8.Правила зберігання документів
При наведенні довідок, проведенні ревізій та обстежень зручно користуватися документами, які зберігаються згідно з визначеними правилами. Для цього документи, за якими протягом дня велися записи, у визначеній послідовності групують та брошурують. Так, меморіальні документи підкладаються в порядку зростання номерів балансових рахунків, які дебетовані, касові документи розподіляються на прихідні і видаткові.
Для правильного формування та брошурування документів потрібно врахувати деякі особливості:
■ різні строки зберігання документів;
■ є документи, які мають зберігатися окремо для зручності їх подальшої перевірки;
■ документи зі складним проведенням мають декілька записів (а не один) за дебетом рахунків тощо.
Довідки за документами видаються з дозволу головного бухгалтера або його заступника. Вилучення документів здійснюється тільки з дозволу керівника установи банку на письмові вимоги судових і слідчих органів, органів контролю, арбітражу або вищої установи банку на підставі акта вилучення. З документів, які вилучені, знімається копія. Копія разом з актом щодо вилучення і розпискою особи, яка отримала оригінал документа, зберігаються замість оригіналу.
9. Основні принципи безготівкових розрахунків в Україні.
Безготівкові розрахунки – це розрахунки які проводить банк шляхом перерахування коштів з рахунку платника на рахунок одержувача, для цього використовують платіжні інструменти, такі як форми безготівкових розрахунків, пластикові картки.
Безготівкові операції базуються на таких принципах:
банки списують кошти з рахунків тільки з доручення їхніх власників або з розпорядження стягувачів, що мають право на виконання примусового стягнення коштів з рахунків платників;
ці розпорядження стягувачів та доручення платників про списання коштів з рахунків складаються на відповідних бланках розрахункових документ., форма та порядок оформлення яких визначаються «Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті»;
платник може давати доручення на списання коштів зі свого рахунка на відповідному розрахунковому документі в електронному вигляді, якщо це передбачено у договорі між ним і банком;
у разі затримки зарахування коштів на рахунок клієнта понад встановлений термін банк сплачує на користь одержувача коштів пеню в розмірі, передбаченому угодою на здійснення розрахунково-касового обслуговування, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня;
розпорядження стягувачів щодо примусового списання коштів із рахунків платників приймаються банками незалежно від наявності достатнього залишку коштів для списання, але виконуються банком частково у межах наявного залишку коштів, а в невиконаній сумі повертаються стягувачам;
за браком або недостатністю коштів на рахунку платника банк не здійснює обліку заборгованості платника та не веде реєстру розрахункових та виконавчих документів, не сплачених в строк;
розрахункові документи на списання або примусове списання коштів з рахунка клієнта, які не виконуються з вини банку за браком або недостатністю коштів на кореспондентському рахунку банку, приймаються банком та обліковуються на позабалансовому рахунку № 9804 «Розрахункові документи, що не сплачені в строк з вини банку, та ті, за якими стягнення зупинено»;
спірні питання та взаємні претензії між банками та їхніми клієнтами розглядаються відповідно до укладених угод або у претензійно-позовному порядку.
10. Розрахунковий чек – це документ, що містить письмове доручення власника рахунку (чекодавця) банку-емітенту, в якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми коштів.
Для розрахунків чеками клієнти отримують у банку – емітенті чекові книжки. Фізичні особи можуть отримати розрахунковий чек для разового розрахунку.
Чекові книжки та чеки обліковуються на позабалансовому рахунку 9821 А "Бланки суворої звітності”.
Для здійснення розрахунків чеками суми ліміту депонуються на рахунках 2602 П Кошти в розрахунках суб’єктів господарської діяльності
2622 П Кошти в розрахунках фізичних осіб.
Реєстри чеків, прийняті на інкасо, обліковуються на рахунку 9830 А Документи і цінності, прийняті на інкасо. Реєстри чеків, відіслані на інкасо до банку – емітента, обліковуються на рахунку 9831 А Документи і цінності, відіслані на інкасо.
Бухгалтерські проводки
1.Видача чекової книжки
Дт 9910
Кт 98212.
