Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Приклад 1.docx
Скачиваний:
14
Добавлен:
21.11.2019
Размер:
46.93 Кб
Скачать

Розглянемо приклади побудови модульної схеми. Зауважимо попередньо, що під програмним модулем розумітимемо програму, набір операторів (або оператор), які реалізують деяку закінчену функцію (наприклад, введення, коригування, сортування, виве­дення інформації тощо).

Кожний програмний модуль описується в такій послідовності:

назва (ідентифікатор) програми, яка реалізує роботу модуля;

функція модуля;

вхід модуля;

вихід (результат роботи) модуля.

Приклад 1. Нехай є така задача бухгалтерського обліку. Надходження матеріальних цінностей на склад документується первинним документом – накладною (код документа DPR 1 ). Інформація з первинних документів за відповідним макетом перезаписується у оперативний файл з ідентифікатором MPR 1. При введенні інформації з первинних документів використовується метод контролю правильності перезаписування інформації на машинний носій – метод довідника.

Якщо виникають зміни, то вони вносяться у файл оперативної інформації в інтерактивному режимі з документа на коригування (ідентифікатор документа на коригування оперативної інформації korec) Зауважимо, що інтерактивний або діалоговий режим не передбачає створення файла коректури. Такий файл доцільно створювати у випадку , якщо об’єм коректури перевищує 10% інформації, в яку вносять зміни.

Друк результатної машинограми по надходженню матеріальних цінностей (код машинограми VPR1) виконується з попередньо сформованого результатного файлу для друку (код масиву MDRUK). Під час формування такого файлу використовується довідковий масив назв і цін матеріалів (ідентифікатор Dovcina) для вибору відповідних постійних даних (назва матеріалу, назва одиниці вимірювання, ціна за одиницю матеріалу, тощо).

Зауважимо, що в процесі складання схеми взаємозв’язку інформаційних масивів і програмних модулів бажано передбачати окремий модуль, який формує результатний файл для друку вихідної машинограми. Такий файл по структурі ідентичний формі відомості. Проектування такого програмного модуля необхідне з точки зору економії машинного часу. Слід також пам’ятати, що кожен модуль має вхід, вихід, номер і ідентифікатор програми, яка реалізує роботу модуля. Номер модуля проставляється у лівому верхньому куті модуля, а ідентифікатор програми – у правому куті над позначенням модуля. На вході і виході модуля не слід передбачати більше двох файлів - це значно зменшує час роботи програми, яка реалізує роботу такого модуля.

Враховуючи умову і зауваження побудуємо схему взаємозв’язку інформаційних масивів і програмних модулів для наведеного прикладу (рис.7.15).

Опишемо наведену на рис. 7.15 модульну схему.

Модуль 1. Початок роботи системи.

Модулі 2,3. На основі інструкційної карти (інструкції) запускається система (наприклад, по аналогії 1С:Бухгалтерії) і на екран виводиться головне меню з такими позиціями:

  • Уведення оперативних даних.

  • Коригування оперативної інформації.

  • Розв’язання задачі.

  • Друк машинограми.

Роботу модуля реалізує програма з ідентифікатором PROG1. Зауважимо, що позиції меню на схемі номеруються так:

перший номер (02 або 03 на схемі) – номер листа, на який здійснюється перехід;

другий номер (04, 05, 06, 07 на схемі) – номер модуля, на який здійснюється перехід.

Модуль 4. Роботу модуля реалізує програма PROG 2. На вході модуля – первинний документ DPRІ. Суть роботи модуля така: за відповідним макетом оператор (бухгалтер) вводить інформацію з накладних по надходженню матеріальних цінностей. Коли набраний код номенклатурного номеру матеріалу, то здійснюється програмний контроль правильності перезапису, а саме: програма PROG 2 за ключем (номенклатурним номером матеріалу) проглядає довідник Dovcina до співпадіння або ні ключів (номенклатурних номерів). В першому випадку формується запис в масиві MPRІ. Другий випадок свідчить про відсутність набраного номенклатурного номеру матеріалу в довіднику. Можлива помилка при наборі або в іншому випадку необхідно доформувати довідник записом з таким номенклатурним номером (як правило довідник поповнюється новими записами в автоматичному режимі).

Модуль 5. Функція модуля - внесення змін в масив оперативної інформації. Роботу модуля здійснює програма PROG 3. Суть роботи програми. На екран виводиться перший запис масиву MPRІ. Форма документа на внесення змін може мати такі графи:

  • вид змін ( 1-замінити старе значення реквізита на нове, 2- вилучити запис, 3-дописати запис);

  • ключовий реквізит запису;

  • старе значення реквізиту;

  • нове значення реквізиту.

