Тема 3.

Форми навчання у вищих навчальних закладах. Навчання у вищих навчальних закладах здійснюється за такими формами:- денна;- вечірня; - заочна (дистанційна);- екстернат. Форми організації навчального процесу та види навчальних занять. Навчальний процес у вищих навчальних закладах здійснюється у таких формах:- навчальні заняття;- самостійна робота;- практична підготовка;- контрольні заходи. Основними видами навчальних занять у вищих навчальних закладах є: - лекція;- лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття; - консультація. Вищий навчальний заклад може встановлювати інші види навчальних занять. Лекція як основний вид навчального заняття. лекція - головна ланка дидактичного циклу навчання. Її ціль - формування орієнтовної основи для наступного засвоєння студентами навчального матеріалу. Слово «лекція» походить від латинського «lection» - читання.Структура лекції: Вступна частина. Формується план лекції, її мета й завдання. Коротко характеризується змістовий модуль в цілому, його проблеми, стан, зв'язок з попередніми планами та дисциплінами. Надаються методичні поради щодо його самостійного вивчення.Виклад змістового модуля. Наводиться стисла характеристика усіх питань, передбачених планом лекції, наводяться докази, факти, приклади.Заключна частина. Формуються основні висновки, додаються методичні поради щодо самостійної роботи над змістовим модулем.Різновиди лекцій: лекція-діалог - прямого діалогу лектора зі слухачами, і дозволяє уникнути пасивного сприйняття навчальної інформації, спонукає слухачів до активних дій; лекція-консультація, що може проходити за різними сценаріями. Перший варіант здійснюється за типом Другий варіант реалізується за схемою «питання – відповідь – дискусія». узагальнюючі лекції, які демонструють слухачам результати систематизації їхніх власних знань, досягнень, проблем. лекція теоретичного конструювання дає можливість навчити слухачів систематизувати та узагальнювати свої освітні результати на теоретичній основі та інші. Вимоги до лекції: моральна сторона лекції й викладання, науковість і інформативність (сучасний науковий рівень), доказовість і аргументованість активізація мислення слухачів, постановка питань для міркування підкреслення висновків. Семінарські заняття в КМСОНП. У сучасної вищої школи семінар є одним з основних видів практичних занять. Він являє собою засіб розвитку в студентів культури наукового мислення. Семінар призначений для поглибленого вивчання дисципліни . Головна мета семінарських занять - забезпечити студентам можливість опанувати навичками й уміннями використання теоретичного знання стосовно особливостей досліджуваної галузі. На семінарах вирішуються наступні педагогічні завдання: розвиток творчого професійного мислення; професійне використання знань у навчальних умовах; навички оперування формулюваннями, поняттями,визначеннями; оволодіння вміннями й навичками постановки й рішення проблем і завдань,відстоювання своєї точки зору. Типи семінарських занять: Семінар-розгорнута бесіда; Семінар-конференція; Семінар-коментоване читання; та інш. Практичне заняття в КМСОНП. практичні заняття призначені для поглибленого вивчання дисципліни.Практичні заняття відіграють важливу роль у виробленні у студентів навичок застосування отриманих знань для рішення практичних завдань. Ціль практичних занять. Практичні заняття покликані поглиблювати, розширювати знання, отримані на лекції в узагальненій формі, і виробити навички професійної діяльності. Вони розвивають наукове мислення й мову, дозволяють перевірити знання. План практичних занять відповідає загальним ідеям і спрямованості лекційного. Він є загальним для всіх.Структура практичного заняття:вступ викладача;відповіді на питання студентів по неясному матеріалу;практична частина як планова; заключне слово викладача. Розмаїтість занять виходить з практичної частини. Це можуть бути обговорення рефератів, дискусії, рішення завдань, доповіді, тренувальні вправи, спостереження, експерименти. При проведенні практичного заняття варто враховувати роль повторення. Повторення для закріплення знань варто проводити під новим кутом зору Лабораторні роботи в КМСОНП. Лабораторні заняття інтегрують теоретико-методологічні знання й практичні вміння й навички.«Лабораторія» походить від латинського слова «labor» - праця, робота, труднощі. Лабораторні роботи мають яскраво виражену специфіку залежно від навчальної спеціальності. Тому в кожному конкретному випадку доречні приватні методичні рекомендації. Із загально-педагогічних рекомендацій відзначимо наступні.