Участь у прибутках
У чому полягає участь у прибутках та участь у власності?
Система участі у прибутках передбачає розподіл певної частини прибутку підприємства між його працівниками. Такий розподіл може проводитись у формі грошових виплат або розповсюдження акцій між працівниками підприємства.
Справедливий і зрозумілий для всіх розподіл частини прибутку між власником підприємства, адміністрацією, спеціалістами і робітниками створює умови для хорошого психологічного клімату в колективі і процвітання підприємства.
Виплати з прибутків залежать від рівня витрат на виробництво, цін, фінансового стану підприємства. Їх розміри визначаються окремою угодою між відповідними сторонами (при укладанні тарифних угод).
Системи участі в прибутках диференціюються залежно від показників та засобів мотивації:
за результатами загальної діяльності підприємства:
а) системи стимулювання конкретних обсягів робіт, об’ємів продажів;
б) системи участі в прибутках залежно від продуктивності праці;
в) системи преміальних виплат;
г) системи оцінки заслуг;
д) системи колективного стимулювання;
на основі відносин власності:
а) системи надання працівникам акцій “своїх” підприємств;
б) системи співволодіння активами підприємства за посередництвом інвестиційних фондів;
в) системи розповсюдження опціонів акцій.
Система оцінки заслуг передбачає оцінювання зусиль за рядом чинників, для яких визначається система балів і встановлюються відповідні норми. Періодично розраховується показник діяльності працівника, а підсумкові результати визначають відповідний рівень додаткового винагородження.
Система стимулювання конкретних обсягів випуску продукції вдало застосовується у більш-менш автономних структурах з кінцевим результатом діяльності. Таким чином, персонал встановлює для себе прямий зв’язок з прибутковістю підприємства.
Систему розподілу прибутку, зумовленого зростанням продуктивності, проектують із застосуванням так званого «загального коефіцієнта», який розраховується як співвідношення сукупних витрат на робочу силу та обсягу продукції, що реалізується. Використовуючи цей базовий коефіцієнт і враховуючи обсяг продукції за конкретний період, знаходять припустимі витрати на робочу силу. Потім ці витрати порівнюють з фактичною заробітною платою. Якщо фактичні витрати нижчі за припустимі, персоналу виплачується премія на рівні 40-75% від отриманої економії.
Що стосується систем преміальних виплат, то розмір премій повинен координуватися з конкретним прогресом у діяльності підприємства та точним встановленням внеску кожного працівника у загальну справу.
Участь у власності зумовлює зацікавленість працівників у підвищенні ефективності діяльності підприємств, зміцненні його фінансового стану, оновленні виробництва і реалізується здебільшого через надання працівникам акцій “свого” підприємства. Володіння працівниками акціями забезпечує одержання ними відповідних дивідендів, а також мобілізацію особистих заощаджень громадян для інвестування у виробництво.