2) Кабінетом Міністрів України;

3) Верховною Радою України;

4) Державною митною службою України.

Джерело: стаття 373 Митного кодексу України.

84. Товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 300 євро, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України на адресу одного одержувача в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача протягом однієї доби у міжнародних експрес-відправленнях, а також у несупроводжуваному багажі, підлягають:

1) обов’язковому письмовому декларуванню на підставі товаросупровідних документів та не є об’єктом оподаткування митними платежами;

2) усному декларуванню на підставі товаросупровідних документів та не є об’єктами оподаткування митними платежами;

3) обов’язковому письмовому декларуванню на підставі товаросупровідних документів та є об’єктом оподаткування митними платежами;

4) усному декларуванню на підставі товаросупровідних документів та є об’єктом оподаткування митними платежами.

Джерело: стаття 374 Митного кодексу України.

85. Товари за товарними позиціями 8701 – 8707, 8711, 8716 згідно з УКТЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають:

1) усному або письмовому декларуванню та митному оформленню в порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи, з оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України;

2) письмовому декларуванню та митному оформленню в порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, з оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України;

3) письмовому декларуванню та митному оформленню в порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи, з оподаткуванням ввізним митом за ставкою 10 відсотків, акцизним податком і податком на додану вартість за ставками 20 відсотків;

4) письмовому декларуванню та митному оформленню в порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи, з оподаткуванням ввізним митом за ставкою 5 відсотків, акцизним податком і податком на додану вартість за ставками 20 відсотків.

Джерело: стаття 377 Митного кодексу України.

86. Товари за товарними позиціями 8701 – 8707, 8711, 8716 згідно з УКТЗЕД, які підлягають державній реєстрації, що ввозяться громадянами на митну територію України для вільного обігу, підлягають:

1) обов’язковій сертифікації у випадках, якщо до їх ввезення на територію України вони були в користуванні;

2) обов’язковій сертифікації у випадках, встановлених законодавством для підприємств;

3) обов’язковій сертифікації у випадках, якщо з моменту їх виготовлення до моменту їх ввезення на територію України пройшло більше трьох років;

4) обов’язковій сертифікації у випадках, якщо з моменту їх виготовлення до моменту їх ввезення на територію України пройшло більше двох років.

Джерело: стаття 377 Митного кодексу України.

87. Ввезені громадянами на митну територію України для вільного обігу товари за товарними позиціями 8701 – 8707, 8711, 8716 згідно з УКТЗЕД, що підлягають державній реєстрації, забороняється:

1) відчужувати або передавати у володіння, користування чи розпоряджання іншим особам до завершення митного оформлення;

2) відчужувати або передавати у володіння, користування чи розпоряджання іншим особам до здійснення державної реєстрації цих товарів;

3) відчужувати або передавати у розпоряджання іншим особам до моменту повної сплати всіх передбачених законодавством платежів при ввезенні таких товарів;

4) відчужувати або передавати у володіння, користування чи розпоряджання іншим особам до завершення митного оформлення та здійснення сертифікації цих товарів.

Джерело: стаття 377 Митного кодексу України.

88. У випадку переміщення громадянами-підприємцями через митний кордон України товарів, пов’язаних зі здійсненням ними підприємницької діяльності, митне оформлення здійснюється в порядку, встановленому Митним кодексом та іншими законодавчими актами України для:

1) підприємств;

2) фізичних осіб та підприємств;

3) резидентів та нерезидентів;

4) юридичних та фізичних осіб.

Джерело: стаття 364 Митного кодексу України.

89. Громадянам, які в’їжджають на територію України або виїжджають з неї засобами автомобільного та залізничного транспорту, а також транспортними засобами особистого користування, дозволяється здійснювати декларування товарів, що переміщуються ними через митний кордон України:

1) не залишаючи цих транспортних засобів;

2) у місцях спеціально обладнаних для письмового декларування;

3) у любому місці в пункті пропуску через державний кордон України чи (за бажанням громадянина) у внутрішній митниці за місцем реєстрації громадянина;

4) у місцях спеціально визначених для письмового декларування.

