4. Складання кошторисної документації та визначення загальної суми капітальних вкладень
4.1. Склад кошторисної документації
В складі цього розділу курсової роботи та економічної частини дипломного проекту складаються наступні документи:
─ пояснювальна записка до інвесторської кошторисної документації;
─ зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва;
─ розрахунки до зведеного кошторисного розрахунку;
─ об’єктний кошторис на будівництво об’єкта;
─ локальний кошторис на загальнобудівельні роботи;
─ розрахунок загальновиробничих витрат за видами робіт (тільки в курсовій роботі);
─ відомість матеріальних ресурсів до локального кошторису (тільки в курсовій роботі);
─ пояснювальна записка до договірної ціни на загальнобудівельні роботи;
─ договірна ціна на виконання загальнобудівельних робіт;
─ розрахунки до договірної ціни (тільки в курсовій роботі);
─ два акти приймання робіт (тільки в курсовій роботі);
─ техніко-економічні показники проекту будівництва.
Локальний кошторис і Договірна ціна на загальнобудівельні роботи з розрахунками до неї складаються з використанням програмних комплексів „Тендер-Контракт ─ інтелектуальні будівельні кошториси” та „Будівельні технології ─ кошторис”, а інші документи ─ за рекомендаціями цих методичних вказівок.
4.2. Порядок складання локальних кошторисів на загальнобудівельні роботи
Локальний кошторис на загальнобудівельні роботи складається відповідно до ДБН Д.1.1-1-2000 „Правила визначення вартості будівництва” з врахуванням нижченаведених рекомендацій за типовою формою №4 (ДБН.Д.1.1-1-2000, Додаток Д), яка наведена в додатку 5 цих методичних вказівок.
При складанні локальних кошторисів застосовуються:
─ Ресурсні елементарні кошторисні норми України;
─ Вказівки, щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм;
─ Ресурсні кошторисні норми експлуатації будівельних машин і механізмів;
─ поточні ціни на матеріали, вироби та конструкції;
─ поточні ціни машино-години;
─ поточна вартість людино-години відповідного розряду робіт;
─ поточні ціни на перевезення вантажів для будівництва;
─ Правила визначення загальновиробничих витрат та коштів на покриття адміністративних витрат.
В складі локальних кошторисів окремі конструктивні елементи будівлі (споруди), види робіт та пристроїв групуються в розділи. Порядок розташування робіт в локальних кошторисах та їх групування в розділи мають відповідати технологічній послідовності проведення робіт і враховувати специфічні особливості окремих видів будівництва.
Локальний кошторис на будівельні роботи може мати наступні розділи: земляні роботи, фундаменти, стіни, каркас, перекриття, балкони та лоджії, перегородки, підлоги, дах і покрівля, віконні заповнення і балконні двері, дверні заповнення, внутрішнє опорядження, зовнішнє опорядження, вбудовані меблі, інші роботи, інші розділи.
Крім того, при складанні локальних кошторисів необхідно виділяти окремо роботи, що належать до підземної та надземної частини будівлі.
У зв’язку із складністю розрахунків обсягів робіт і багаточисельністю кошторисних позицій по окремим розділам будівель (віконні заповнення і балконні двері, дверні заповнення, внутрішнє опорядження, вбудовані меблі тощо) та значним обсягом розрахунків прямі витрати на виконання будівельних робіт по окремим розділам локального кошторису визначаються за укрупненими показниками, що додаються до методичних вказівок або розраховуються за даними проекту-аналогу. Зазначений порядок визначення прямих витрат по окремим розділам локального кошторису погоджується з викладачем.
Нумерація локальних кошторисів (локальних кошторисних розрахунків) проводиться при формуванні об’єктного кошторису (об’єктного кошторисного розрахунку) таким чином, що перші дві цифри відповідають номеру глави зведеного кошторисного розрахунку, другі дві цифри ─ номеру рядка в главі і треті дві цифри означають порядковий номер локального кошторису (локального кошторисного розрахунку) у даному об’єктному кошторисі (об’єктному кошторисному розрахунку).
Результати розрахунків і підсумкові данні у локальних кошторисах закруглюються до цілих чисел.
