- •Міністерство освіти і науки україни
- •Практикум
- •Передмова
- •Скорочення
- •1 Прогноз напрямку та швидкості вітру
- •1.1 Основні споживачі прогнозу вітру
- •1.2 Прогноз напрямку та швидкості вітру біля поверхні землі та на висотах
- •1.3 Фізико-статистичний прогноз слабкого вітру для Одеси
- •1.4 Прогноз локальних вітрів над територією України
- •2 Прогноз температури повітря
- •2.1 Основні споживачі прогнозу температури повітря
- •2.2 Прогноз мінімальної, максимальної температури та температури повітря на висотах
- •2.3 Прогноз середньої добової температури повітря при метеорологічному забезпеченні енергосистем
- •2.4 Прогноз заморозків на Україні
- •2.5 Прогноз пожежної небезпеки
- •3 Прогноз хмарності і туманів
- •3.1 Основні споживачі прогнозу хмарності і туманів
- •3.2 Прогноз форми і кількості хмар
- •3.3 Прогноз висоти нижньої межі хмар
- •3.4 Прогноз висоти верхньої межі хмар і конденсаційних хмарних слідів за літаком
- •3.5 Прогноз радіаційних туманів
- •3.6 Прогноз адвективних туманів
- •3.7 Прогноз туманів при від’ємній температурі повітря
- •4 Прогноз конвективних явищ
- •4.1 Загальні відомості про грозу та основні споживачі прогнозу гроз, граду, шквалу і смерчів
- •4.2 Оцінка готовності атмосфери до розвитку конвективних збурень
- •4.3 Основні методи прогнозу гроз і граду
- •4.4 Методи надкороткострокового прогнозу систем глибокої конвекції
- •4.5 Прогноз смерчів
- •5 Прогноз турбулентності
- •5.1 Основні споживачі прогнозу турбулентності
- •5.2 Синоптичний метод прогнозу атмосферної турбулентності
- •5.3 Нестандартні методи прогнозу атмосферної турбулентності
- •6 Прогноз опадів
- •6.1 Основні споживачі прогнозу опадів
- •6.2 Одиниці вимірювання опадів. Стихійні метеорологічні явища, обумовлені опадами
- •6.3 Типи опадів та їх загальний прогноз
- •6.4 Прогноз зливових, облогових опадів та мряки
- •6.5 Прогноз ожеледі та ожеледиці
- •7 Прогноз видимості
- •7.1 Загальні поняття видимості та основні споживачі прогнозу видимості
- •7.2 Прогноз видимості під низькими шаруватими хмарами, в серпанку і туманах
- •7.3 Прогноз видимості в опадах
- •7.4 Прогноз видимості в хуртовинах
- •7.5 Видимість при пиловій бурі та імлі
- •8 Прогноз фонового забруднення атмосфери
- •8.1 Основні споживачі прогнозу забруднення
- •8.2 Узагальнені характеристики забруднення повітря
- •8.3 Основні метеорологічні фактори, що обумовлюють рівень забруднення
- •8.4 Методи прогнозу метеорологічних умов забруднення
- •9 Прогноз морських явищ
- •9.1 Основні споживачі прогнозу морських явищ
- •9.2 Морські метеорологічні прогнози і попередження про небезпечні явища та стихійні гідрометеорологічні явища
- •Перелік морських стихійних метеорологічних явищ та їх критерії
- •В прогнозах величин і явищ погоди, які складають по акваторіях порту та моря, застосовують ті ж терміни, що і для сухопутних районів з наступними змінами і доповненнями:
- •- При тумані вказується видимість в метрах або кілометрах у градаціях, які наведені в табл. 9.2.
- •9.3 Розрахунок рекомендованих шляхів плавання суден в океані
- •Розрахунок рекомендованих шляхів плавання.