Джерело: стаття 365 Митного кодексу України.

90. Митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами у несупроводжуваному багажі та вантажних відправленнях, здійснюється:

1) у пункті пропуску через державний кордон України, що найближче розташований до місця постійної реєстрації громадянина;

2) у митному органі за місцем постійної реєстрації громадянина;

3) за місцем проживання або тимчасового перебування зазначених громадян, у місці кінцевого призначення транспортного засобу, що здійснював перевезення цих товарів, або, за заявою громадянина, - у пунктах пропуску через державний кордон України;

4) у пунктах пропуску через державний кордон України, перелік яких встановлено Кабінетом Міністрів України.

Джерело: стаття 365 Митного кодексу України.

91. Громадяни мають право пересилати товари через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях (крім товарів, заборонених до такого пересилання) у порядку, встановленому:

1) Митним органом, в зоні діяльності якого розміщено підприємство зв’язку;

2) Митним кодексом України;

3) Укрпоштою;

4) Національним банком України.

Джерело: стаття 367 Митного кодексу України.

92. Особисті речі, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України:

1) не звільняються від подання документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, якщо їх вартість перевищує 100000 грн.;

2) звільняються від подання документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, якщо їх вартість не перевищує 1000 Євро;

3) звільняються від подання документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів;

4) не звільняються від подання документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, якщо їх вартість перевищує 10000 Євро.

Джерело: стаття 369 Митного кодексу України.

93. Особисті речі, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України підлягають декларуванню шляхом учинення дій, усно або письмово (за бажанням власника чи на вимогу митного органу) не оподатковуються митними платежами та звільняються від подання документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і:

1) не звільняються від застосування до них видів державного контролю (санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному, радіологічному), якщо їх вартість перевищує 100000 грн.;

2) не звільняються від застосування до них видів державного контролю (санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному, радіологічному), якщо їх вартість перевищує 10000 Євро;

3) звільняються від застосування до них видів державного контролю (санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному та радіологічному;)

4) звільняються від застосування до них видів державного контролю (санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному, радіологічному), якщо їх вартість не перевищує 10000 Євро.

Джерело: стаття 369 Митного кодексу України.

94. У разі надання громадянином зобов’язання про зворотне ввезення товарів митний орган вживає заходів для забезпечення:

1) нарахування та стягнення передбачуваних законодавством платежів та подання відповідних дозвільних документів;

2) нарахування та стягнення вивізного мита, податку на додану вартість, а у окремих випадках ще і акцизного збору;

3) ідентифікації цих товарів з метою їх зворотного ввезення без письмового декларування та без оподаткування митними платежами;

4) нарахування та стягнення вивізного мита та податку на додану вартість.

Джерело: стаття 372 Митного кодексу України.

95. Товари за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, що ввозяться на митну територію України громадянами у зв’язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну із звільненням від оподаткування митними платежами відповідно до Митного кодексу України, підлягають постановці на тимчасовий облік в державних реєстраційних органах на строк до:

1) 180 днів з оформленням документів на право тимчасового користування такими товарами;

2) трьох років з оформленням документів на право тимчасового користування такими товарами;

3) двох років з оформленням документів на право тимчасового користування такими товарами;

4) одного року з оформленням документів на право тимчасового користування такими товарами.

Джерело: стаття 374 п. 11 Митного кодексу України.

96. Поміщення товарів, ввезених на митну територію України громадянами, у митні режими відмови на користь держави чи знищення або руйнування здійснюється в порядку, встановленому:

1) Цивільним кодексом України;

2) Митним кодексом України;

3) Господарським кодексом України;

4) Цивільно-процесуальним кодексом України.

Джерело: стаття 374 п.9 Митного кодексу України.

97. Тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до:

1) одного року;

2) трьох років;

3) двох років;

4) 180 днів.

Джерело: стаття 380 п.1 Митного кодексу України.

98. Митна декларація це:

1) письмова заява, яка подається громадянами, або митними брокерами;

2) заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури;

3) заява, встановленої форми про митний режим та мету переміщення товарів;

4) письмова заява встановленої форми, яка подається громадянином митному органу.

Джерело: стаття 4 Митного кодексу України.

99. Домашні тварини, що ввозяться громадянами на митну територію України підлягають:

1) письмовому декларуванню, оподаткуванню та застосуванню до них заходів контролю, визначених законом;

2) письмовому декларуванню та застосуванню до них заходів контролю, визначених законом;

3) усному чи письмовому декларуванню за бажанням власника;

4) усному декларуванню та застосуванню до них заходів контролю, визначених законом.

Джерело: стаття 375 Митного кодексу України.

100. Зовнішньоекономічна діяльність це:

1) будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару;

2) діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами;

3) будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов’язана з виробництвом і обміном товарами;

4) зовнішня торгівля та підприємницька діяльність.

Джерело: стаття 1 Закону України від 16.04.1991 № 959-XII „Про зовнішньоекономічну діяльність”.

101. Господарська діяльність це:

1) будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов’язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару;

2) діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами;

3) будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом і обміном товарами;

4) зовнішня торгівля та підприємницька діяльність.

Джерело: стаття 1 Закону України від 16.04.1991 № 959-XII „Про зовнішньоекономічну діяльність”.

102. Квоти (контингенти) глобальні це:

1) квоти, що встановлюються по товару (товарах) без зазначення конкретних країн (груп країн), куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується;

2) квоти, що встановлюються по товару (товарах) з визначенням групи країн, куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується;

3) граничний обсяг певної категорії товарів, який дозволено експортувати з території України (імпортувати на територію України) протягом встановленого строку та який визначається у натуральних чи вартісних одиницях;

4) квоти, що встановлюються по товару (товарах) з визначенням конкретної країни, куди товар (товари) може експортуватись або з якої він (вони) може імпортуватись.

Джерело: стаття 1 Закону України від 16.04.1991 № 959-XII „Про зовнішньоекономічну діяльність”.

103. Квоти (контингенти) групові це:

1) квоти, що встановлюються по товару (товарах) з визначенням групи країн, куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується -створення рівних можливостей для суб»єктів зовнішньоекономічної діяльності розвивати всі види підприємницької діяльності незалежно від форм власності та всі напрями використання доходів і здійснення інвестицій; заохочення конкуренції та ліквідацію монополізму в сфері зовнішньоекономічної діяльності;

2) квоти, що встановлюються по товару (товарах) без зазначення конкретних країн (груп країн), куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується;

3) граничний обсяг певної категорії товарів, який дозволено експортувати з території України (імпортувати на територію України) протягом встановленого строку та який визначається у натуральних чи вартісних одиницях;

4) квоти, що встановлюються по товару (товарах) з визначенням конкретної країни, куди товар (товари) може експортуватись або з якої він (вони) може імпортуватись.

Джерело: стаття 1 Закону України від 16.04.1991 № 959-ХІІ „Про зовнішньоекономічну діяльність”.

104. Квота експортна (імпортна) це:

1) граничний обсяг певної категорії товарів, який дозволено експортувати з території України (імпортувати на територію України) протягом встановленого строку та який визначається у натуральних чи вартісних одиницях;

2) квоти, що встановлюються по товару (товарах) без зазначення конкретних країн (груп країн), куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується;

3) квоти, що встановлюються по товару (товарах) з визначенням групи країн, куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується;

4) квоти, що встановлюються по товару (товарах) з визначенням конкретної країни, куди товар (товари) може експортуватись або з якої він (вони) може імпортуватись.

