Соціально-економічні гарантії

Об’єктивна необхідність для

правової держави, зміст і доцільність її існування

Напрями соціально-економічних гарантій

Кожному громадянинові нормальний рівень добробуту через мінімальний рівень зарплати, її індексацію, помірні податки;

З адоволення потреб, які держава не може довірити кожному громадянину самостійно: загальна освіта, виховання дітей і підлітків, культурно-освітня робота, організація охорони здоров’я, розвиток фізичної культури;

Вирівнювання рівнів життя окремих груп населення, недостатня забезпеченість яких пов’язана переважно з причинами, що не залежать від їх трудових зусиль (стан здоров’я, вік, втрата роботи, кризові явища в економіці).

1. с творює умови для самозабезпечення життєво необхідними благами для задоволення власних потреб;

2. вилучаючи у громадян частину створеного ними національного доходу, повертає їх блага і послуги у формі освіти, дошкільного виховання, охорони здоров’я, соціального страхування і забезпечення культурного обслуговування;

3. з а рахунок вилучення у громадян частини національного доходу надає певну кількість благ і послуг тим громадянам, які за фізичними даними не спроможні самі забезпечити себе необхідним (пенсії інвалідам з дитинства, утримання будинків для інвалідів і людей похилого віку, надання різних видів допомоги).

Загальна сума благ і послуг, споживаних населенням за відповідний період. Обмежена розмірами ВВП і НД, а також обов’язковими відрахуваннями (на оборону, наукові дослідження, покриття збитків від стихійного лиха)

р еалізація прав громадян на працю і на допомогу з безробіття;

оплата праці та мінімального розміру заробітної плати;

п ідтримання життєвого рівня населення шляхом перегляду мінімальних розмірів основних соціальних гарантій в умовах зростання цін на споживчі товари та послуги;

н адання державної допомоги, пільг та інших видів соціальної підтримки малозабезпеченим громадянам і сім’ям, які виховують дітей;

м атеріальне забезпечення у разі досягнення пенсійного віку, тимчасової чи постійної втрати годувальника тощо.

Видатки на освіту, професійну підготовку кадрів

Установи	Джерела фінансування
Вищі навчальні заклади (за винятком педагогічних)	Державний бюджет
Педагогічні ВНЗ	Обласні бюджети
Спеціальні навчальні заклади (технікуми, коледжі)	Обласні бюджети
Відомчі	Відповідні відомства
Професійно-технічні училища	Обласні бюджети
Середні загальноосвітні школи, гімназії	Міські, районні бюджети
Дитячі садки, ясла-садки	Міські, районні, селищні бюджети

• л ікувально-профілактичні установи, до яких належать лікарні, поліклініки, лікарські й фельдшерські пункти, станції швидкої допомоги, переливання крові та інші аналогічні заклади;

• с анітарно-профілактичні установи, тобто санітарно-епідеміологічні, дезінфекційні станції та заходи щодо боротьби з епідеміями;

• інші установи й заходи з обслуговування інвалідів війни, постраждалих від стихійного лиха, по проведенню судово-медичних експертиз.

ПОКАЗНИКИ ВИДАТКІВ БЮДЖЕТУ НА ЗАКЛАДИ

ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Заклади	Показники
Лікарні та інші лікувальні заклади (госпіталі)	Кількість ліжок
Амбулаторно-поліклінічні установи	Кількість лікарняних посад
Фельдшерсько-акушерські пункти	Кількість установ
Поліклініки	Кількість лікарняних відвідувань, річна завантаженість лікаря, кількість лікарняних посад

Фінансування соціально-культурних закладів проводиться за рахунок

Державного, міських бюджетів

Коштів профспілок

Коштів акціонерних, приватних підприємств та колективних сільських підприємств

У всіх бюджетних установах статті видатків за кошторисами ідентичні згідно з кодами бюджетної класифікації.