Спільна групова діяльність - одна з найефективніших форм. Важливо так ставити практичні завдання, щоб вони вели студентів до подальшої поглибленої самостійної роботи, активізували їхню розумову діяльність, озброювали методами практичної роботи. Найважливішою стороною будь-якої форми практичних занять є вправи. Основа у вправі - приклад, який розбирається з позицій теорії, розвитих у лекції.основна увага приділяється формуванню конкретних умінь, навичок, що й визначає зміст діяльності студентів - рішення завдань, графічні роботи та інш. Форми лабораторних робіт: Індивідуальна робота, Фронтальна. Циклічна.Колоквіум.Слово «колоквіум» походить від латинського «collocvium» - розмова, бесіда. Це одна з форм навчальних занять, бесіди викладача з учнями для з'ясування знань Особливості організації навчального процесу в умовах кредитно-модульної системи підготовки фахівців. Підходи до організації навчально-виховного процесу. Особистісно-орієнтований підхід визначає вплив навчання на формування особистості, на його інтелектуальний розвиток. Основна функція освіти полягає у тому, щоб засобами розвитку особистості забезпечити саморозвиток освіти. Діяльнісний підхід ґрунтується на тому, що людина виявляє зв'язки і властивості реального світу лише у процесі діяльності і на підставі різних її видів (предметної, розумової, індивідуальної, колективної тощо). Комплексний підхід до навчального процесу полягає у дотриманні єдності таких параметрів: навчальний процес має бути єдністю соціального, психологічного та педагогічного; єдність усіх функцій навчання (освітньої, розвивальної. виховної); єдність у будь-якій методичній системі усіх компонентів навчального процесу: цілей, змісту, методів, форм і засобів навчання. Індивідуальна та самостійна робота студентів в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Індивідуальна робота студента є формою організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів через індивідуально-спрямований розвиток їх здібностей, науково-дослідну роботу і творчу діяльність. Індивідуальні заняття проводяться під керівництвом викладача в позааудиторний час за окремим графіком, складеним кафедрою (предметною або цикловою комісією) з урахуванням потреб і можливостей студента. Організація та проведення індивідуальних занять доручається найбільш кваліфікованим викладачам. Індивідуальні заняття на молодших курсах спрямовуються здебільшого на поглиблення вивчення студентами окремих навчальних дисциплін, на старших вони мають науково-дослідний характер і передбачають безпосередню участь студента у виконанні наукових досліджень та інших творчих індивідуальних завдань.Види індивідуальних занять Консультація – один із видів навчальних занять (індивідуальні або групові), який проводиться з метою отримання студентом відповіді на окремі теоретичні чи практичні питання та для пояснення певних положень чи аспектів їх практичного застосування.Індивідуальне завдання – форма організації навчального процесу, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. Індивідуальні завдання виконують студенти самостійно під керівництвом викладачів.Індивідуальне навчально-дослідне завдання є видом позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального, навчально-дослідницького характеру, яке використовується в процесі вивчення матеріалу навчального курсу і завершується складанням підсумкового екзамену чи заліку. Cуб'єкти навчально-виховного процессу Як відомо, Болонський навчальний процес, який все більше впроваджується в нашу освітню систему, являє собою систему "суб'єкт - суб'єкт", тобто викладач і той хто навчається виступають суб'єктами навчально-виховного процесу. Як відомо: «Суб'єкт (. Від лат суб'ектум - підкладене) - індівід або група джерело пізнання і перетворення действітельностіносітель; активності» .nКрім того, у навчально-виховному процесі беруть участь (негативно або позитивно) та суб'єкти зовнішнього, щодо заняття, фактора (керівництво кафедри, інституту, вищого начальства, командування та інші елементи суспільства), тобто вся система педагогічного процесу.В СІБД АУБД НБУ таке керівництво:Огієнко Валерій Іванович – директор.Дадашев Бадирхан Абдулмуталімович - заступник директора з навчальної та наукової роботи.Петухов Валерій Акрадійович - заступник директора з адміністративно-господарської роботи Новак Сергій Миколайович - декан факультету банківських технологій Обліванцов Володимир Вікторович - декан факультету економіки та банківського права. Класифікація методів та технологій навчанн.