2.Депонування суми ліміту
Дт 2600, 2620 платника
Кт 2602, 2622
3. Проведення розрахунків розрахунковими чеками, якщо клієнти обслуговуються в одному банку
- отримання розрахункового чеку з реєстром
Дт 2602, 2622
Кт 2600, 2620 одержувача
4. Проведення розрахунків розрахунковими чеками, якщо клієнти обслуговуються в різних банках
- в банку платника
- отримання розрахункового чека з реєстром, перерахування коштів до банку одержувача
Дт 2602, 2622
Кт 1200
- в банку одержувача
- отримання розрахункового чека з реєстром на інкасо
Дт 9830
Кт 9910
- відправлення розрахункового чека з реєстром на інкасо
Дт 9831
Кт 9830
- отримання коштів від банку платника
Дт 1200
Кт 2600, 2620 одержувача
Дт 9910
Кт 9831
4.Повернення невикористаної суми ліміту
Дт 2602, 2622
Кт 2600, 2620 платника
11. Облік розрахунків з використанням платіжних доручень
Платіжне доручення — це розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунка зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок одержувача. Платіжне доручення оформляється платником за формою, що відповідає вимогам Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, або за довільною формою, передбаченою договором між платником та банком. Платіжне доручення приймається банком платника до виконання протягом десяти календарних днів з дати його виписки. Банк приймає до виконання платіжне доручення від платника за умови, що сума цього платіжного доручення не перевищує суму, що є на його рахунку. Платіжні доручення платника у разі відсутності чи недостатності коштів на його рахунку банк приймає лише тоді, якщо порядок приймання та виконання таких платіжних доручень передбачено договором між платником та банком. Платіжні доручення застосовуються в розрахунках за товарними і нетоварними платежами. Для перерахування коштів підприємству зв'язку платник подає до обслуговуючого банку платіжне доручення, в якому зазначає реквізити підприємства поштового зв'язку, з рахунка якого сплачуватимуться перекази їх одержувачам, та номери списків одержувачів коштів. Бухгалтерські проводки 1. Проведення розрахунків платіжними дорученнями, якщо клієнти обслуговуються в одному банку: Д-т 2600 платника К-т 2600 одержувача 2. Проведення розрахунків платіжними дорученнями, якщо клієнти обслуговуються в різних банках: • в банку платника: Д-т 2600 платника К-т 1200 • в банку одержувача: Д-т 1200 К-т 2600 одержувача
12. Сутність банківських карток та їх призначення
Національна система масових електронних платежів — це система безготівкових розрахунків, при якій розрахунки за товари та послуги здійснюються за допомогою банківських платіжних карток.Платіжна картка — документ на носії електронної інформації у вигляді пластикової картки, що випускається кредитно-фінансовими установами.
Платіжна картка дає можливість його пред'явникові одержувати без оплати готівкою товари та послуги, в тому числі послуги з одержання через банківські установи готівки, та підтверджує особам, які надають ці товари та послуги, що оплата їх вартості буде здійснена з рахунків у банківських установах.
Для здійснення операцій із платіжними картками НСМЕП необхідно одержати ліцензію (дозвіл) НБУ.
Учасниками системи є:
— тримачі (власники) карток — фізичні особи (в окремих випадках і юридичні особи);
— підприємства торгівлі та побутового обслуговування населення, в яких встановлено платіжні термінали;
— кредитно-фінансові установи (банк-емітент, банк-еквайр, розрахунковий банк).
Створення НСМЕП є значно складнішим, трудо- та капіталомісткішим завданням, ніж створення СЕП.
Ключову роль у переведенні масових платежів на безготівкову основу відіграють пластикові картки. Самі по собі вони не є грішми і не здійснюють обігу. Вони лише є підтвердженням того, що їхні власники мають на своїх рахунках певну суму грошей, яку можуть привести в рух за допомогою карток і погасити свої зобов'язання. Проте вона може прискорити їх обіг, збільшити залучення готівки в банківський обіг, підвищити рівень грошово-кредитної мультиплікації, що може спричинити збільшення пропозиції грошей та інфляційні процеси.
Одним із функціональних призначень банківських пластикових карток є здійснення за їх допомогою платежів, завдяки чому їх можна назвати платіжними. Проте деякі з них мають ще й інше призначення — забезпечувати кредитування власника картки. Тому цю групу карток прийнято називати кредитними, а всі інші — дебетними.
13. див 18.