Кошторисна вартість, що визначається за локальними кошторисами, містить у собі прямі та загальновиробничі витрати.
Прямі витрати враховують у своєму складі заробітну плату робітників, вартість експлуатації будівельних машин і механізмів, вартість матеріалів, виробів і конструкцій. Вони визначаються шляхом множення визначеної за ресурсними елементними кошторисними нормами кількості трудових і матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виконання обсягів робіт, обчислених за робочими кресленнями, на відповідні поточні ціни цих ресурсів.
Поточні ціни на трудові та матеріально-технічні ресурси приймаються за усередненими даними Міністерства регіонального розвитку і будівництва (Мінбуду) України або з інших джерел.
Кошторисна заробітна плата (основна та додаткова) розраховується окремо для робітників-будівельників і монтажників, робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів, та робітників, зайнятих на керуванні і обслуговуванні автотранспортних засобів при перевезенні ґрунту і будівельного сміття. Розрахунок заробітної плати виконується на підставі нормативних трудовитрат і вартості людино-години, яка відповідає середньому нормативному розряду робіт для ланки робітників-будівельників, монтажників та робітників, зайнятих на керуванні і обслуговуванні будівельних машин і механізмів. Вартість людино-годин, що відповідає середньому нормативному розряду ланок вказаних робітників, приймається в межах рекомендованих Мінбудом України чи за даними будівельної організації.
В дипломному проекті для зменшення обсягу економічної частини розрахунки загальновиробничих витрати (ЗВВ) друкуються тільки за підсумком прямих витрат в цілому по кошторису (розрахунки ЗВВ, що виконані програмними комплексами після кожного окремого розділу не друкуються).
В курсовій роботі до локального кошторису на загальнобудівельні роботи прикладається розрахунок загальновиробничих витрат за видами робіт.
Для розрахунку загальновиробничі витрати групуються в три блоки:
─ кошти на заробітну плату працівників;
─ відрахування на соціальні заходи;
─ решта статей ЗВВ.
Кошти на заробітну плату працівників, заробітна плата яких відшкодовується за рахунок загальновиробничих витрат (ЗПзв), розраховується виходячи з трудовитрат цих працівників (Тзв) та вартості людино-години за шостим нормативним розрядом на виконання робіт. (Зг6).
, (2.1)
Трудовитрати зазначених працівників визначаються за формулою:
, (2.2)
де Тпв ─ нормативно–розрахункова кошторисна трудомісткість робіт, що передбачаються прямими витратами, яка враховує трудовитрати робітників, зайнятих на будівельно-монтажних роботах і на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів;
КТзв ─ усереднений коефіцієнт переходу від нормативно-розрахунко-вої кошторисної трудомісткості робіт передбачених прямими витратами, до трудомісткості працівників заробітна плата яких відшкодовується за рахунок загальновиробничих витрат, приймається в розмірах, рекомендованих Мінбудом України (ДБН.Д.1.1-1-2000, Додаток 3).
Відрахування на соціальні заходи (Всз) визначаються виходячи із норм, установлених чинним законодавством, і кошторисної заробітної плати (ЗПк), що визначається як сума заробітної плати в прямих (ЗПпв) та загальновиробничих витратах (ЗПзв):
. (2.3)
Кошти на покриття решти статей загальновиробничих витрат (КРзв) розраховуються виходячи з нормативно-розрахункової кошторисної трудомісткості робіт, передбачених прямими витратами (Тпв), та усереднених показників для визначення зазначених коштів, обчислених в грошовому виразі на людино-годину кошторисної трудомісткості робіт (ПРзв), що надаються Мінбудом України (ДБН.Д.1.1-1-2000, Додаток 3):
.
(2.4)
Рекомендовані Мінбудом усереднені коефіцієнти (КТзв) і показники (ПРзв) для визначення загальновиробничих витрат призначаються для здійснення будівництва підрядним способом, при здійсненні будівництва господарським способом, до них застосовується знижувальний коефіцієнт 0,6.
Зазначені показники (КТзв і ПРзв) постійно коригуються і публікуються Мінбудом України в збірнику офіційних документів і роз’яснень „Ціноутворення у будівництві”.