- •Міністерство освіти і науки україни
- •Практикум
- •Передмова
- •Скорочення
- •1 Прогноз напрямку та швидкості вітру
- •1.1 Основні споживачі прогнозу вітру
- •1.2 Прогноз напрямку та швидкості вітру біля поверхні землі та на висотах
- •1.3 Фізико-статистичний прогноз слабкого вітру для Одеси
- •1.4 Прогноз локальних вітрів над територією України
- •2 Прогноз температури повітря
- •2.1 Основні споживачі прогнозу температури повітря
- •2.2 Прогноз мінімальної, максимальної температури та температури повітря на висотах
- •2.3 Прогноз середньої добової температури повітря при метеорологічному забезпеченні енергосистем
- •2.4 Прогноз заморозків на Україні
- •2.5 Прогноз пожежної небезпеки
- •3 Прогноз хмарності і туманів
- •3.1 Основні споживачі прогнозу хмарності і туманів
- •3.2 Прогноз форми і кількості хмар
- •3.3 Прогноз висоти нижньої межі хмар
- •3.4 Прогноз висоти верхньої межі хмар і конденсаційних хмарних слідів за літаком
- •3.5 Прогноз радіаційних туманів
- •3.6 Прогноз адвективних туманів
- •3.7 Прогноз туманів при від’ємній температурі повітря
- •4 Прогноз конвективних явищ
- •4.1 Загальні відомості про грозу та основні споживачі прогнозу гроз, граду, шквалу і смерчів
- •4.2 Оцінка готовності атмосфери до розвитку конвективних збурень
- •4.3 Основні методи прогнозу гроз і граду
- •4.4 Методи надкороткострокового прогнозу систем глибокої конвекції
- •4.5 Прогноз смерчів
- •5 Прогноз турбулентності
- •5.1 Основні споживачі прогнозу турбулентності
- •5.2 Синоптичний метод прогнозу атмосферної турбулентності
- •5.3 Нестандартні методи прогнозу атмосферної турбулентності
- •6 Прогноз опадів
- •6.1 Основні споживачі прогнозу опадів
- •6.2 Одиниці вимірювання опадів. Стихійні метеорологічні явища, обумовлені опадами
- •6.3 Типи опадів та їх загальний прогноз
- •6.4 Прогноз зливових, облогових опадів та мряки
- •6.5 Прогноз ожеледі та ожеледиці
- •7 Прогноз видимості
- •7.1 Загальні поняття видимості та основні споживачі прогнозу видимості
- •7.2 Прогноз видимості під низькими шаруватими хмарами, в серпанку і туманах
- •7.3 Прогноз видимості в опадах
- •7.4 Прогноз видимості в хуртовинах
- •7.5 Видимість при пиловій бурі та імлі
- •8 Прогноз фонового забруднення атмосфери
- •8.1 Основні споживачі прогнозу забруднення
- •8.2 Узагальнені характеристики забруднення повітря
- •8.3 Основні метеорологічні фактори, що обумовлюють рівень забруднення
- •8.4 Методи прогнозу метеорологічних умов забруднення
- •9 Прогноз морських явищ
- •9.1 Основні споживачі прогнозу морських явищ
- •9.2 Морські метеорологічні прогнози і попередження про небезпечні явища та стихійні гідрометеорологічні явища
- •Перелік морських стихійних метеорологічних явищ та їх критерії
- •В прогнозах величин і явищ погоди, які складають по акваторіях порту та моря, застосовують ті ж терміни, що і для сухопутних районів з наступними змінами і доповненнями:
- •- При тумані вказується видимість в метрах або кілометрах у градаціях, які наведені в табл. 9.2.
- •9.3 Розрахунок рекомендованих шляхів плавання суден в океані
- •Розрахунок рекомендованих шляхів плавання.