- •9.4 Прогноз тягуна
- •9.5 Прогноз обмерзання суден та гідротехнічних споруд
- •9.6 Прогноз цунамі
- •10 Складення прогностичних карт особливих явищ на нижніх та верхніх рівнях для авіації
- •10.1 Складення прогностичних карт особливих явищ на нижніх рівнях
- •10.2 Складення прогностичних карт особливих явищ на верхніх рівнях
- •10.3 Розвиток розрахункової схеми прогнозу турбулентності в ясному небі
- •Література
- •11 Струминні течії нижніх рівнів
- •11.1 Структурні параметри аномального розподілу швидкості вітру
- •11.2 Просторово-часова мінливість структурних параметрів струминних посилень вітру над Україною
- •11.3 Синоптичні умови та гідродинамічний стан нижньої тропосфери при виникненні низьких струменів над Україною
- •11.4 Розрахунок швидкості вітру біля землі з урахуванням низького струменю
- •12 Оцінка надійності, якості та ефективності методів прогнозу погоди
- •12.1 Методи оцінки якості і критерії успішності прогнозів
- •12.2 Оптимальна стратегія використання прогностичної інформації
- •12.3 Аналіз сравджуваності та економічної ефективності прогнозів
- •12.4 Оцінка якості нових та удосконалених методів прогнозу із завчасністю до 48 год у виробничих умовах
- •13 Економічна оцінка ефективності спеціалізовіаних прогнозів погоди
- •13.1 Аналіз економічної ефективності спеціалізованих прогнозів
- •13.2 Орієнтовна якісна та кількісна оцінка втрат від небезпечних і стихійних явищ погоди
- •Література
- •Предметний покажчик
- •Практикум зі спеціалізованих прогнозів погоди
- •65016, Одеса, вул. Львівська, 15
8.3 Основні метеорологічні фактори, що обумовлюють рівень забруднення
Спочатку доцільно виділити найбільш загальні і важливі метеорологічні чинники, що сприяють накопиченню або розсіюванню шкідливих домішок в атмосфері. До них відносять:
1. Циркуляційний чинник - загальний розвиток синоптичних процесів як міра здатності провітрювання за різних погодних умов (тип синоптичної ситуації);
2. Вертикальне перемішування - товщина шару змішення, що визначається термічною і динамічною турбулентністю;
3. Середня швидкість перемішування у шарі змішення, а за відсутності цього шару - швидкість вітру біля поверхні землі, як чинник інтенсивності зміни повітряних мас.
Кількість чинників може бути більш великою. Предиктори, що описують ці чинники, визначаються за фактичними та прогностичними (24 і 36 год) синоптичними картами (приземною, АT-850, АТ-925), а також за допомогою фактичних та прогностичних аеросиноптичних матеріалів.
Визначення типу синоптичної ситуації. При малоактивному розвитку процесів і застійних явищах (слабкий вітер) створюються умови, що найбільш сприяють забрудненню. Якщо ж атмосферні процеси активні, то приземні шари повітря швидко очищаються.
Тип синоптичної ситуації оцінюється за фактичною та прогностичною приземними картами. Циркуляційний чинник КЦ визначається тільки якісно і кодується за табл. 8.1 при прогнозі за комплексними показниками метеорологічних умов забруднення або за табл. 8.2 при використанні альтернативного прогнозу.
Таблиця 8.1 – Типи синоптичних ситуацій з відповідними числовими характеристиками параметру КЦ
Типи синоптичних ситуацій |
КЦ |
|
3
4
5
6
7
8
9
10
|
Визначення товщини шару змішення. Шар змішення – шар, в якому під впливом термодинамічної турбулентності відбувається розподіл шкідливих домішок по вертикалі. Чим цей шар більш тонкий, тим більше в ньому накопичується домішок.
Товщина шару термодинамічного змішення НТД в метрах або гПа розраховується за допомогою аерологічної діаграми: нижня межа шару змішення – поверхня землі. Якщо товщина НТД визначається у гПа, тиск біля поверхні землі не приводять до рівня моря. Якщо приземний тиск береться з прогностичної карти (приведений до рівня моря), то необхідно ввести поправку на висоту станції. Верхня точка шару змішення – точка перетину кривої стану з кривою стратифікації температури.
