- •Міністерство освіти і науки україни
- •Практикум
- •Передмова
- •Скорочення
- •1 Прогноз напрямку та швидкості вітру
- •1.1 Основні споживачі прогнозу вітру
- •1.2 Прогноз напрямку та швидкості вітру біля поверхні землі та на висотах
- •1.3 Фізико-статистичний прогноз слабкого вітру для Одеси
- •1.4 Прогноз локальних вітрів над територією України
- •2 Прогноз температури повітря
- •2.1 Основні споживачі прогнозу температури повітря
- •2.2 Прогноз мінімальної, максимальної температури та температури повітря на висотах
- •2.3 Прогноз середньої добової температури повітря при метеорологічному забезпеченні енергосистем
- •2.4 Прогноз заморозків на Україні
- •2.5 Прогноз пожежної небезпеки
- •3 Прогноз хмарності і туманів
- •3.1 Основні споживачі прогнозу хмарності і туманів
- •3.2 Прогноз форми і кількості хмар
- •3.3 Прогноз висоти нижньої межі хмар
- •3.4 Прогноз висоти верхньої межі хмар і конденсаційних хмарних слідів за літаком
- •3.5 Прогноз радіаційних туманів
- •3.6 Прогноз адвективних туманів
- •3.7 Прогноз туманів при від’ємній температурі повітря
- •4 Прогноз конвективних явищ
- •4.1 Загальні відомості про грозу та основні споживачі прогнозу гроз, граду, шквалу і смерчів
- •4.2 Оцінка готовності атмосфери до розвитку конвективних збурень
- •4.3 Основні методи прогнозу гроз і граду
- •4.4 Методи надкороткострокового прогнозу систем глибокої конвекції
- •4.5 Прогноз смерчів
- •5 Прогноз турбулентності
- •5.1 Основні споживачі прогнозу турбулентності
- •5.2 Синоптичний метод прогнозу атмосферної турбулентності
- •5.3 Нестандартні методи прогнозу атмосферної турбулентності
- •6 Прогноз опадів
- •6.1 Основні споживачі прогнозу опадів
- •6.2 Одиниці вимірювання опадів. Стихійні метеорологічні явища, обумовлені опадами
- •6.3 Типи опадів та їх загальний прогноз
- •6.4 Прогноз зливових, облогових опадів та мряки
- •6.5 Прогноз ожеледі та ожеледиці
- •7 Прогноз видимості
- •7.1 Загальні поняття видимості та основні споживачі прогнозу видимості
- •7.2 Прогноз видимості під низькими шаруватими хмарами, в серпанку і туманах
- •7.3 Прогноз видимості в опадах
- •7.4 Прогноз видимості в хуртовинах
- •7.5 Видимість при пиловій бурі та імлі
- •8 Прогноз фонового забруднення атмосфери
- •8.1 Основні споживачі прогнозу забруднення
- •8.2 Узагальнені характеристики забруднення повітря
- •8.3 Основні метеорологічні фактори, що обумовлюють рівень забруднення
- •8.4 Методи прогнозу метеорологічних умов забруднення
- •9 Прогноз морських явищ
- •9.1 Основні споживачі прогнозу морських явищ
- •9.2 Морські метеорологічні прогнози і попередження про небезпечні явища та стихійні гідрометеорологічні явища
- •Перелік морських стихійних метеорологічних явищ та їх критерії
- •В прогнозах величин і явищ погоди, які складають по акваторіях порту та моря, застосовують ті ж терміни, що і для сухопутних районів з наступними змінами і доповненнями:
- •- При тумані вказується видимість в метрах або кілометрах у градаціях, які наведені в табл. 9.2.
- •9.3 Розрахунок рекомендованих шляхів плавання суден в океані
- •Розрахунок рекомендованих шляхів плавання.