Джерело: стаття 1 Закону України від 16.04.1991 № 959-XII „Про зовнішньоекономічну діяльність”.

105. Квоти (контингенти) індивідуальні це:

1) квоти, що встановлюються по товару (товарах) без зазначення конкретних країн (груп країн), куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується;

2) квоти, що встановлюються по товару (товарах) з визначенням конкретної країни, куди товар (товари) може експортуватись або з якої він (вони) може імпортуватись;

3) квоти, що встановлюються по товару (товарах) з визначенням групи країн, куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується;

4) граничний обсяг імпорту в Україну певного товару (товарів), що є об'єктом спеціального розслідування та/або спеціальних заходів, який дозволено імпортувати в Україну протягом установленого строку та який визначається в натуральних та/або вартісних одиницях виміру.

Джерело: стаття 1 Закону України від 16.04.1991 № 959-ХІІ „Про зовнішньоекономічну діяльність”.

106. Квоти спеціальні це:

1) граничний обсяг імпорту в Україну певного товару (товарів), що є об'єктом спеціального розслідування та/або спеціальних заходів, який дозволено імпортувати в Україну протягом установленого строку та який визначається в натуральних та/або вартісних одиницях виміру;

2) квоти, що встановлюються по товару (товарах) без зазначення конкретних країн (груп країн), куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується;

3) квоти, що встановлюються по товару (товарах) з визначенням групи країн, куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується;

4) граничний обсяг певної категорії товарів, який дозволено експортувати з території України (імпортувати на територію України) протягом встановленого строку та який визначається у натуральних чи вартісних одиницях.

Джерело: стаття 1 Закону України від 16.04.1991 № 959-XII „Про зовнішньоекономічну діяльність”.

107. Ліцензія спеціальна це:

1) належним чином оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного товару (товарів), який є об'єктом спеціального розслідування та/або спеціальних заходів;

2) дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного періоду часу (але не менше одного місяця) з визначенням його загального обсягу;

3) відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції по певному товару (товарах) та/або з певною країною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування по цьому товару (товарах);

4) належним чином оформлене право на експорт (імпорт) протягом встановленого строку певних товарів або валютних коштів з метою інвестицій та кредитування.

Джерело: стаття 1 Закону України від 16.04.91 № 959-XII „Про зовнішньоекономічну діяльність”.

108. Ліцензія відкрита (індивідуальна) це:

1) дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного періоду часу (але не менше одного місяця) з визначенням його загального обсягу;

2) належним чином оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного товару (товарів), який є об'єктом спеціального розслідування та/або спеціальних заходів;

3) відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції по певному товару (товарах) та/або з певною країною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування по цьому товару (товарах);

4) належним чином оформлене право на експорт (імпорт) протягом встановленого строку певних товарів або валютних коштів з метою інвестицій та кредитування.

Джерело: стаття 1 Закону України від 16.04.91 № 959-XII „Про зовнішньоекономічну діяльність”.

109. Ліцензія генеральна це:

1) відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції по певному товару (товарах) та/або з певною країною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування по цьому товару (товарах);

2) дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного періоду часу (але не менше одного місяця) з визначенням його загального обсягу;

3) належним чином оформлене право на експорт (імпорт) протягом встановленого строку певних товарів або валютних коштів з метою інвестицій та кредитування;

4) разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на період не менший, ніж той, що є необхідним для здійснення експортної (імпортної) операції.

Джерело: стаття 1 Закону України від 16.04.91 № 959-XII „Про зовнішньоекономічну діяльність”.

110. Ліцензія експортна (імпортна) це:

1) належним чином оформлене право на експорт (імпорт) протягом встановленого строку певних товарів або валютних коштів з метою інвестицій та кредитування;

2) дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного періоду часу (але не менше одного місяця) з визначенням його загального обсягу;

3) відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції по певному товару (товарах) та/або з певною країною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування по цьому товару (товарах);

4) разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на період не менший, ніж той, що є необхідним для здійснення експортної (імпортної) операції.

