Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Мікро.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
24.11.2019
Размер:
1.26 Mб
Скачать

9. Проаналізуйте реакцію споживача на зміну цін товарів. Лінія "ціна - споживання ". Побудова лінії індивідуального попиту споживача.

Почнемо із дослідження, як змінюється рівень споживання, коли змінюється ціна на продукти при постійному доході. На рис. 4.1 (а) показано варіанти споживчого вибору, який зробила б особа, розподіляючи фіксовану кількість доходу між двома товарами у міру зменшення ціни на товар Х.

Від кривої “ціна-споживання” можна перейти до кривої індивідуального попиту на товар Х (рис. 4.1 (б)). Для цього із точок оптимуму споживача (Е1, Е2, Е3) потрібно спустити перпендикуляри на вісь абсцис (кількість блага Х), а на осі ординат – зафіксувати відповідні значення ціни Рх. Крива попиту та крива “ціна -споживання” – це два способи описання того, як придбана кількість товару змінюється при зміні ціни на нього, за умови, що інші фактори незмінні.

Крива попиту має дві важливі властивості. По-перше, рівень корисності, якого можна досягти, змінюється впродовж даної кривої. Чим нижча ціна на продукт, тим вищий рівень корисності (криві байдужості підіймаються все

Y

а)

X

б) Р

Р1

Р2

Р3

X

Рис. 4.1. Лінія “ціна-споживання” та лінія попиту

вище у міру падіння ціни). По-друге, в кожній точці кривої попиту споживач максимізує корисність, що відповідає умові, за якої гранична норма заміщення блага Х на Y дорівнює співвідношенню цін на товари Х та Y.

10.Розкрийте сутність ефекту заміщення те ефекту доходу. Парадокс Гіф фена.

Зменшення ціни на товар має два ефекти. По-перше, споживачеві вигідно збільшення реальної купівельної спроможності, їх рівень добробуту зростає, оскільки вони можуть придбати таку ж кількість товару за меншу суму грошей і, таким чином, у них залишаються гроші для додаткових покупок. По-друге, вони споживатимуть більше товару, який подешевшав, і менше тих товарів, які на той час є відносно дорожчими.

Ефект заміщення – це зміна в рівні споживання продуктів, пов’язана із зміною ціни на продукти, причому рівень задоволення (або реальний дохід) залишається постійним. Ефект заміщення фіксується в рівні споживання блага Х, який відбувається внаслідок зміни ціни, що робить продукт відносно дешевшим щодо блага Y. Це заміщення позначається пересуванням уздовж кривої байдужості. На рис. 4.4. ефект заміщення можна виміряти, проводячи паралельно до нової лінії бюджету І2 (яка відображає нижчу відносну ціну на продукти) лінії бюджету, що є дотичною до початкової кривої байдужості U1 (яка утримує рівень задоволення на постійному рівні). За такої лінії бюджету споживач вибирає ринковий кошик С і споживає кількість одиниць продуктів, яка дорівнює ОЕ. Відрізок Х1Е – це ефект заміщення.

Ефект доходу – це ті зміни у споживанні, що спричинені зміною реального доходу (купівельною спроможністю) споживача під впливом руху цін. На рис. 4.4. відрізок ЕХ2 – зростання попиту внаслідок дії ефекту доходу.

Y

B

A

U2

C

U

I I2

X1 E X2 X

Рис. 4.4. Ефект доходу та ефект заміщення. Ці два ефекти діють одночасно. Тому реальна спрямованість змін споживання буде рівнодіючою ефектів доходу та заміщення. Щодо нормальних товарів обидва ефекти діють в одному напрямку, тому прогнозувати зміни споживання у таких випадках дещо простіше. Що ж до впливу зміни ціни на споживання неякісних товарів, то спрямованість впливу ефектів доходу та заміщення протилежна. Залежно від того, який ефект спрацьовує сильніше, динаміка ціни та динаміка споживання матимуть однакову або протилежну спрямованість.

Існує група неякісних товарів, для яких ефект доходу переважає над ефектом заміщення, тобто при зростанні ціни зростає і споживання, а при її зменшенні споживання також зменшується. Такий товар називають товаром Гіффена на честь англійського економіста Роберта Гіффена (1837 – 1910). Парадокс Гіффена спостерігався і в Україні в першій половині 90-х років ХХ ст. Зниження рівня споживання охопило практично всі продукти, за виключенням картоплі (споживання якої збільшилося на 16%). Незважаючи на те, що ціни на картоплю зростали швидше загального рівня споживчих цін, споживання її зростало, так як вона витісняла більш якісні товари.