- •1. Визначте місце мікроек/системі екон/ наук Дослідіть пред/
- •3.Проаналізуйте процес споживання та динаміку зміни сукупної та граничної корисності блага. Закон спадної граничної корисності.
- •4.Дослідіть рівновагу споживача з кардиналістських позицій.
- •5.Визначте особливості аналізу функції корисності з ординалістських позицій. Криві байдужості. Їх властивості
- •6.Дослідіть сутність бюджетної лінії. Вплив зміни доходу споживача на розміщення бюджетної лінії та процесу споживання.
- •7.Розгляньте оптимум споживача як модель раціонального споживчого вибору. Рівновага споживача: економічна, алгебраїчна, графічна.
- •8.Дослідіть реакцію споживача на зміну його доходу. Лінія " дохід - споживання". Поняття "повноцінних" та "неповноцінних "благ. Крива Енгеля.
- •9. Проаналізуйте реакцію споживача на зміну цін товарів. Лінія "ціна - споживання ". Побудова лінії індивідуального попиту споживача.
- •10.Розкрийте сутність ефекту заміщення те ефекту доходу. Парадокс Гіф фена.
- •11. Дослідіть попит та закон попит. Ринковий попит як сума індивідуального попиту всіх споживачів певного товару. Функція попиту.
- •12.Дослідіть пропозицію та закон пропозиції. Функція пропозиції. Аналіз зміни пропозиції загалом та величини (обсягу) пропозиції.
- •13. Проаналізуйте взаємодію попиту та пропозиції. Ринкова рівновага.
- •14. Дослідіть поняття еластичність попиту та пропозиції.
- •15.Проаналізуйте витрати виробництва в короткостроковому та довгостроковому періоді.
- •16.Розкрийте сутність виробничої функції з одним змінним фактором. Правило спадної віддачі(продуктивності) змінного фактору виробництва.
- •17. Розкрийте сутність виробничої функції з двома змінними факторами. Ізокванта. Гранична норма технічного заміщення.
- •18. Дослідіть процес вибору комбінації виробничих факторів за критеріями мінімізації витрат чи максимізації випуску. Ізокоста.
- •19. Розгляньте рівновагу виробника. Траєкторія розширення виробничої діяльності фірми.
- •20. Розгляньте модель ринку досконалої конкуренції та її характеристики. Ринковий попит на продукцію фірми за умов досконалої конкуренції.
- •21. Дослідить ринкову поведінку підприємства в короткостроковому періоді в умовах досконалої конкуренції.
- •22. Розгляньте модель чистої монополії та її характеристика. Ознаки чистої монополії.
- •23. Дослідить криву попиту монополіста. Вибір монополістом ціни і обсягу виробництва.
- •24. Проаналізуйте рівновагу фірми монополіста в довгостроковому періоді. Цінова диференціація та дискримінація. Досягнення та отримання ринкової влади.
- •25. Наведіть основні ознаки олігополії. Теоретичні моделі олігополії.
- •26. Дослідіть особливості організації олігополістичного ринку. Взаємозалежність олігополістів, цінові війни та схильність до змови.
- •27.Дослідіть ринкову поведінку монополістичного конкурента. Нецінова конкуренція. Поглиблення диференціації продукту.
- •28. Розкрийте сутність похідного попиту. Взаємозв’язок ринків продукту та факторів виробництва. Попит на продукт та на фактори виробництва.
- •29. Розгляньте працю як фактор виробництва. Попит та пропозиція праці на ринку досконалої конкуренції. Монопсонічний та олігопсонічний ринки, їх особливості.
- •30.Розкрийте сутність процесу обґрунтування інвестиційних рішень. Поняття дисконтованої величини. Показники теперішньої та майбутньої вартості у прийнятті інвестиційних рішень.
3.Проаналізуйте процес споживання та динаміку зміни сукупної та граничної корисності блага. Закон спадної граничної корисності.
Однією з головних задач мікроекономічного аналізу є дослідження поведінки споживача. Необхідно проаналізувати, яким чином споживач приймає рішення про споживання благ, яка їх мотивація, яким чином вони використовують бюджетні можливості, яким чином формується індивідуальний та ринковий попит. Теорія попиту вивчає поведінку споживача. Споживач може бути індивідуальним, а також суспільним, представленим населенням міста, регіону або країни в цілому. Корисність, ціна і дохід – складові теорії споживання.
Визначають два основні підходи до формалізації вибору споживачів – кількісний (кардиналістський) та порядковий (ординалістський) підходи. Згідно з кардиналістським підходом (К.Менгер, У.Джевонс, Л.Вальрас та ін.) пропонували для дослідження попиту виміряти сукупну корисність від споживання блага в кількісних показниках. Були запропоновані спеціальні одиниці для виміру корисності – “ютилі”. Наприклад, споживання однієї склянки соку приносить споживачеві корисність 10 ютилів, двох склянок – 5 ютилів.
Кількісній теорії належать великі досягнення в теорії корисності – відкриття граничної корисності, закону спадної граничної корисності, обґрунтування рівноваги споживача на основі еквімаржинального принципу, дослідження психолого-економічних законів споживання та ін.
Аналіз поведінки споживача виходить з того, що між корисністю та кількістю споживчих продуктів існує певний функціональний зв’язок. Його відображає функція корисності, яка являє собою залежність максимально можливого рівня корисності від споживання певної кількості благ: U = f ( x1, …, xn)де x1... xn – обсяги споживання благ 1 ...n.
Ступінь корисності може виражатися в різних показниках.Сукупна корисність (TU) – величина, що відбиває загальне задоволення індивіда споживанням визначеної кількості благ. Сукупна корисність зі збільшенням блага постійно зростає, гранична корисність зменшується. Гранична корисність (MU) – це додаткова корисність, отримана за рахунок збільшення споживання даного блага на одну одиницю MU =∆TU /∆Q
Максимум задоволення сукупної корисності досягається у точці А, коли гранична корисність дорівнює нулю (рис. 2.1.). Це означає, що благо повністю задовольняє потребу.
max
TU MU
А
В
А
В
а) б)
Рис. 2.1. Сукупна (а) та гранична (б) корисність
За умови, що споживання інших благ не змінюється, а благом Х споживач насичується, задоволення від споживання наступної одиниці цього блага зменшується, тобто гранична корисність кожної наступної одиниці блага Х знижується. Це емпіричне положення має фундаментальний характер, стосується всіх економічних благ і називається законом спадної граничної корисності (перший закон Г.Госсена). Закон є справедливим передусім для одного акту споживання, його дія для більшості благ розпочинається, як правило, з другої одиниці.