- •9.4 Прогноз тягуна
- •9.5 Прогноз обмерзання суден та гідротехнічних споруд
- •9.6 Прогноз цунамі
- •10 Складення прогностичних карт особливих явищ на нижніх та верхніх рівнях для авіації
- •10.1 Складення прогностичних карт особливих явищ на нижніх рівнях
- •10.2 Складення прогностичних карт особливих явищ на верхніх рівнях
- •10.3 Розвиток розрахункової схеми прогнозу турбулентності в ясному небі
- •Література
- •11 Струминні течії нижніх рівнів
- •11.1 Структурні параметри аномального розподілу швидкості вітру
- •11.2 Просторово-часова мінливість структурних параметрів струминних посилень вітру над Україною
- •11.3 Синоптичні умови та гідродинамічний стан нижньої тропосфери при виникненні низьких струменів над Україною
- •11.4 Розрахунок швидкості вітру біля землі з урахуванням низького струменю
- •12 Оцінка надійності, якості та ефективності методів прогнозу погоди
- •12.1 Методи оцінки якості і критерії успішності прогнозів
- •12.2 Оптимальна стратегія використання прогностичної інформації
- •12.3 Аналіз сравджуваності та економічної ефективності прогнозів
- •12.4 Оцінка якості нових та удосконалених методів прогнозу із завчасністю до 48 год у виробничих умовах
- •13 Економічна оцінка ефективності спеціалізовіаних прогнозів погоди
- •13.1 Аналіз економічної ефективності спеціалізованих прогнозів
- •13.2 Орієнтовна якісна та кількісна оцінка втрат від небезпечних і стихійних явищ погоди
- •Література
- •Предметний покажчик
- •Практикум зі спеціалізованих прогнозів погоди
- •65016, Одеса, вул. Львівська, 15
7 Прогноз видимості
7.1 Загальні поняття видимості та основні споживачі прогнозу видимості
При сучасних темпах розвитку народного господарства, техніки, а саме, швидкісного транспорту все більш актуального значення набуває проблема видимості. Вчення про видимість – це науковий напрям, основною задачею якого є дослідження закономірностей зорового сприйняття різноманітних природних і штучних об’єктів ландшафту та сигнальних вогнів у різних атмосферних умовах.
Видимість - зорове сприйняття об’єктів, обумовлене існуванням контрастів яскравості і кольору між предметами і фоном. Видимість характеризується дальністю видимості (як далеко видно) і ступенем видимості (наскільки добре видно). На практиці майже завжди цікавляться лише дальністю видимості.
Під видимістю розуміється максимальна відстань, з якої видно і розпізнаються світлові орієнтири вночі та освітлені об’єкти вдень. Теоретичне максимальне значення видимості складає 350 км, а мінімальне може не перевищувати декількох метрів.
Видимість залежить від розмірів і форми предметів, освітленості, кольору і яскравості фону та предмету, а також прозорості атмосфери. Кутові розміри предмету повинні бути більше гостроти зору спостерігача. Нагадаємо, що нормальна гострота зору людини – 1 кутова хвилина, тобто якщо розмір об’єкта менше 1/150 відстані до нього, то людське око не повинне його сприймати (хоча дроти, які проектуються на фон неба видно на відстані, що перевищує 150 їх діаметрів). Об’єкти з чітко окресленими краями (будівлі, труби тощо) видно краще, ніж об’єкти з розпливчатою межею (ліс).
Видимість залежить від освітленості. В екстремальних умовах об’єкти невиразні. Отже, для того, щоб об’єкт було добре видно необхідно, щоб освітленість його і фону була не менше визначеної величини і, крім того, між фоном і об’єктом був контраст яскравості.
Всі фактори частіш за все проявляються в комплексі, обумовлюючи складний характер видимості в кожному конкретному випадку. Споживача звичайно цікавить обмежена видимість.
Отже, під видимістю (метеорологічною дальністю видимості) розуміється найбільша відстань, з якої можна розрізнити (виявити) на фоні неба поблизу горизонту чорний об’єкт з кутовими розмірами більше 15 хвилин. В залежності від значень видимість вимірюється в метрах (з округленням до десятків і сотень) або в кілометрах, а іноді (в теперішній час вкрай рідко) – в умовних балах:
Бали |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
Види- мість, км |
<0,05 |
0,05… 0,2 |
0,2… 0,5 |
0,5… 1,0 |
1…2 |
2…4 |
4…10 |
10…20 |
20…50 |
>50 |
Для практичних цілей представляють інтерес дані табл. 6.1, в якій видимість пов’язана з візуальною оцінкою інтенсивності конкретного метеорологічного явища.
Видимість здійснює вплив на роботу всіх видів транспорту, особливо авіації.
Напряму від видимості залежить робота будівельників і комунальних служб. На інші галузі народного господарства видимість впливає непрямим чином, так як обмежена видимість практично завжди спостерігається при наявності небезпечного або стихійного метеорологічного явища, що погіршує видимість. Тому прогноз видимості тісно пов'язаний з прогнозом окремих явищ погоди.