я Традиційні та нетрадиційні методи навчання А. Традиційні методи навчання:Інформаційний- Вербальний. В основу покладено словесно-інформаційне переконання. Інформаційно-Ілюстративний Репродуктивний Використовує ТНЗ, дає знання, але не розвиває творчого мислення. Програмований- Не дає готових знань, а їх отримання ґрунтується на розв'язі проблемних питань, задач, ситуацій. Активний-Максимально наближений до виробництва через аналіз конкретних ситуацій, ділові ігри, аукціон ідей, кейси, тощо. Дослідницький-Отримання знань в процесі виконання дослідницьких робіт. Б. Нетрадиційні методи навчання: Опорних сигналів- Укрупнення дидактичних одиниць, інтенсифікація навчання. Модульний- Розподіл матеріалу на окремі автономні блоки - модулі з наступним контролем засвоєння. Рейтинговий-Змагальний з високим рівнем контролю на всіх етапах навчання. Контекстний- Навчання через проблеми, які висуваються виробництвом. Адаптивний- Активна самостійна діяльність студентів під керівництвом викладача. Комп'ютерний- Використання комп'ютерних програм, електронних програм, електронних підручників тощо. Відкритий- Безпосередній контакт з дійсністю та індивідуальне навчання, що відповідає вимогам КМСОНП. За Е. РоджерсомСуспільний етап освіти.Структура системи освіти і виховання.Відносини викладач – студент. Групові форми навчання.Форми індивідуальної навчальної роботи..Вища школа без кафедр і академічних груп.Педагогічна техніка.Комп'ютерне навчання. За ЮНЕСКО/СЕRI: Індивідуальне викладання. Групове навчання. Комп'ютерне навчання. Рейтингове навчання. За Б. Рельану: Програмоване навчання. Індивідуальне навчання. Експериментальні навчальні плани. Використання ТЗН. Комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни. Методичне забезпечення – це система взаємодії викладача та студента, що включає, окрім методичного оснащення (навчальних і робочих програм, методичних розробок, дидактичних посібників) такі компоненти, як апробація та впровадження у практику ефективних моделей, методик, технологій тощо.Комплекс методичного забезпечення навчальної дисципліни повинен включати: Структурно-логічну схему взаємозв'язку навчальних дисциплін.Методи та технологи викладання.Робочу програму навчальної дисципліни, складена за змістовими модулями.Опис навчальної дисципліни із зазначенням кредитів ЕСТ8.Тематику самостійної та індивідуальної роботи.діяльності студента при вивченні курсу, тощо. Педагогічний контроль в КМСОНП. Виходячи зі структури педагогічної діяльності, основним предметом оцінки результатів освіти є знання – результатів навчання – уміння та навички.Суб'єктом оцінювання звичайно виступає сам викладач.При цьому об'єктом-педагогічний процес.Функції педагогічного контролю у ВНЗ:Діагностична функція націлена на визначення рівня знань, умінь, та навичок з метою одержання науково-обгрунтованої інформації для вдосконалення процесу підготовки фахівців.Навчальна функція реалізується як при традиційних формах і методах контролю, так і при широкому застосуванні програмованого навчання та контролю.у більшості ВНЗ орієнтована на середньо підготовленого студента.Організаційна функція проявляється у залежності від прийняття рішень про проведення тих чи інших педагогічних і адміністративних заходів. Виховна функція реалізується за умовами належної організації.Окремі види традиційних форм педагогічного контролю можуть виконувати, як правило, тільки деякі з чотирьох перерахованих функцій (семінари – діагностичну, навчальну і виховну функції, екзамени тільки діагностичну).Принципи:Принцип зв'язку контролю з освітою, підготовкою і вихованням реалізується шляхом оперативного виявлення і усунення недоліків у навчальному і виховному процесі. Втілення Цього принципу дозволяє підвищити відповідальність викладачів і студентів.Принцип об'єктивності педагогічного контролю найбільш часто порушується у традиційних педагогічних системах, які наочно віддзеркалюють помилки і вади суспільства.Високоякісного фахівця можна одержати тільки за умови розвитку особистості суб'єкта навчання. За такого підходу соціальний статус і привілеї мають відповідати рейтингу фахівця, що він отримує на основі тестування.Принципи справедливості і гласності. Принципи науковості і ефективності. Види і форми контролю знань. Види контролю знаньПопередній контроль (діагностика вихідного рівня студентів)Формою попереднього контролю є вхідний контроль знань проводиться на 1-му курсі, щоб оцінити реальність отриманих на вступних екзаменах з певного предмета. Поточний контроль слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу. Управління навчальним процесом можливе тільки на підставі поточного контролю.