6.Дослідіть сутність бюджетної лінії. Вплив зміни доходу споживача на розміщення бюджетної лінії та процесу споживання.

Для того, щоб визначити оптимальний вибір споживача, необхідно співвіднести уподобання споживача з його бюджетними можливостями, так як не кожен набір благ доступний для споживача за доходом. Витрати на товари не можуть бути більшими за бюджет споживача, що можна виразити у формі рівняння: I ≥ P₁ x₁ + P₂ x₂ +…+ P_n x_n, де Р – ціни товарів, що входять до набору благ. Якщо весь свій дохід споживач витрачає на придбання двох товарів, то бюджетне обмеження прийме вигляд: I ≥ P_х Х + P_у Y ,де І – дохід (бюджет) споживача, Р_х, Р_у – відповідні ціни благ Х та Y.

За цим рівнянням можна визначити альтернативні набори товарів, для придбання яких споживач витратить однакові кошти.

Бюджетна ліня – це лінія, яка показує різні комбінації благ, які може придбати споживач на свій обмежений дохід (рис. 3.4 (а))

І₃

Y Y

I

І₁

/P_y

I

tg  = -P_y /P_x

І₂

X 0 X

I/P_x

б) а)

Рис. 3.4. Бюджетна лінія. Якщо змінну величину Y виразити через величину Х, отримаємо рівняння бюджетної лінії:Y = I/P_y – (P_x / P_y) X ,де співвідношення цін Р_х / Р_у визначає нахил бюджетної лінії.

Зміна доходу споживача та цін товарів змінює положення бюджетної лінії. Якщо дохід зменшується до рівня І₂ < І₁, то бюджетна лінія зсувається, не змінюючи нахилу, ліворуч (рис. 3.4 (б).). Якщо відбувається зміна ціни блага Х, воно дешевшає, то бюджетна лінія змінює свій нахил і перетворюється на І₃. Якщо бюджетна лінія фіксована, то праворуч неї на площині розміщені недосяжні набори, ліворуч – такі, що не вичерпують бюджет.

7.Розгляньте оптимум споживача як модель раціонального споживчого вибору. Рівновага споживача: економічна, алгебраїчна, графічна.

Для визначення оптимального споживчого вибору в рамках ординалістського підходу поєднаємо карту кривих байдужості з бюджетною лінією (рис. 3.5.). Оптимальне рішення досягається у точці, де найвища з можливих кривих байдужості дотична до бюджетної лінії, що й означає найбільш високий з можливих рівнів добробуту. Крива U₁ перетинає бюджетну лінію і тому є неоптимальним рішенням для споживача.

Y

E

U₂

U₃

U₁

X

Рис. 3.5. Рівновага споживача (ординалістська теорія)

В точці Е досягається максимальний рівень корисності, доступний споживачеві при повному використанні бюджету. Іншими словами, нахил обох ліній збігається, тому

P_x / P_y = MRS_xy. (3.4)

Це відповідає еквімаржинальному принципу – кожна гривня приносить однакову граничну корисність:

MU_x / P_x = MU_y / P_y (3.5)

Теорія споживацького вибору має широке практичне застосування. Найпоширенішою сферою її використання є маркетингові дослідження.

8.Дослідіть реакцію споживача на зміну його доходу. Лінія " дохід - споживання". Поняття "повноцінних" та "неповноцінних "благ. Крива Енгеля.

Із зростанням доходу бюджетна лінія зсувається праворуч. Відповідно змінюється і рівновага споживача. Якщо з’єднати усі точки рівноваги, які відповідають різним величинам доходу, будемо мати лінію “дохід-споживання”. В американській літературі вона отримала назву крива життєвого рівня (рис.4.2.)

Y

X

Рис. 4.2. Ліня “дохід – споживання”

Якщо крива “дохід-споживання” має додатний нахил, попит збільшується із зростанням доходу, а еластичність попиту за доходом є додатною величиною. В цьому випадку товари вважаються нормальними: споживачі прагнуть купувати більшу їх кількість у міру зростання доходів. У деяких випадках попит зменшується у міру зростання доходу, а еластичність попиту за доходом від’ємна. В такому випадку мова йде про неякісні (другорядні) товари.

В ХІХ ст. німецький статистик Е.Енгель (1821 -1896) почав займатися дослідженням питань впливу зміни доходу на структуру споживання. На графіку (рис. 4.3. (а)) показано криву Енгеля, побудовану на основі лінії “дохід-споживання” з рис. 4.2. Для більшості нормальних товарів крива Енгеля має зростаючий характер із затуханням, що насамперед пояснюється дією закону спадної граничної корисності. Крива Енгеля для неякісних товарів наведена на рис. 4.3.(б). Товар Х є нормальним за рівня доходу споживача менше від І грошових одиниць, проте він стає другорядним товаром за рівня доходу вище від І гр.од.

20

при І  І

І

а) б)

при І  І

Х Х

Рис. 4.3. Криві Енгеля.