Якщо в документі у графі “вид змін” проставлено код 1-замінити, то за ключем (для даної задачі це номенклатурний номер матеріалу) проставленим у коректурі KOREC відшуковують на екрані запис масиву MPRІ; в цьому записі знаходять відповідний реквізит (старе значення реквізиту в документі KOREC) і замінюють його на нове значення реквізиту з документа на внесення змін KOREC.

Якщо в коректурі KOREC проставлений у графі “вид змін” код 2 – вилучити запис ( в документі на внесення змін будуть відсутні в цьому випадку записи в графах старе і нове значення реквізиту), то за ключем з коректури KOREC знаходять запис в масиві MPRІ, але знайдений запис не записується (вилучається) у результатний файл MPRІ*.

У випадку , якщо вид змін 3- дописати запис- в коректурі KOREC проставлені лише нові значення реквізитів, які формують новий запис в масиві MPRІ* (наприклад, десь загубився документ, інформацію з якого необхідно записати в оперативний масив).

Лист 1

Початок

2

PROG 1

Виведення на екран і обробка головного меню

Головне меню

Вибір позиції меню

3

02 04

02 05

02 06

03 07

8

Кінець

Лист 2

4

PROG 2

Ввід оперативних даних

5

PROG 3

Коригування оперативної інформації

PROG 4

6

Розв’язання задачі

Лист 3

PROG 5

7

VPRI

Друк машинограми

Рис. 7.15. Схема взаємозв’язків інформаційних масивів і програмних модулів задачі обліку надходження матеріальних цінностей на склад

Модуль 6. Роботу модуля реалізує програма PROG4. На вході модуля – відкоригований масив оперативної інформації MPRІ* та довідковий масив Dovcina. На виході - сформований результатний

масив MDRUK для друку вихідної машинограми. Зауважимо, що в інструкції цієї інформаційної системи зазначено, що модуль 6 викликається лише після попереднього виконання модуля 5 ( щоб для розв’язування задачі не використовувалася не відкоригована інформація).

Суть роботи програмного модуля заключається в наступному: за ключем (номенклатурним номером матеріалу), запису MPRІ* відшуковується відповідний запис масиву Dovcina, перемножується реквізит кількість надходження з масиву MPRІ* на вибрану ціну з масиву Dovcina і формується відповідний запис у масив MDRUK наприклад, такої структури:

  • дата;

  • код матеріалу;

  • назва матеріалу;

  • код одиниці вимірювання;

  • назва одиниці вимірювання;

  • кількість;

  • ціна за одиницю;

  • сума надходження.

Зауважимо, що структура запису результуючого файлу для друку ідентична рядку форми вихідного документа.

Модуль 7. Роботу модуля реалізує програма PROG 5. На основі інформації результатного файлу MDRUK друкується вихідна машинограма по надходженню матеріальних цінностей VPRІ. Одночасно підводяться і друкуються відповідні підсумки (в розрізі номенклатурних номерів матеріалів, дат, складу, тощо).

Модуль 8. Кінець роботи системи.

З

ауважимо, що зображення входу і виходу кожного модуля – це зображення міжсторінкового переходу ( ), де перша цифра (верхня) – номер листа (сторінки) з якого здійснено перехід, а друга цифра (нижня) – номер модуля, з якого здійснено перехід.

Я кщо перехід здійснюється на модуль на цій же сторінці, то вхід і вихід по вертикалі такого модуля має зображення кружечка всередині якого проставлено номер модуля з якого здійснено перехід.

Приклад 2. Скласти схему взаємозв"язку інформаційних масивів та програмних модулів одержання оборотно-сальдової відомості обліку матеріальних цінностей.

Дана задача не використовує первинних документів для формування масивів інформації, а використовує такі попередньо сформовані масиви: 1) масив із залишками матеріалів на кінець минулого місяця, який виступає як масив із залишками матеріалів на початок поточного місяця; 2) оперативний масив надходження матеріалів за поточний місяць; 3) оперативний масив вибуття матеріалів за поточний місяць. Оборотно - сальдова відомість містить такі показники: номенклатурний номер матеріалу, назва матеріалу, код одиниці вимірювання, назва одиниці вимірювання, ціна, кількість на початок звітного періоду, сума на початок звітного періоду, кількість після приходу, сума після приходу, кількість після відпуску, сума після відпуску, кількість на кінець звітного періоду, сума на кінець звітного періоду. Такі реквізити відомості, як назва матеріалу, назва одиниці вимірювання та ціна вибираються з довідкового масиву цін на матеріали в процесі друку оборотно-сальдової відомості.

Передбачити внесення змін в інтерактивному режимі в довідковий масив цін на матеріали. Вихідним документам, масивам , програмним модулям присвоїти довільні ідентифікатори .

Розв’язання.