9. Структура адміністративно-правових відносин складається із:

а) суб’єктів та об’єктів адміністративно-правових відносин;

б) змісту адміністративно-правових відносин;

в) юридичних фактів;

г) усіх перерахованих вище елементів;

ґ) суб’єктів, об’єктів і змісту адміністративно-правових відносин.

10. Суб’єкти адміністративно-правових відносин:

а) це учасники адміністративно-правових відносин, які мають суб’єктивні права та юридичні обов’язки й наділені специфічними юридичними властивостями;

б) це те, на що спрямовано інтереси суб’єктів публічної адміністрації;

в) матеріальне або нематеріальне благо, на використання чи охорону якого спрямовано суб’єктивні права та юридичні обов’язки суб’єктів публічної адміністрації;

г) це суб’єкти публічної адміністрації та об’єкти публічного управління;

ґ) сукупність чинників, перерахованих у пп. а) і г).

11. До об’єктів адміністративно-правових відносини належать:

а) нематеріальні особисті блага людини – життя, здоров’я, честь і гідність, недоторканність, безпека, свобода пересування та ін.;

б) предмети матеріального світу, створені природою або людиною;

в) цінні папери, офіційні документи – національна грошова одиниця, валюта, паспорти, дипломи, сертифікати, лотерейні білети та ін., продукти духовної та інтелектуальної творчості;

г) дії суб’єктів адміністративно-правих відносин, коли суб’єкт чи об’єкт публічного управління має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання певних дій;

ґ) усі перераховані вище складові.

12. Фактичний зміст адміністративно-правових відносин:

а) це взаємозв’язок зафіксованих в адміністративному праві суб’єктивних прав та юридичних обов’язків учасників адміністративно-правових відносин;

б) це фактичні соціальні, економічні, культурні, політичні та інші відносини, які отримали через опосередкування адміністративно-правових норм свою юридичну форму;

в) це взаємозв’язок зафіксованих в адміністративному праві суб’єктивних прав учасників адміністративно-правових відносин;

г) це взаємозв’язок зафіксованих в адміністративному праві юридичних обов’язків учасників адміністративно-правових відносин;

ґ) включає в себе усі перераховані вище складові.

13. Публічне суб’єктивне право включає в себе повноваження:

а) право невладних осіб вимагати від публічної адміністрації здійснення юридичних дій, спрямованих на захист їх прав;

б) право вимагати від іншої сторони виконання обов’язку, тобто право на чужі дії;

в) право привести в дію апарат примусу держави проти зобов’язаної особи, тобто право на примусове виконання обов’язку;

г) можливість користуватись на основі цього права певними соціальними публічними благами.

ґ) усі перераховані вище повноваження.

14. Принцип пріоритету прав і свобод людини та громадянина обґрунтовується такими чинниками:

а) положеннями Конституції України;

б) з погляду теорії природного права право є справедливе та гуманне. Основним завданням права однозначно визнається забезпечення природних прав та свобод людини і громадянина – життя і здоров’я, честі, гідності, безпеки, права на опір насиллю тощо;

в) виходячи з цього будь-який адміністративно-правовий акт лише тоді може вважатися правовим, якщо він відповідає природному праву та узгоджується з ним;

г) основними глобальними напрямками діяльності суб’єктів публічної адміністрації з погляду філософії природного праворозуміння є пріоритет забезпечення охорони прав і свобод людини;

ґ) усіма вище зазначеними чинниками.