Тема 4.

Організація фінансово-економічної освіти: стан розвитку. Сучасна система вищої фінансово-економічної освіти передбачає два освітньо-кваліфікаційні рівні професійної підготовки випускників вузу – бакалавр та магістр (спеціаліст). За такого підходу важливими завданнями стандартів вищої освіти є встановлення належних вимог щодо: формування адекватного, логічно ув’язаного набору дисциплін навчального плану підготовки фахівця; якісного їх наповнення модулями та темами; забезпечення відповідними формами та методами організації навчального процесу. В сучасній моделі вищої фінансової освіти студент все активніше стимулюються до самостійної роботи. Аудиторні години для лекцій та семінарів скорочуються, а зусилля викладачів все більше спрямовуються на управління самостійною роботою студентів, організацію поточного контролю засвоєння навчального матеріалу. Відтак, особлива роль відводиться навчально-методичному забезпеченню освітнього процесу. Традиційні підручники та посібники мають обов’язково доповнюватися змістовними, доступними методичними вказівками, рекомендаціями, інструкціями як на паперових, так і електронних носіях. Досліджуючи проблеми вищої освіти в фінансово-кредитній сфері не можна залишити осторонь питання фінансового забезпечення. Звичайно, це питання є актуальним для підготовки фахівців будь-якого напрямку. Однак, на сьогодні фінансово-кредитні установи України практично не звертаються до такого підходу формування кадрового складу як підготовка на замовлення шляхом фінансової чи кредитної підтримки студентів. Звичайно, при надлишковій пропозиції вузами випускників-фінансистів банкам, страховим та інвестиційним компаніям не має сенсу зв’язувати себе з тим чи іншим абітурієнтом, чекати 4-5 років, створювати умови для його практичної підготовки, а тим паче оплачувати його навчання. Реалізація основних принципів Болонської декларації при підготовці фахівців економічного, юридичного профілю. Всю підготовчу роботу по приєднанню до Болонського формату ми розпочали з комплексного порівняльного аналізу системи освіти в провідних європейських університетах та власної системи освітньої діяльності. Такий порівняльний аналіз з огляду на вимоги Болонської декларації дозволив нам відповісти на принципово важливі питання, а саме: якими є наші конкурентні переваги і в чому вони полягають;де ми не «дотягуємо» до кращих європейських взірців, в чому ми програємо Європі і де не маємо конкурентних переваг; що маємо робити в інституціональному плані (кредити, модулі, інформаційні пакети тощо) та в плані щодо покращення змістових характеристик освітньої діяльності.Як засвідчили результати аналізу, ми маємо певні конкурентні переваги, зокрема:- значно кращу гуманітарну підготовку порівняно з багатьма зарубіжними ВНЗ і за будь-яких заходів щодо входження до загальноєвропейського освітнього простору не повинні її втрачати;- ґрунтовнішою, глибшою, більш предметнішою є фундаментальна підготовка, яка закладає підвалини подальшої міжпрофесійної мобільності, створює передумови для високої конкурентоспроможності не лише на момент випуску фахівців, а й на тривалий час практичної діяльності. Невідповідності з освітою європейського формату залишаються досить суттєвими, тому й заходи щодо імплементації європейського досвіду, гармонізації національної і європейської освіти мають бути і комплексними, і багатими за змістом, і включати одночасно як зміни інституціонального характеру, так і змістового та науково-методичногоЧи не найсуттєвішим «вузьким місцем» у вищій економічній освіті залишається наукова робота і, перш за все, наукова діяльність викладачів. Для європейської вищої школи, звичайно кращої, яка формувалася упродовж декількох століть, завжди аксіомою було наступне положення: викладач має йти в аудиторію з власним науковим доробком, його лекція — це результат завершених чи виконуваних науково-дослідних робіт. Маємо констатувати, що вища економічна освіта все ще не може позбутися одного з суттєвих недоліків, який складався роками — хибної тенденції до дроблення курсів, формування навчального плану не виходячи з інтересів студентів, а під конкретного викладача кафедри. Склалося так, що нині немало дисциплін навчальних планів підготовки фахівців напряму «Економіка і підприємництво» можна розглядати лише як розділ повноцінної навчальної дисципліни. За нашою оцінкою, біля 1/3 дисциплін навчальних планів підготовки економістів мають загальний обсяг 1,0 — 1,5 кредити, а біля 50% дисциплін мають кількість кредитів не більше 2-х. За нашою оцінкою надмірна кількість дисциплін, а по суті — це міні-дисципліни, явище, що має переважно негативні наслідки.1. Кожна дисципліна повинна мати чітко визначений предмет, логіку викладання матеріалу. Це має бути матеріал системного характеру, це має бути система знань. Цієї системи знань за природою не може бути у міні-дисциплінах.2. Міні-курс передбачає відповідну кількість годин, в межах яких знову ж таки за природою неможливо запровадити тренінгові технології, організувати виконання комплексних завдань.3. Велика кількість міні-дисциплін це неминуче дублювання у викладенні матеріалу, це масові ситуації, коли один і той же категоріальний апарат розглядається у 3-х—4-х дисциплінах, до цього ж у різній інтерпретації.4. Завелика кількість дисциплін і, перш за все, нагромадження тих, які слід розглядати як розділ повноцінного курсу призводить до перевантаження студентів і викладачів. Концепція освітньої діяльності за фахом (обраний напрям підготовки).