Тема. Система і структура мови. Голосні та приголосні фонеми План

1. Система і структура мови. Основні одиниці мови та їх функції.

2. Фонетика як лінгвістична дисципліна. Загальна, конкретна, описова, історична, експериментальна, зіставна фонетика. Три аспекти вивчення звуків: фізичний, фізіологічний, лінгвістичний.

3. Класифікація звуків. Голосні та приголосні звуки. Класифікація голосних звуків. Класифікація приголосних звуків.

4. Фонетичне членування мовленнєвого потоку (фрази, такти, склади, звуки). Інтонація (мелодика, інтенсивність, паузи, тембр, темп мовлення). Наголос словесний, фразовий, логічний, емфатичний.

5. Позиційні зміни (редукція голосних, протеза).

6. Фонетичні (звукові) закони.

Література

Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства : підручник. – К. : Видавничий центр “Академія”, 2006. – С. 109-166.

Кочерган М. П. Вступ до мовознавства : підручник. – К. : Видавничий центр “Академія”, 2002. – С.102-164.

Білецький А. О. Про мову й мовознавство : навч.посібник. – К. : АртЕк, 1997. – С. 19-44.

Левицький А.Е., Сингаївська А.В., Славова Л.Л. Вступ до мовознавства : навч. посібник. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – С. 34-44.

Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. – К., 1985.

Лингвистический энциклопедический словарь. — М., 1990.

Практичнe завдання

Охарактеризуйте кожен звук у словах дзеркало, ґанок, боротьба, рос. чайка, нім. Bürger “громадянин”, англ. this “цей”, part “частина”.

Семінарське заняття 6

Тема. Звукові зміни. Фонологія План

1. Комбінаторні зміни звуків (акомодація, асиміляція, дисиміляція, дієреза, епентеза, метатеза).

2. Транскрипція і транслітерація

3. Живі та історичні фонетичні процеси. Конвергенція і дивергенція як фонетичні процеси.

4. Диференційні та інтегральні ознаки фонем.

5. Позиції фонем. Варіанти і варіації фонем. Фонологічна система. Привативні, градуальні, еквіполентні (рівнозначні), корелятивні опозиції фонем.

Література

Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства : підручник. – К. : Видавничий центр “Академія”, 2006. – С. 109-166.

Кочерган М. П. Вступ до мовознавства : підручник. – К. : Видавничий центр “Академія”, 2002. – С.102-164.

Білецький А. О. Про мову й мовознавство : навч.посібник. – К. : АртЕк, 1997. – С. 19-44.

Левицький А.Е., Сингаївська А.В., Славова Л.Л. Вступ до мовознавства : навч. посібник. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – С. 34-44.

Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. – К., 1985.

Лингвистический энциклопедический словарь. — М., 1990.

Практичні завдання

1. Поділіть на склади слова весна, гострий, знання, міністерство, видавництво, безсмертя. Охарактеризуйте кожен склад.

2. Затранскрибуйте слова піддашшя, шістдесятиліття, ящірка, п’ять.

3 . Визначте фонетичні процеси у словах: просьба, горіх, що, серце, смієшся, строк, хто, няня, молотьба, вісник; рос. гриб, легко, мять, показчик, февраль, знаменосец, мрамор.

Семінарське заняття 7

Тема. Лексичний рівень мови План

1. Лексикологія. Розділи лексикології (власне лексикологія, семасіологія, ономасіологія, етимологія, фразеологія, ономастика, лексикографія).

2. Слово як одиниця мови. Слово і лексема.

3. Значення слова (лексичне значення, концептуальне значення, конототивне значення, пряме значення, переносне значення, вільне значення, зв’язане значення, фразеологічно зв’язане значення, синтаксично зумовлене значення, конструктивно зумовлене значення). Відношення слово-предмет, відношення слово-поняття, відношення слово-слово.

4. Лексико-семантичні категорії:

а) полісемія, типи перенесення: за подібністю, за функцією, за суміжністю; переносне значення та переносне вживання (оказіональне значення);

б) омонімія, повні та неповні омоніми, гомогенні (етимологічні) омоніми, гетерогенні омоніми; омоформи, омофони, омографи; міжмовні омоніми;

в) синонімія, абсолютні (повні) та часткові синоніми, семантичні (ідеографічні), стилістичні (емоційно-експресивні), семантико-стилістичні синоніми; синонімічний ряд і домінанта ряду;

г) антонімія, контрарні, комплементарні, контрадикторні, векторні антоніми; енантіосемія, антитеза, оксиморон;

д) гіперо-гіпонімія і лексична конверсія.

5. Лексико-семантична система мови (парадигматичні, синтагматичні відношення; лексико-семантичне поле, архісема).

6. Словниковий склад мови: активна лексика, пасивна лексика (професіоналізми, діалектизми, екзотизми, жаргонізми, арготизми, табу, евфемізми); стилістично нейтральна і стилістично забарвлена (поетична, народно-поетична, наукова, публіцистична, офіційно-ділова, розмовно-побутова, просторічна, вульгарна, лайлива лексика; терміни) лексика.

7. Історичні зміни словникового складу мови:

а) причини історичних змін у лексиці (позамовні та внутрішньомовні);

б) лексичні, та семантичні архаїзми; історизми;

в) лексичні, семантичні та авторські неологізми;

г) запозичення: матеріальне (лексичне) запозичення та калькування; семантичні та словотвірні запозичення; прямі та опосередковані запозичення.