Аналіз кредитоспроможності

Кредитоспроможність – наявність у потенційних позичальників передумов для одержання кредитів, своєчасної сплати відсотків за користування ними й погашення основного кредитного боргу у встановлений термін.

У світовій банківській практиці при рішенні питання про надання кредиту діяльність позичальника аналізується за такими найважливішими напрямкми, перші букви назви яких склали абревіатуру CAMPARI:

 C – character –характеристика клієнту ( особисті якості);

 A – ability –можливість повернення кредиту, займу;

 M – margin – маржа ( дохідність);

 P – purpose –напрямок , на якій будуть витрачені кошти;

 A – amount – розмір займу ( кредиту);

 R – return – умови повернення кредиту;

 I – insurance – страхування ризику неповернення кредиту.

Даний методологічний підхід, а також аналіз фінансового стану суб'єкта господарювання використовується при визначенні класу позичальника. Виділяють такі класи:

«А» - фінансова діяльність стійка і далі буде здійснюватися на такому ж високому рівні – позичальник надійний ( не ризикований);

«Б» - фінансова діяльність гарна або дуже гарна, але відсутня впевненість у підтримці її на цьому рівні протягом тривалого часу ( позичальник з мінімальним рівнем ризику);

«У» - фінансова діяльність задовільна і простежується чітка тенденція до погіршення ( позичальник із середнім рівнем ризику);

«Г» - фінансова діяльність погана і простежується її чітка циклічність протягом коротких проміжків часу ( позичальник з високим рівнем ризику);

«Д» - фінансова діяльність свідчить про збитки й очевидно, що не сума кредиту, ні відсоток по ньому не можуть бути оплачені ( позичальники з повним ризиком).

У залежності від класу визначаються й умови кредитування: 1-2 – під мінімальний відсоток; 2 – на загальних умовах – ринкова процентна ставка, забезпечення заставою або гарантією; 3 – одержання кредиту проблематично - під максимальний відсоток, під максимальний коефіцієнт застави ( співвідношення вартості застави до обсягу кредиту, іноді досягає 3-5).

Рейтингова оцінка фінансового стану і її критеріїв установлюються кожним комерційним банком самостійно з урахуванням вимог НБУ.

У навчальних цілях скористаємося спрощеною методикою, запропонованою Ізмайловою К.В.( таблиця 3.21).

Таблиця 3.21

Визначення класу позичальника

Коефіцієнти	Клас по нормативах			Факт. рівень показника на кінець року	Клас	Питома вага показника ,%	Рейтингова оцінка показника
	1	2	3
К абсолютної ліквідності	>0,2	0,15-0,2	<0,15	0,093	3	30	90
К поточної ліквідності	>0,6	0,5-0,6	<0,5	1,115	1	20	20
К загальної ліквідності	>2	1-2	<1	1,355	2	30	60
К автономії	>0,6	0>5-0,6	<0,5	0,484	3	20	60
Разом	Х	Х	Х	Х	Х	100	230

Відповідно до методики рейтингової оцінки кредитоспроможності, розробленої Ізмайловою К.В.,( див. також Ковбавюк М.Р.,Шевчук Н.С.) до першого класу позичальників відносяться ті, хто набрав суму балів від 100 до 150;

До 2 – від 151-250;

До 3 - від 251- 300.

Аналізоване підприємство відноситься до другого класу, тому кредит може надаватися йому на загальних умовах.