Головна умова коцепії : у першу чергу, — це висококваліфікований професорсько-викладацький склад та Структурно-логічна схема навчання за обраним напрямкои підготовки, вона включає: Вона призначена для визначення та формування цілей і задач навчання у кожному семестрі на курсі шляхом конкретизації кінцевої мети навчання, розробки логічної послідовності вивчення кожної дисципліни за часом, встановлення і оптимальної реаліації міжпредметних зв’язків, створення раціональної структури навчального процесу за типами занять на весь період з урахуванням складності і змісту дисципліни. Та оптимізації навантаження складності і місту дисципліни, оптимізації навантаження професорсько-викладацького складу, тощо Схема забезпечує можливість зробити систему організації навчального процесу більш гнучкішою та об’єктивнішою, вказує шляхи відшукання резервів покращення професійних якостей фахівця. Відповідно до вимог Міністерства освіти і науки України сформовано матеріально-технічну базу. Для підготовки бакалаврів, спеціалістів та магістрів створено сучасну матеріальну базу 1 учбовий корпус з бібліотекою, спорт-побутовий комплекс та гуртожитки. Зустрічі команд КВК, спортивні змагання, дискотеки, фольклорні та тематичні вечори, туристичні походи та поїздки — кожен студент знайде заняття до душі. Роль фахівця вищої кваліфікації в умовах трансформації ринкової економіки. Якщо раніше вищої освіти було достатньо для 20-25 років практичної діяльності, то зараз оптимальний термін її ефективності складає 5-7 років, а в галузях, що визначають науково-технічний процес – 2-3 роки”. Це означає, що в деяких галузях інноваційні цикли коротші, ніж час підготовки фахівців. Це спричиняє потребу в безупинному підвищенню кваліфікації і перепідготовці персоналу. Якщо немає постійного відновлення знань, то декваліфікація населення неминуча. Уміння жити в умовах змін, уміння створювати зміни – надзвичайно важливі якості, яким повинно вчитись. Тенденція до розширення завдань закладів вищої освіти нині чітко виявляється в тому, що заклади вищої освіти в розвинених країнах світу взяли на себе функції не тільки підвищення кваліфікації фахівців, а й надання всім бажаючим освітніх послуг високого рівня як для розширення кругозору споживачів у нових ділянках знань, так і для того, щоб забезпечити їм можливість різко змінити сферу праці і пристосуватися до жорстких вимог швидкозмінного ринку праці. Поряд із розширенням функцій вузів можливо й створення спеціалізованих вузів для забезпечення неперервної та нетрадиційної освіти, як це практикується в багатьох розвинених країнах світу. Для розв'язання власних проблем з інтелектуального й технічного забезпечення своєї діяльності в нових умовах аж надто швидкозмінного ринку передові фірми відшукали новий спосіб взаємодії з науковими силами вузів. Як правило, фірми спочатку вкладають досить великі гроші в створення належних умов праці для потрібних фахівців (співробітників та викладачів вузів), тобто будують якісне житло й готелі, допоміжні споруди (від школи до басейну чи дискотеки), шляхи й засоби зв'язку, нарешті, приміщення для лабораторії, створюють дослідне й експериментальне виробництво. Ці комплексні зони є на сьогодні найбільш ефективним способом використання можливостей науковців, які працюють у вузах. Удосконалення нормативно-правової бази можливе, насамперед, через прийняття закону «Про післядипломну освіту». Такий закон визначив би статус цієї галузі освіти, який завершив би логічний ряд: «дошкільна – шкільна –професійно-технічна – вища – післядипломна освіта», а також був би захищеним статус закладів післядипломної освіти та їхніх працівників. Потребує внесення негайних змін до Закону України „Про вищу освіту”, прийняття Закону України „Про освіту дорослих”. Пропоновані автором заходи щодо створення самостійної системи післядипломної освіти та перспективних напрямів її розвитку мають посісти пріоритетні місця в урядових програмах і діях. Визначення цих пріоритетів у системі післядипломної освіти забезпечить реалізацію завдань «освіти впродовж життя», необхідної яка повинна бути максимального продуктивною і результативною як для особи, так і для всього суспільства