- •Міністерство освіти і науки україни
- •Практикум
- •Передмова
- •Скорочення
- •1 Прогноз напрямку та швидкості вітру
- •1.1 Основні споживачі прогнозу вітру
- •1.2 Прогноз напрямку та швидкості вітру біля поверхні землі та на висотах
- •1.3 Фізико-статистичний прогноз слабкого вітру для Одеси
- •1.4 Прогноз локальних вітрів над територією України
- •2 Прогноз температури повітря
- •2.1 Основні споживачі прогнозу температури повітря
- •2.2 Прогноз мінімальної, максимальної температури та температури повітря на висотах
- •2.3 Прогноз середньої добової температури повітря при метеорологічному забезпеченні енергосистем
- •2.4 Прогноз заморозків на Україні
- •2.5 Прогноз пожежної небезпеки
- •3 Прогноз хмарності і туманів
- •3.1 Основні споживачі прогнозу хмарності і туманів
- •3.2 Прогноз форми і кількості хмар
- •3.3 Прогноз висоти нижньої межі хмар
- •3.4 Прогноз висоти верхньої межі хмар і конденсаційних хмарних слідів за літаком
- •3.5 Прогноз радіаційних туманів
- •3.6 Прогноз адвективних туманів
- •3.7 Прогноз туманів при від’ємній температурі повітря
- •4 Прогноз конвективних явищ
- •4.1 Загальні відомості про грозу та основні споживачі прогнозу гроз, граду, шквалу і смерчів
- •4.2 Оцінка готовності атмосфери до розвитку конвективних збурень
- •4.3 Основні методи прогнозу гроз і граду
- •4.4 Методи надкороткострокового прогнозу систем глибокої конвекції
- •4.5 Прогноз смерчів
- •5 Прогноз турбулентності
- •5.1 Основні споживачі прогнозу турбулентності
- •5.2 Синоптичний метод прогнозу атмосферної турбулентності
- •5.3 Нестандартні методи прогнозу атмосферної турбулентності
- •6 Прогноз опадів
- •6.1 Основні споживачі прогнозу опадів
- •6.2 Одиниці вимірювання опадів. Стихійні метеорологічні явища, обумовлені опадами
- •6.3 Типи опадів та їх загальний прогноз
- •6.4 Прогноз зливових, облогових опадів та мряки
- •6.5 Прогноз ожеледі та ожеледиці
- •7 Прогноз видимості
- •7.1 Загальні поняття видимості та основні споживачі прогнозу видимості
- •7.2 Прогноз видимості під низькими шаруватими хмарами, в серпанку і туманах
- •7.3 Прогноз видимості в опадах
- •7.4 Прогноз видимості в хуртовинах
- •7.5 Видимість при пиловій бурі та імлі
- •8 Прогноз фонового забруднення атмосфери
- •8.1 Основні споживачі прогнозу забруднення
- •8.2 Узагальнені характеристики забруднення повітря
- •8.3 Основні метеорологічні фактори, що обумовлюють рівень забруднення
- •8.4 Методи прогнозу метеорологічних умов забруднення
- •9 Прогноз морських явищ
- •9.1 Основні споживачі прогнозу морських явищ
- •9.2 Морські метеорологічні прогнози і попередження про небезпечні явища та стихійні гідрометеорологічні явища
- •Перелік морських стихійних метеорологічних явищ та їх критерії
- •В прогнозах величин і явищ погоди, які складають по акваторіях порту та моря, застосовують ті ж терміни, що і для сухопутних районів з наступними змінами і доповненнями:
- •- При тумані вказується видимість в метрах або кілометрах у градаціях, які наведені в табл. 9.2.
- •9.3 Розрахунок рекомендованих шляхів плавання суден в океані
- •Розрахунок рекомендованих шляхів плавання.
- •9.4 Прогноз тягуна
- •9.5 Прогноз обмерзання суден та гідротехнічних споруд
- •9.6 Прогноз цунамі
- •10 Складення прогностичних карт особливих явищ на нижніх та верхніх рівнях для авіації
- •10.1 Складення прогностичних карт особливих явищ на нижніх рівнях
- •10.2 Складення прогностичних карт особливих явищ на верхніх рівнях
- •10.3 Розвиток розрахункової схеми прогнозу турбулентності в ясному небі
- •Література
- •11 Струминні течії нижніх рівнів
- •11.1 Структурні параметри аномального розподілу швидкості вітру
- •11.2 Просторово-часова мінливість структурних параметрів струминних посилень вітру над Україною
- •11.3 Синоптичні умови та гідродинамічний стан нижньої тропосфери при виникненні низьких струменів над Україною
- •11.4 Розрахунок швидкості вітру біля землі з урахуванням низького струменю
- •12 Оцінка надійності, якості та ефективності методів прогнозу погоди
- •12.1 Методи оцінки якості і критерії успішності прогнозів
- •12.2 Оптимальна стратегія використання прогностичної інформації
- •12.3 Аналіз сравджуваності та економічної ефективності прогнозів
- •12.4 Оцінка якості нових та удосконалених методів прогнозу із завчасністю до 48 год у виробничих умовах
- •13 Економічна оцінка ефективності спеціалізовіаних прогнозів погоди
- •13.1 Аналіз економічної ефективності спеціалізованих прогнозів
- •13.2 Орієнтовна якісна та кількісна оцінка втрат від небезпечних і стихійних явищ погоди
- •Література
- •Предметний покажчик
- •Практикум зі спеціалізованих прогнозів погоди
- •65016, Одеса, вул. Львівська, 15
2.3 Прогноз середньої добової температури повітря при метеорологічному забезпеченні енергосистем
Специфіка метеорологічного забезпечення енергосистем полягає в необхідності прогнозу температури не для окремих моментів доби, а середню за добу або за денну та нічну частини доби. Прогнозування синоптичними методами ряду значень через досить малі проміжки часу (наприклад, через 3 год) з подальшим осередненням, практично не здійсненно, а розраховувати середнє добове за двома екстремальними значеннями, строго кажучи, не можна. Тому застосовується спеціальна методика, в якій шляхом використання моделі добового ходу вдається уникнути осереднення температури за багатьма прогнозованими значеннями.