Головне завдання поточного контролю – допомогти студентам організувати свою роботу, навчитись самостійно, відповідально і систематично вивчати усі навчальні предмети.Рубіжний контроль знань є показником якості вивчення окремих розділів.Його завдання – сигналізувати про стан процесу навчання студентів для вжиття педагогічних заходів щодо оптимального його регулювання.Підсумковий контроль являє собою екзамен студентів з метою оцінки їх знань і навичок у відповідності до моделі спеціаліста. До підсумкового контролю належать семестрові, курсові і державні екзамени, а також заліки перед екзаменом. Основна мета екзаменів – встановлення дійсного змісту знань студентів.Основними формами контролю знань студентів у КМСОНП є: Контроль на лекції може проводитись як вибіркове усне опитування студентів або із застосуванням тестів для встановлення ступеня засвоєння матеріалу прочитаної лекції.Контроль на практичних, семінарських і лабораторних заняттях проводиться з метою вияснення готовності студенті занять у таких формах:Вибіркове усне.Фронтальна перевірка виконання домашніх завдань.Виклик до дошки окремих студентів для самостійного розв'язування задач, письмові відповіді на окремі запитання тощо.Контроль у позанавчальний час.Перевірка перебігу виконання домашніх завдань, конспектів лекцій і рекомендованої літератури.Перевірка і оцінка рефератів з частини лекційного курсу, який самостійно вивчається. тощоКонсультації. Заліки. З деяких предметів застосовується диференційований за 100-бальною шкалою. З лекційного курсу або окремих з частин, які не супроводжуються лабораторними або стичними заняттямивикористовуючи шкалу ЕСТS/КМСОНП.Захист курсової роботи – це особлива форма заліку < комісії з двох-трьох викладачів. Перед захистом курсової роботи керівник перевіряє її і пише рецензію, у якій відображається позитивне і негативне роботи, вказується як потрібно усунути усі зауваження.Заліки з виробничої практики проставляються на основ поданого звіту і характеристики керівника. Залік диференційований а оцінка складається із середніх оцінок з усіх розділів практики оцінених за шкалою КМСОНП.Екзамени є підсумковим етапом вивчення усієї дисципліні або її частини і мають за мету перевірку знань Відомі два основних види екзаменів: без екзаменаційних білетів – вид найбільш високого рівня, хоча поки що рідко застосовуваний, і за екзаменаційними білетами. Рейтинговий контроль знань. Рейтинг – оцінка діяльності будь-якої особи або групі осіб у балах (очках) і їх ранжування за набраною сумою Інтерес до рейтингової системи в Україні у наш час обумовлений великим досвідом ВНЗ Заходу і перш за все США.Рейтинг студента з успішності складається з рейтингу з окремих дисциплін, тобто з міні-рейтингів, які дають відповідну суму балів. Ця форма контролю знань забезпечує отримання певної суми балів на одному занятті, а в окремих випадках допомагає швидко ліквідувати відставання у навчанні. Суть його – в оцінці кожної відповіді, кожної навчальної ініціативи студента. По закінченні семестру підраховується сума балів конкретної групи і визначається середній бал. Складається ранжований список студентів у ранжований ряд від максимуму до мінімуму балів. Студенти, які мають суму балів вище середньої по групі, одержують зал автоматично, а близько до середнього – здають міні-залік, тобто відповідають на одне запитання або розкривають поняття, терм тощо і атестуються так би мовити автоматично.Міні-рейтинг стимулює активність навчання, значно підвищує відвідування занять, забезпечує об'єктивність оцінки знань студентів, поліпшує їх ранжування з успішності, необхідне для обґрунтованого відбору студентів на другий етап навчання, для рекомендації їх на ярмарок фахівців, на роботу у фірмі, для продовження навчання у магістратурі. Комплексна діагностика навчальних досягнень студентів. Комплексна діагностика результатів навчальної діяльності студентів (учнів) — це теоретично обґрунтована та практично апробована педагогічна система встановлення основних ознак, які характеризують сформовані в процесі навчання компетентності студента — майбутнього фахівця.Метою комплексної діагностики знань учнів (студентів) є: прояв і розвиток системи компетентностей учня чи майбутнього фахівця;виявлення, перевірка і оцінка рівня здобутих знань, сформованих умінь і навичок;порівняння фактичних результатів навчально-пізнавальної діяльності із запланованими, наперед установленими стандартами;стимулювання цілеспрямованої систематичної, інтенсивної роботи студентів;підвищення об’єктивності оцінювання;одержання своєчасної інформації про стан засвоєння змісту програми на всіх етапах навчання;залучення студента до всіх форм навчального процесу.