- •9.4 Прогноз тягуна
- •9.5 Прогноз обмерзання суден та гідротехнічних споруд
- •9.6 Прогноз цунамі
- •10 Складення прогностичних карт особливих явищ на нижніх та верхніх рівнях для авіації
- •10.1 Складення прогностичних карт особливих явищ на нижніх рівнях
- •10.2 Складення прогностичних карт особливих явищ на верхніх рівнях
- •10.3 Розвиток розрахункової схеми прогнозу турбулентності в ясному небі
- •Література
- •11 Струминні течії нижніх рівнів
- •11.1 Структурні параметри аномального розподілу швидкості вітру
- •11.2 Просторово-часова мінливість структурних параметрів струминних посилень вітру над Україною
- •11.3 Синоптичні умови та гідродинамічний стан нижньої тропосфери при виникненні низьких струменів над Україною
- •11.4 Розрахунок швидкості вітру біля землі з урахуванням низького струменю
- •12 Оцінка надійності, якості та ефективності методів прогнозу погоди
- •12.1 Методи оцінки якості і критерії успішності прогнозів
- •12.2 Оптимальна стратегія використання прогностичної інформації
- •12.3 Аналіз сравджуваності та економічної ефективності прогнозів
- •12.4 Оцінка якості нових та удосконалених методів прогнозу із завчасністю до 48 год у виробничих умовах
- •13 Економічна оцінка ефективності спеціалізовіаних прогнозів погоди
- •13.1 Аналіз економічної ефективності спеціалізованих прогнозів
- •13.2 Орієнтовна якісна та кількісна оцінка втрат від небезпечних і стихійних явищ погоди
- •Література
- •Предметний покажчик
- •Практикум зі спеціалізованих прогнозів погоди
- •65016, Одеса, вул. Львівська, 15
6.3 Типи опадів та їх загальний прогноз
Опадами називають воду в рідкому або твердому стані, що випадає з хмар або осідає з повітря на поверхню землі і/або на різні предмети (роса, іній, паморозь тощо). В залежності від процесу утворення, розмірів частинок і тривалості випадіння розрізняють наступні види опадів.
Мрячні опади (мряка) випадають, як правило, із шаруватих або шарувато-купчастих хмар; вони характерні для теплої повітряної маси теплого сектора циклону. Іноді ці опади можуть спостерігатися в зоні теплого фронту за рахунок збільшення крапель туману або перетворення облогових (дуже рідко зливових) опадів. Краплі мряки мають діаметр не більше 0,5 мм, а снігову мряку утворюють найдрібніші сніжинки.
Облогові опади завжди випадають із шарувато-дощових хмар, однак в холодний період року, дуже рідко, із високо-шаруватих. Вони спостерігаються, частіш за все, в зоні теплих фронтів (хоча можуть відмічатися в зоні будь-якого фронту), з переривами або безперервно, досить тривалий час (до декількох діб підряд). Краплі дощу мають діаметр більше 0,5 мм, а розміри сніжинок і лапатого снігу такі ж, як і при снігопаді.
Зливові опади пов’язані з купчасто-дощовою хмарністю і являють собою великі краплі дощу, лапатий сніг, снігову крупу або град. Вони утворюються в нестійких повітряних масах на холодних фронтах і фронтах оклюзії за типом холодного, тому звичайно супроводжуються грозами і шквалами, майже завжди короткочасні і раптові.
Прогноз опадів тісно пов'язаний з прогнозом хмарності, тому що в помірних широтах на протязі всього року опади переважно випадають із шарувато-дощових і купчасто-дощових хмар. Опади утворюються звичайно із змішаних хмар; ріст крапель або кристалів льоду відбувається, в основному, в результаті конденсації перенасиченої водяної пари на їх поверхні і залежить від температури повітря в хмарах.
Схема загального прогнозу опадів може бути представлена в наступній послідовності.
1. Аналізується синоптична ситуація, сприятлива для того чи іншого виду опадів; приділяється особлива увага фронтальним системам.
2. Розробляється прогноз появи, переміщення та еволюції хмар, із яких можуть випадати опади.
3. Складається прогноз переміщення та еволюції вже існуючої зони опадів в залежності від еволюції хмарної системи і баричного утворення, з яким вона пов’язана.
4. Дається прогноз положення ізотерми -10 °С відносно верхньої межі хмар, що викликано можливістю утворення твердої фази при температурі -10 °С і нижче та виникненням облогових опадів.
В теперішній час випадіння фронтальних (облогових і зливових) опадів прогнозується досить успішно одночасно з прогнозом переміщення фронту, куди вносяться відповідні корективи у зв’язку з еволюцією фронту, добовим ходом хмар і опадів, впливом орографії тощо.
Прогнозування внутрішньомасових зливових опадів обумовлено труднощами, так як вони найбільш схильні до місцевих особливостей району і мають значний добовий хід.
Труднощі в прогнозі мряки пояснюються великою повторюваністю шаруватої хмарності, із якої мряка не випадає.
Таким чином, для успішного прогнозу опадів необхідно: мати прогноз синоптичного положення і хмарності; передбачити товщину шару (потужність) хмар; знати інтенсивність вертикальних рухів всередині хмари або на її верхній межі; визначити (хоча б орієнтовно) мікрофізичну структуру хмари та її водність.
Вид опадів передбачається із врахуванням очікуваної температури повітря біля поверхні землі та висоти ізотерми 0 °С. Емпірично встановлено, що при висоті нульової ізотерми (Н0,°С) більше 500 м і температурі (Т) в приземному шарі вище 3 °С, випадає дощ; при Н0, °С < 500 м і Т < 3 °С – сніг або мокрий сніг.