Формули для розрахунку середньої денної ( ) і нічної ( ) температури при рівномірному розподілі хмарності за частинами доби мають вигляд:
= Тсх + 0,69АD + (2.19)
= Тзах – 0,42АН + 0,7τ + (2.20)
де АD і АН – амплітуда добового ходу температури, що відповідає денній і нічній погоді; і - внесок адвекції (включаючи трансформацію) в середню денну і нічну температуру.
Величини АD і АН залежать від кількості хмар і знаходяться шляхом множення коефіцієнта на амплітуду температури для малохмарної погоди.
Якщо погодні умови в першу і другу половину дня (або ночі) різні, то використовуються наступні співвідношення:
= Тсх + 0,67АD,І + 0,02АD,ІІ + (2.21)
= Тзах – 0,37АН,І – 0,05АН,ІІ + 0,7τ + (2.22)
Для визначення середніх денних і нічних температур повітря особливо важливий точний облік кількості хмар в перші половини дня і ночі.
Для розрахунку середньої добової температури ( ) повітря застосовується формула:
(2.23)
де D – тривалість дня (години).
Рекомендації щодо розрахунку вкладу адвективних складових в середні значення температури повітря. Нехай адвективна зміна температури (δТ)ад відбувається на протязі дня рівномірно (рис. 2.1, пряма ОА). За день ця зміна дорівнює (δТ) (пропорційно довжині відрізку ВА). Адвективна складова середньої денної температури у 2 рази менша (відрізок ОС = ВD). Пряма СD проведена паралельно осі часу t, так що площі прямокутника ОСDВ і трикутника ОАВ рівновеликі.
Рис. 2.1 – Розрахунок додатків, пов’язаних з адвективними змінами температури, в (2.19) і (2.20).
Уявимо випадок, коли в першу половину дня спостерігається адвекція тепла в 2 рази інтенсивніша, ніж у вище розглянутому прикладі, а в другій – адвекція тепла змінюється адвекцією холоду такої ж інтенсивності; температури повітря в кінці і на початку дня виявилися рівними (процес зображений ламаною лінією ОЕВ). Таким чином, загальна адвективна зміна температури за день дорівнює нулю, але вклад адвекції в середню денну температуру не дорівнює нулю. Для знаходження цього вкладу необхідно провести паралельну осі часу пряму на такій відстані від осі, щоб площі прямокутника, обмеженого цією прямою, і трикутника ОЕВ були рівними. Такою прямою є лінія СD, а вказана відстань буде пропорційною середній температурі повітря. Отже, в обох випадках адвективні складові середньої денної температури однакові.
Приклад. Розрахунок середніх температур для Львова у квітні. Тривалість дня D = 13,8 год. Допустимо, що Тсх = 5 °С, в першу половину дня очікується ясна погода, АD,І = 11,4 °С. В другій половині дня у зв’язку з проходженням холодного фронту прогнозується суцільна хмарність з опадами; АD,ІІ = 11,4·0,35 = 4,0 °С.
Нехай на протязі першої половини дня адвективне похолодання буде рівномірним і з урахуванням послаблення за рахунок трансформації повітря досягає -4 °С. Тому середнє значення дорівнює -2 °С. Допустимо, що у другій половині дня адвективне похолодання також рівномірне, але воно інтенсивніше і за час D/2 додатково склало -10 °С. Середнє за другу половину дня за рахунок адвекції дорівнює: (-4 – 14)·0,5 = -9 °С. Вклад адвекції в середнє значення температури за весь день дорівнює:
= (-2 - 9)·0,5 = -5,5 °С.
За формулою (2.21), підставляючи отримані значення, знаходимо середню денну температуру:
= 5 + 0,67·11,4 + 0,02·4,0 – 5,5 = 7,9 °С.
Припустимо, що майбутньої ночі збережеться хмарна погода з опадами, так що АН = 4 °С (як і раніше для другої половини дня). Адвективна зміна температури за всю ніч складає -3 °С, а середнє = -1,5 °С.
За формулою (2.22), враховуючи Тзах = -1,7 °С і приймаючи τ = 1,5 °С, отримаємо:
= -1,7 – 0,42·4,0 + 0,7·1,5 – 1,5 = -3,8 °С.
Середня добова температура, згідно (2.23), дорівнює 3 °С.
Контрольні запитання
1. Перерахуйте СГЯ, обумовлені температурою повітря.
2. За якими емпіричними формулами можна дати прогноз температури повітря?
3. Як скласти прогноз середньої добової температури повітря для енергосистеми?