На поточну добу НТД розраховують за даними радіозонду за строк 00 СГЧ, враховуючи прогностичну максимальну температуру Тmax на добу. Якщо за аерологічною діаграмою визначається будь-яка стратифікація або крива стану проходить не більш ніж на 1 С лівіше ніж крива стратифікації, то верхня межа шару змішення знаходиться на висоті порушення цих умов. Розрахунок НТД за прогностичними кривими стратифікації здійснюють після введення поправок на трансформацію і вертикальні рухи та після врахування впливу вертикальних зсувів вітру.
Інший спосіб обчислення верхньої межі шару змішення (за графіками) запропонований УкрНДГМІ. Для теплого півріччя (рис. 8.1) верхня межа шару змішення визначається за різницею максимальної температури Тmax і температури за 00 СГЧ - Т00. Похилі лінії відповідають різним середнім значенням градієнту температури у шарі від землі до 1,5 км, що визначаються за даними радіозонду за строк 00 СГЧ.
=
1,0 С/100
м
0
Н, км
Tmax
– T00,
С
Н, км
0,8
0,6
0,4
0,2
0
=
0,8 С/100
м
0,6
0,4
0,2
Рис. 8.1- Графік для прогнозу максимальної товщини шару змішення влітку (а) та в травні і вересні (б) (при на 1,5 км ≥ 1С/100 м).
На вісі ординат знаходиться потрібне значення верхньої межі шару змішення. При наявності піднесених інверсій за верхню межу шару змішення треба прийняти нижню межу цієї інверсії, а у випадку приземної інверсії – змішення відсутнє. Для прогнозу на поточну добу інверсій та їх відсутності використовують рис. 8.2, емпірично отриманий для Києва.
При прогнозі для першої половини доби використовується графік (рис. 8.2 а), який дозволяє за різницею між прогностичною мінімальною температурою Тmin та фактичною за 21 год в шарі 0…500 м (вісь абсцис) отримати висновки при наявність інверсій.
При уточненні прогнозу для другої половини дня (рис. 8.2 б) в якості предикторів використовується різниця між прогностичною (Tmax) і фактичною температурами повітря попередньої ночі (T00) та середній градієнт 0-0,5 в шарі 0…500 м за даними нічного радіозонду. Також треба враховувати адвективну зміну температури. Якщо на першу половину дня замість зростання температури внаслідок прогріву очікується адвекція холоду, тобто зниження температури, слід використовувати рис. 8.2 б, навпаки, якщо при прогнозі на другу половину дня очікується адвекція тепла – рис. 8.2 а.
0-0,5,
С
0-0,5,
С
(Tmax
– T00),
С
Відсутність
інверсій у шарі 0…1 км 78
%
Піднесені інверсії
у шарі 0…1 км - 80 %
Приземні інверсії
93
%
(Tmin
– T21),
С
Відсутність
інверсій у шарі 0…1 км 80
%
Приземні інверсії
83
%
Піднесені інверсії
у шарі 0…1 км - 88 %
Рис. 8.2 - Графік для прогнозу приземних, піднесених інверсій та безінверсійного стану атмосфери у граничному шарі для першої (а) та другої (б) половини доби. Холодне півріччя.
Прогноз уточнюється за цими графіками у випадках, коли значення адвективної зміни температури 3 С. При 3 С за 12 год або при швидкості вітру 8…10 мс-1 прогноз приземних інверсій за графіками не виконують.
Визначення середньої швидкості вітру у шарі змішення. Середня швидкість вітру у шарі змішення визначається за прогнозованими швидкостями вітру на рівнях – земля, 925 і 850 гПа. При прогнозі на поточну добу припустимо використання даних про фактичний вітер.
Якщо за прогностичною кривою стратифікації НТД близька до ізобаричної поверхні 850 гПа, то розраховують за формулою:
. (8.3)
Якщо межа НТД близька до ізобаричної поверхні 925 гПа, то
. (8.4)
При НТД ≈ 0 враховується тільки прогностичний вітер біля поверхні землі (Vз).