Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Приміська зона.doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
25.11.2019
Размер:
88.58 Кб
Скачать

Розділ 5. Приміська зона міста

5.1.Основні функції

Територія, що оточує місто і поєднується з ним господарськими і просторово-територіальними зв’язками, формує приміську зону міста. В умовах становлення демократичних форм територіального самоврядування і ринкових засад в економіці приміська зона стає зоною спільних інтересів міста і області, розвиток якої можливий тільки на паритетних началах правового використання земельних ділянок.

Зона спільних інтересів є регіоном, який за системоутворюючими функціями та господарським значенням відіграє роль об’єднавчої ланки між центральним містом і обласною системою розселення (за Ю. Білоконем). При визначенні її меж слід враховувати соціально-економічний рейтинг прилеглих до міста-центру адміністративних районів.

Україна - характерна ситуація - територія приміської зони найзначнішого міста, визначена за критеріями „спільності інтересів”, співпадає з територією моноцентричної міської агломерації, наприклад, Харківської міської агломерації. У містобудівній концепції розвитку Києва (2002 р.) приміській зоні пропонується надати адміністративний статус Київського столичного округу для забезпечення скоординованого розвитку столичного міста Києва і зони його впливу

Приміська зона або зона спільних інтересів великого (значного, значнішого) міста являє собою складне поєднання різнохарактерних територій та об’єктів, що доповнюють основні міські функції: сельбищну, виробничу, зовнішнього транспорту, комунального господарства та різних форм відпочинку.

Розпланування території приміської зони обумовлюється характерними особливостями місцевості, сформованої системи розселення та магістральної транспортної мережі і в цілому повинно підпорядковуватися структурі генерального плану міста. В урбаністичному сенсі приміська зона розглядається як складова міської агломерації, де можна виділити основні три групи інтересів:

  1. Господарська діяльність: - розміщення виробничих об’єктів, складів, баз; - сільське господарство, агрофірми промпідприємств, оранжереї, розсадники; - полігони відходів, сміттєзвалища;

  2. Соціальні аспекти, організація відпочинку: - розміщення житлового будівництва, дачні селища, спеціалізовані лікарні, профілакторії тощо; - короткочасний та довготривалий відпочинок, спортивні споруди;

  3. Транспортні та інженерні комунікації, вплив міжнародних транспортних коридорів, комунальні інженерні споруди (водопостачання, каналізація), споруди зовнішнього транспорту (аеродроми, залізничні станції, морські і річкові порти) тощо.

Озеленені території приміської зони, призначені переважно для відпочинку, розглядаються як складова ландшафтно-рекреаційної зони міста. Це логічно, оскільки територію міста і приміську зону потрібно розвивати як єдиний господарський і планувальний комплекс. Приміська зона, особливо великих і найбільших міст, формується під впливом міста і отримує розпланувальну структуру, пов’язану з структурою розпланування міста своїми основними елементами

Приміська зона загалом складається з наступних елементів : міські і сільські поселення; промислові підприємства, що не виділяють шкідливостей; складські об’єкти і транспортні території та споруди ( сортувальні залізничні станції, аеродроми, порти); території і споруди комунального господарства (споруди водопостачання, очисні споруди каналізації, сміттєзвалища); території колективних садів та городів мешканців міста; науково-дослідні установи і вищі учбові заклади; заклади відпочинку і лікування (санаторії, будинки відпочинку, шкільні табори); спортивні споруди (комплекси спортивних майданчиків, водні стадіони, іподроми, траси для автомобільних, мотоциклетних та велосипедних перегонів); позаміські озеленені території, в тому ліси державного лісового фонду, лісопарки, заповідники природи, пам’ятки ландшафтної архітектури (парково-палацові ансамблі); мисливські господарства; розсадники декоративних кущів і квітів; захисні зелені насадження (біля підприємств, вздовж залізниць і автомобільних шляхів, вздовж берегів водойм, біля джерел водопостачання, біля очисних споруд каналізації, біля сміттєзвалищ тощо).

Різні категорії населення - (постійне і сезонне, міське і сільське), а також різноманіття видів і форм розселення (міста, селища міського типу, села, дачні поселення, лікувально-санаторні поселення тощо).

Концепція “міста-саду” Е. Говарда 1898 р. – її вплив на практику урбанізації - найближчі до міст території приміських зон західноєвропейських міст, починаючи з кінця ХІХ ст., формувалися як житлові території для забезпечених верств населення. Забудова цих територій переважно складається з малоповерхових будинків різного ступеня комфортності стосовно до майнового статусу власників : від окремо розташованих вілл, оточених садами, до блокованих житлових будинків з невеликими озелененими ділянками.

Подібні процеси субурбанізації відбуваються сьогодні в Україні, однак багато житлових будинків споруджуються хаотично, без відповідної містобудівної документації та на територіях без інженерної підготовки і розпланованої вулично-дорожної мережі. Така хаотична субурбанізація, обумовлена недосконалістю законодавства і неузгодженістю дій різних суб’єктів господарювання і власників земель, створює у приміських зонах міст України складні соціальні, екологічні та містобудівні проблеми, які ще більше загостряться у найближчому майбутньому.

Таблиця

Вибрані порівняльні характеристики приміських зон Києва, Харкова, Львова ( за Ю. Білоконем, 2002)

Показник

Київ

Харків

Львів

1

Населення міста-центра, тис.чол.

2602

1470

735

2

Площа приміської зони, тис. км2

13,8

10,8

2,9

3

Населення приміської зони, тис. чол.

1015

630

300

4

К-ть адміністративних одиниць у

складі приміської зони

12

9

5

5

К-ть міст та селищ (СМТ) у складі

приміської зони

36

45

15

6

В тому числі міст

11

8

8

7

Найбільший радіус, км

60

45

30

8

Відношення населення міста-центра

до населення приміської зони

2,6:1

2,3:1

2,5:1

9

Щільність населення приміської зони,

чол./км2

189

136

103