- •Прилади дозиметричного та хімічного контролю Вступ
- •I. Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •1.1. Класифікація приладів радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •1.2. Принцип роботи дозиметричних приладів
- •1.2. Підготовка приладу до роботи
- •1.3. Вимірювання рівня радіації на місцевості
- •1.4. Вимірювання радіоактивної зараженості поверхні різних предметів за γ-випромінюванням
- •1.5. Виявлення β-випромінювання
- •2.2. Підготовка приладу до роботи
- •2.3. Вимірювання потужності дози γ-випромінювання
- •2.4. Вимірювання густини потоку β-випромінювання
- •2.5. Попередня оцінка питомої активності проби
- •3.2. Підготовка приладу до роботи
- •3.3. Перевірка працездатності имд-1р, имд-1с
- •4.2. Конструкція зарядних пристроїв зп-5, зп-6
- •4.3. Підготовка дозиметрів до роботи
- •4.4. Послідовність роботи з дозиметрами дкп-50а, ид-1
- •1.1. Призначення та основні технічні характеристики
- •1.2. Підготовка приладу до роботи
- •1.3. Визначення ор в повітрі
- •1.4. Визначення 0р на місцевості, техніці та інших предметах
- •1.5. Практична перевірка вмісту кількості синильної кислоти в тютюновому димі
- •Контрольні питання
- •Крім цього
- •Список літератури
- •Редактор Чернигевич о.Б.
Прилади дозиметричного та хімічного контролю Вступ
Вимірювання – один з основних способів, який дає змогу визначити кількісні характеристики різних фізичних величин. Особливо високі вимоги до вимірювань ставляться в галузі забезпечення безпеки життєдіяльності, як на етапі функціонування різних технологічних процесів і виробництв, так і при визначенні рівнів небезпеки найшкідливіших для живої матерії хімічних та радіоактивних речовин, які потрапляють у довкілля в результаті виробничої діяльності та різного типу аварій на хімічних і ядерних об’єктах.
До радіоактивних речовин належать такі речовини, які випромінюють електромагнітні та корпускулярні випромінювання (α, β, γ, рентгенівське і нейтронне випромінювання). Вони володіють енергією, достатньою для виривання електронів із атомів речовини, якими вони поглинаються. Спочатку електронейтральні атоми заряджаються позитивно і стають іонами. Тобто під дією випромінювання перетворюються атоми речовини, які потрапляють у зону дії випромінювання, що особливо небезпечним є для живої матерії.
Радіоактивні речовини належать до активних фізичних речовин, тобто володіють певною енергією, значення якої є функцією часу і яка розповсюджується в просторі. Виявлення та ідентифікація хімічно-небезпечних і отруйних речовин – одне з найважливіших завдань, що базується на проходженні хімічних реакцій між отруйними речовинами і хімічними речовинами (індикаторами), в результаті чого є можливість візуально, за зміною кольору, встановити присутність отруйних речовин. Як радіоактивні, так і отруйні речовини, потрапляючи у довкілля, можуть переміщуватись на великі відстані за допомогою природних і кліматичних носіїв (повітря, вода, продукти харчування, живі організми, транспорт тощо). Тому при визначенні і вимірюванні значень цих величин необхідний певний статистичний аналіз великої кількості даних у просторових та часових координатах.
Іонізуюче випромінювання радіоактивних речовин і отруйні речовини можна виявити тільки за допомогою спеціальних приладів. Прилади, які служать для виявлення радіоактивних випромінювань та їх кількісного вимірювання, називаються дозиметричними приладами. Дозиметричні прилади класифікуються за призначенням, пов'язаним з типом випромінювання, типом давачів та характером електричних сигналів, які здійснює схема приладу. Прилади для виявлення отруйних і шкідливих речовин називаються приладами хімічної розвідки або газоаналізаторами. Вони поділяються за типом отруйних і шкідливих речовин, які за їх допомогою можна визначити.
I. Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
1.1. Класифікація приладів радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
За призначенням всі прилади поділяються на такі групи.
Індикатори – найпростіші прилади радіаційної розвідки, за допомогою яких розв'язуються задачі виявлення випромінювання і їх орієнтовна оцінка, потужність дози, головним чином β- і γ-випромінювань. За допомогою індикаторів можна встановити, чи збільшується потужність дози, чи, навпаки, зменшується. Ці прилади мають найпростіші електричні схеми із світловою або звуковою сигналізацією. Давачами є газорозрядні лічильники. До цієї групи приладів належать індикатори ДП-63. ДП-63А, ДП-64.
Рентгенометри – призначені для вимірювання потужності дози рентгенівського або γ-випромінювання. Вони мають діапазон вимірювання від сотих часток рентгена до декількох сот рентген за годину (Р/год). Як давачі в цих приладах застосовують іонізаційні камери або газорозрядні лічильники. До цієї групи належать рентгенометри ДП-5А, ДП-5Б, ДП-5В, ДП-ЗВ, вимірювачі потужності дози ИМД-1А (1Р,1С)
Радіометри (вимірювачі радіоактивності) – призначені для виявлення і визначення ступеня радіоактивного забруднення поверхонь і повітря, головним чином α- і (β-випромінювання). Радіометрами можливе вимірювання і невеликих рівнів γ-випромінювань. Давачами радіометрів є газорозрядні та сцинтиляційні лічильники. До цієї групи належать радіометри ДП-12 базові універсальні, β- γ-радіометр Луч-А, радіометр Тисс радіометричні установки ДП-100М, ДП-100АДМ.
Дозиметри – призначені для визначення сумарної дози опромінення, яку отримує населення за час знаходження на зараженій місцевості, головним чином γ-випромінювання. Індивідуальні дозиметри є малогабаритними іонізаційними камерами або фотокасетами з плівкою. Набір, який складається з комплекту камер і зарядно-вимірювального пристрою, називається комплектом індивідуальних дозиметрів. Комплекти індивідуальних дозиметрів:
ДК-02, ДП-22В, ДЛ-24, ИД-1, ИД-11, ИД-0,2.
За типом давачів і характером електричних сигналів, які перетворюються схемою приладу, дозиметричні прилади можуть бути розділені на дві групи: прилади, в яких частинки реєструються в торцевих газорозрядних сцинтиляційних лічильниках або лічильниках на фотоопорах та прилади із застосуванням іонізаційних камер.
За визначенням виду випромінювання дозиметричні прилади можна розділити на прилади для визначення γ-випромінювання, β-частинок нейтронного потоку.