14. Дослідіть поняття еластичність попиту та пропозиції.

Еластичність є ступенем реакції однієї величини на зміну іншої. Вона показує, на скільки відсотків змінилася одна змінна економічна величина при зміні іншої на 1 відсоток. Кількісно еластичність вимріється показником, який називають коефіцієнтом еластичності (Е) – це відношення відсоткової зміни однієї величини до відсоткової зміни іншої. Розрізняють еластичність попиту за ціною, за доходом, і перехресну еластичність.

Еластичність попиту за ціною (Е_DP) показує, на скільки відсотків зменшиться обсяг попиту, якщо ціна зміниться на один відсоток: Е_DP = (∆ Q_d / Q_d) / (∆P / P) ,де ∆Q_d- зміна обсягу попиту ∆P –приріст ціни, Q_d- - первинний обсяг попиту_, Р –первинна ціна.

Як правило, Е_dp<0, так як попит та ціна - величини, обернено пропорційні, то на практиці використовують абсолютне значення еластичності: │E_dp│. Якщо зміна ціни на 1% викликає зміну обсягу попиту, що перевищує 1%, то це свідчить про наявність еластичного попиту (Е_dp >1). Якщо зміна ціни на 1% зумовлює меншу зміну обсягу попиту, то має місце нееластичний попит (Е_dp<1). Якщо зміна ціни на 1% зумовлює таку саму зміну попиту на 1%, то наявна одинична еластичність попиту ( Е=1). Якщо зміна ціни не впливає на зміну обсягу попиту, має місце абсолютно нееластичний попит (Е=0). Якщо нескінченно мала зміна ціни призводить до нескінченного зростання обсягу, існує абсолютно еластичний попит (Е→∞) (рис. 5.7).

Р

D¹ E=0

D

(Е→∞)

Q

Рис. 5.7. Абсолютно еластичний та абсолютно нееластичний попит

На рис. 5.8 представлена лінія попиту з постійною еластичністю (D) та пряма лінії попиту із змінною еластичністю (D₁). З ціновою еластичністю попиту пов’язана величина валової виручки продавця. Валова виручка залежить від попиту: ТR = PQ_D. Приріст виручки задається формулою: ∆ТR = Q_D ∆P(1 –E). Таким чином, при еластичності попиту Е >1 для збільшення виручки продавцю потрібно знижувати ціну, так як цінові втрати компенсуються зростанням продаж. При нееластичному попиті 0< Е< 1 для збільшення виручки потрібно збільшувати ціну.

Еластичність пропозиції – це чутливість пропозиції до змін, що відбуваються в ціні товару, який підприємець готовий поставити на ринок. Цінова еластичність пропозиції визначається як відношення відсоткової зміни обсягу пропозиції до відсоткової зміни ціни товару: Е_SP = (∆Q_S / Q_S) / (∆P / P)

Оскільки крива пропозиції має додатний (пряма залежність) нахил, то й коефіцієнт еластичності пропозиції Е_SP матиме додатний знак. На еластичність пропозиції впливають фактор часу і взаємозамінність факторів виробництва (зростання ціни на один з факторів, який можна замінити іншим, дешевим, зумовлює скорочення витрат підприємця і збільшення пропозиції).

15.Проаналізуйте витрати виробництва в короткостроковому та довгостроковому періоді.

Аналізуючи формування витрат у короткостроковому періоді, потрібно розмежовувати їх на постійні і змінні. Постійні витрати (FC) не залежать від обсягів виробництва. Більш того, вони існують навіть тоді, коли виробництво взагалі припиняється, тому на графіку їх крива має вигляд прямої лінії, яка проходить паралельно осі обсягу виробництва. Постійними витратами можуть бути видатки, пов’язані з виплатою орендної плати, відсотків за кредит, амортизацію тощо Змінні витрати (VC) – це вартість змінних ресурсів, які використовуються для виробництва певного обсягу випуску продукції. Вони змінюються пропорційно до змін обсягу виробництва. До них належать: заробітна плата робітників, витрати на придбання сировини, матеріалів, електроенергії для виробничих цілей тощо.

Зображення кривої змінних витрат відбиває ситуацію, коли на початку організації виробництва вони зростають більш високими темпами, ніж продукція, що виготовляється. З часом, по мірі досягнення оптимальних розмірів виробництва, відбувається відносна економія змінних витрат, але подальше розширення виробництва знов приводить до їх зростання, тому що збільшення обсягу випуску продукції вимагає більшого темпу росту витрат у порівнянні з ростом виробництва.

Загальні (валові) витрати (TC) – сукупність постійних і змінних витрат фірми у зв’язку з виробництвом продукції у короткостроковому періоді. Загальні витрати є функцією від виробленої продукції (Q): ТС = f (Q). Вони можуть бути визначені як: ТС = FC + VC, де FC – постійні витрати; VC – змінні витрати. Графічно це означає сумування кривих постійних і змінних витрат.

Кожного товаровиробника цікавить, чому дорівнюють витрати виробництва в розрахунку на одиницю продукції, тобто середні витрати (АС). При визначенні прибутковості або збитковості саме АС порівнюються з ціною продукції. Причому показники середніх витрат розраховуються як для постійних, так і для змінних та загальних витрат.

Середні постійні витрати (AFC) – це постійні витрати, що припадають на одиницю продукції. Вони розраховуються за формулою: AFC = FC/Q

В процесі збільшення обсягу виробництва вони будуть зменшуватися.

Середні змінні витрати (AVC) – це змінні витрати, що припадають на одиницю продукції. Вони розраховуються за формулою: AVC = VC/Q

Середні загальні (сукупні) витрати (ATC) показують сукупні витрати на одиницю продукції. Вони визначаються формулою: ATC = TC/Q = (FC + VC)/Q = AFC + AVC

При зміні обсягу виробництва відбувається і зміна загального обсягу витрат. Приріст витрат при збільшенні виробництва продукції на одиницю характеризує показник граничних витрат (МС): МС =Δ ТС/ΔQ

Криві середніх змінних, середніх сукупних і граничних витрат мають U-подібну форму. Це пояснюється дією спадної віддачі змінного фактора виробництва. Тому закон спадної віддачі змінного фактора виробництва тлумачать як закон неухильного збільшення граничних витрат. Зауважимо, що крива граничних витрат перетинає криві середніх

сукупних і середніх змінних витрат у точках їх мінімуму.

Динаміка витрат зумовлює поведінку підприємства. За даної технології та організації виробництва підприємство оптимізує свою діяльність, виробляючи продукцію в обсязі, що відповідає мінімальним середнім сукупним витратам. Якщо маркетингові дослідження підтверджують, що фірмі доцільно розширювати виробництво, то саме на третій або навіть на другій фазі слід вжити випереджальних заходів. На рішення підприємця про збільшення обсягу продукції, особливо в умовах невизначеного попиту, впливають саме граничні витрати, оскільки вони показують, як дорого фірмі обійдеться виробництво додаткової одиниці продукції.

Головною відзнакою витрат фірми у довгостроковому періоді від витрат у короткостроковому періоді є те, що всі витрати стають змінними. Це пояснюється значними можливостями фірм відносно: капіталовкладень; розширення виробничих площ;залучення додаткових позикових засобів; переходу до більш прогресивних методів виробництва тощо.