суб'єкта господарювання використовується при визначенні класу позичальника. Виділяють такі класи:
«А» - фінансова діяльність стійка і далі буде здійснюватися на такому ж високому рівні – позичальник надійний ( не ризикований);
«Б» - фінансова діяльність гарна або дуже гарна, але відсутня впевненість у підтримці її на цьому рівні протягом тривалого часу ( позичальник з мінімальним рівнем ризику);
«У» - фінансова діяльність задовільна і простежується чітка тенденція до погіршення ( позичальник із середнім рівнем ризику);
«Г» - фінансова діяльність погана і простежується її чітка циклічність протягом коротких проміжків часу ( позичальник з високим рівнем ризику);
«Д» - фінансова діяльність свідчить про збитки й очевидно, що не сума кредиту, ні відсоток по ньому не можуть бути оплачені ( позичальники з повним ризиком).
У залежності від класу визначаються й умови кредитування: 1-2 – під мінімальний відсоток; 2 – на загальних умовах – ринкова процентна ставка, забезпечення заставою або гарантією; 3 – одержання кредиту проблематично - під максимальний відсоток, під максимальний коефіцієнт застави ( співвідношення вартості застави до обсягу кредиту, іноді досягає 3-5).
Рейтингова оцінка фінансового стану і її критеріїв установлюються кожним комерційним банком самостійно з урахуванням вимог НБУ.
У навчальних цілях скористаємося спрощеною методикою, запропонованою Ізмайловою К.В.( таблиця 3.21).
Таблиця 3.21
Визначення класу позичальника
Коефіцієнти |
Клас по нормативах |
Факт. рівень показника на кінець року |
Клас |
Питома вага показника ,% |
Рейтингова оцінка показника
|
||
1 |
2 |
3 |
|||||
К абсолютної ліквідності |
>0,2 |
0,15-0,2 |
<0,15 |
0,093 |
3 |
30 |
90 |
К поточної ліквідності |
>0,6 |
0,5-0,6 |
<0,5 |
1,115 |
1 |
20 |
20 |
К загальної ліквідності |
>2 |
1-2 |
<1 |
1,355 |
2 |
30 |
60 |
К автономії |
>0,6 |
0>5-0,6 |
<0,5 |
0,484 |
3 |
20 |
60 |
Разом |
Х |
Х |
Х |
Х |
Х |
100 |
230 |
Відповідно до методики рейтингової оцінки кредитоспроможності, розробленої Ізмайловою К.В.,( див. також Ковбавюк М.Р.,Шевчук Н.С.) до першого класу позичальників відносяться ті, хто набрав суму балів від 100 до 150;
До 2 – від 151-250;
До 3 - від 251- 300.
Аналізоване підприємство відноситься до другого класу, тому кредит може надаватися йому на загальних умовах.