водночас. Професійне призначення та умови використання фахівця. Професійне призначення фахівця Фахівці готуються для вирішення широкого кола фінансових та економічних завдань у відповідності до обраної вузької спеціалізації на підприємствах, у фінансових установах різного профілю незалежно від форм власності. мати: широку ерудицію та культуру, бути патріотом та підвищення представником вітчизняної інтелігенції, мати високі громадянські та моральні якості;Бути підготовленим до самостійної, активної, творчої, професійної діяльності, спрямованої на вдосконалення організації виробництва та підвищення його ефективності; Фундаментальну підготовку, необхідну для саморозвитку та самостійного поглиблення професійних знань. знати: основи соціально-гуманітарних дисциплін в обсязі, що забезпечує професіоналізм та широту світогляду; Спеціальні дисципліни, які лежать в основі професійної придатності. уміти: оцінювати поточну кон'юнктуру та перспективну виробничу та ринкову ситуацію і розробляти відповідні до них програми діяльності підприємства та установи; Виявляти проблеми та вузькі місця виробничо-збутового процесу і пропонувати альтернативні варіанти його вдосконалення та фінансового забезпечення; Досягати конструктивних рішень у трудовому колективі, домагатися оптимально психологічного клімату в довіреному йому підрозділі; Складати, аналізувати та інтерпретувати фінансові звіть і на цій основі приймати рішення з підвищення ефективності діяльності та напрямків її розвитку; Розуміти процеси та фактори, які визначають внутрішнє та зовнішнє фінансове середовище, в якому працює підприємство чи установа; Співвідносити вплив внутрішнього та зовнішнього середовища відносно власної організації та її можливостей, особливо на своєму рівні активності та відповідальності. Кваліфікаційні вимоги до фахівця. Зміст і характер професійної діяльності фахівця з обраного напряму підготовки, його права та обов'язки. Випускники університетів (спеціальність «Фінанси») – це фахівці, які володіють методами вирішення проблему сфері фінансів, оподаткування, інвестицій, кредиту, грошового обігу, банківської діяльності, досконало знають практику фінансових, банківських операцій, що виконуються з використанням новітніх інформаційних технологій. Сепіальність Фінанси включає в себе такі спеціалізаціі: Фінанси підприємства, Державні фінанси, Казначейська справа Характеристика різних рівнів підготовки фахівців. Бакалавр – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні та спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об’єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов’язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності. Нормативний термін навчання за денною формою – 4 роки. Особи, які в період навчання за програмою підготовки бакалавра припинили подальше навчання, мають право за індивідуальною програмою здобути освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста за цією або спорідненою спеціальністю в іншому акредитованому вищому навчальному закладі або в університеті за наявності такої підготовки. Спеціаліст – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань та обов’язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності. Термін навчання (1-1,5 року) визначається програмою підготовки фахівця. Магістр – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов’язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності. Підготовка магістрів спрямована на створення умов для творчого розвитку обдарованої особистості і підготовку фахівців за одним із функціональних напрямів діяльності: науково-дослідним, науково-педагогічним, управлінським. Термін навчання визначається програмою підготовки фахівця. Особи, які здобули бакалавра в інших навчальних закладах, можуть бути зараховані на навчання за програмою спеціаліста або магістра на конкурсній основі на вакантні місця, що фінансуються з державного бюджету, або за рахунок коштів юридичних та фізичних осіб за результатами вступних випробувань. Особливості підготовки бакалаврів, спеціалістів та магістрів. Бакалавр - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні і спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об'єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності, Підготовка до освітнього ступеню бакалавр, Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра реалізується вищими навчальними закладами II - IV рівнів акредитації. Термін навчання: Нормативний термін навчання визначається програмою, але не може перевищувати чотирьох - п'яти років; Нормативний термін навчання осіб, що мають освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста за відповідною до напряму підготовки спеціальністю, зменшується на один - два роки; Документи про здобуття освіти Особи, які успішно пройшли державну атестацію, отримують документи встановленого зразка про здобуття базової вищої освіти за відповідним напрямом підготовки та кваліфікації бакалавра. Спеціаліст - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності. Підготовка до освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» Освітньо-професійна програма підготовки спеціаліста реалізується вищими навчальними закладами III та IV рівнів акредитації. Термін навчання. Нормативний термін навчання визначається програмою, але не може перевищувати одного року (для окремих спеціальностей за погодженням з Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України може бути встановлено термін півтора року).Документи про здобуття освіти. Особи, які успішно пройшли державну атестацію, отримують документи встановленого зразка про здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації спеціаліста. Магістр — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності. Здобуття кваліфікації магістра може також здійснюватися на базі відповідної освітньо-професійної програми підготовки спеціаліста (нормативний термін навчання визначається індивідуальною програмою з урахуванням академічної різниці між освітньо-професійною програмою спеціаліста та магістра, але не може перевищувати одного року). Зазначена освітньо-професійна програма підготовки магістра включає поглиблену фундаментальну, гуманітарну, соціально-економічну, психолого-педагогічну, спеціальну та науково-практичну підготовку. Вищий навчальний заклад реалізує освітньо-професійні програми підготовки магістрів за спеціальностями IV рівня акредитації. Сутність і роль кваліфікаційних характеристик в організації підготовки фахівців за обраним напрямом підготовки. Існують такі квалікафікаційні рівні підготовки спеціаліста: бакалавр, молодший спеціаліст, спеціаліст, магістр. Від рівня підготовки залежить можливість виконувати фахівцем певний об’єм роботи, та займати певну посаду. В залежності від напряму підготовки фахівець може виконувати певний вид роботи. Приклад: спеціальність «Фінанси» – це фахівці, які володіють методами вирішення проблему сфері фінансів, оподаткування, інвестицій, кредиту, грошового обігу, банківської діяльності, досконало знають практику фінансових, банківських операцій, що виконуються з використанням новітніх інформаційних технологій. Сепіальність Фінанси включає в себе такі спеціалізаціі: Фінанси підприємства, Державні фінанси, Казначейська справа. Вимоги кваліфікаційної характеристики фахівця до рівня теоретичної підготовки, практичних навичок під час навчання в інституті. Формування стійкого світогляду,правильного сприйняття сучасних проблем розвитку суспільства, людського буття, духовної культури: засвоювати та реалізовувати наукові та культурні досягнення світової цивілізації, свідомо використовувати наукові знання у пізнавальній і професійній діяльності, аналізувати явища духовного життя, дотримуватися загальнолюдських мораль норм і цінностей, протистояти проявам расової, національної статевої, вікової дискримінації. . Формування політичної свідомості, політичної культури та плюралізму: вдосконалювати знання у сфері міжнародного життя та політичних процесів, розпізнавати різні види владних відносин специфіку політичної влади, орієнтуватись у міжнародному політичне житті. Займати активну життєву та громадянську позицію: захищати інтереси держави та індивідуальні інтереси, дотримуватися норм законодавства, захищати свої права людини та громадян. Здатність до засвоєння нових знань, самовдосконалення: Займатися самоаналізом, використовувати методи адекватної самооцінки, самокритику, долати власні недоліки, Використовувати різні методи та прийоми самовиховання, Розвивати потенціал лідера, підприємливість і вміння йти на виправданий ризик, Тренувати пам'ять та розвивати увагу, Систематично читати літературу за фахом, Оцінювати та обирати оптимальні сполучення форм постійного підвищення власної кваліфікації. Зайнятість економічних (юридичних) кадрів. Попит на юристів та економістів залишається високим. Роботодавці продовжують шукати юристів, економістів та бухгалтерів, попри високу популярність і навіть надлишок представників цих професій. Несмотря на распространенное мнение, что на Украине переизбыток юристов, экономистов и бухгалтеров, эти специалисты неизменно пользуются спросом у украинских работодателей и вакансии для них постоянно появляются. Работодатели их все равно ищут, т.к. это основополагающие специальности в бизнесе. Но большинство работодателей хотят получить уже опытного юриста, экономиста, бухгалтера – с хорошим уровнем знаний, опытом работы и навыками. Напомним, большинство украинских безработных, ищущих работу через Госслужбу занятости, трудоустраиваются в сельском хозяйстве, однако потребность в работниках распределена несколько иначе – наибольшей она является на 1 августа в промышленности Украины – 26,5 тыс. вакансий.