Джерело: стаття 1 Закону України від 16.04.1991 № 959-XII „Про зовнішньоекономічну діяльність”.

111. Ліцензія разова (індивідуальна) це:

1) разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на період не менший, ніж той, що є необхідним для здійснення експортної (імпортної) операції;

2) належним чином оформлене право на експорт (імпорт) протягом встановленого строку певних товарів або валютних коштів з метою інвестицій та кредитування;

3) відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції по певному товару (товарах) та/або з певною країною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування по цьому товару (товарах);

4) дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного періоду часу (але не менше одного місяця) з визначенням його загального обсягу.

Джерело: стаття 1 Закону України від 16.04.1991 № 959-XII „Про зовнішньоекономічну діяльність”.

112. За порушення законів України до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб’єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

1) всі відповіді правильні;

2) накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків;

3) застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування;

4) тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

Джерело: стаття 37 Закону України від 16.04.91 № 959-XII „Про зовнішньоекономічну діяльність”.

113. Відповідно до Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” для іноземних суб'єктів господарювання на території України запроваджуються такі правові режими:

1) режим найбільшого сприяння, спеціальний режим, пільговий режим;

2) національний режим, режим найбільшого сприяння;

3) національний режим, режим найбільшого сприяння, спеціальний режим;

4) режим найбільшого сприяння, спеціальний режим.

Джерело: стаття 7 Закону України від 16.04.1991 № 959-XII „Про зовнішньоекономічну діяльність”.

114. Датою видачі посвідчення представника митного брокера є дата:

1) реєстрації наказу митниці;

2) складання іспиту;

3) реєстрації факту видачі у окремому журналі видачі посвідчень представника митного брокера;

4) отримання представником митного брокера посвідчення представника митного брокера.

Джерело: розділ V Порядку прийняття іспиту у представників митних брокерів, затвердженого наказом Держмитслужби України від 18.08.2009 № 767.

115. Представник митного брокера повинен відповідати таким кваліфікаційним вимогам:

1) мати або здобувати вищу освіту або мати неповну вищу освіту чи базову вищу освіту; володіти спеціальними знаннями, уміннями та навиками в галузі митної справи;

2) мати вищу освіту, володіти спеціальними знаннями, уміннями та навиками в галузі митної справи;

3) мати вищу освіту або мати неповну вищу освіту та володіти спеціальними знаннями, уміннями та навиками в галузі митної справи;

4) здобувати вищу освіту або мати неповну вищу освіту; володіти спеціальними знаннями, уміннями та навиками в галузі митної справи.

Джерело: пункт 10 розділу ІІ Ліцензійних умов провадження посередницької діяльності митного брокера, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Державної митної служби України від 13.05.2009 № 89/445.

116. Рівень спеціальних знань, умінь та навиків у галузі митної справи представник митного брокера повинен підтверджувати:

1) один раз на 5 років;

2) один раз на 3 роки;

3) щороку;

4) у разі істотних змін законодавства України у сфері державної митної справи.

Джерело: пункт 10 розділу ІІ Ліцензійних умов провадження посередницької діяльності митного брокера, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Державної митної служби України від 13.05.2009 № 89/445.

117. Митний брокер повинен зберігати належні йому оформлені копії митних декларацій протягом:

1) 3 років з дати їх оформлення;

2) 5 років з дати їх оформлення;

3) 2 років з дати їх оформлення;

4) 1 року з дати їх оформлення.

Джерело: пункт 11 розділу ІІ Ліцензійних умов провадження посередницької діяльності митного брокера, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Державної митної служби України від 13.05.2009 № 89/445.

118. Спеціальні знання, уміння та навики в галузі митної справи представник митного брокера може здобувати:

1) в навчальних закладах за денною (очною) формою навчання;

2) в навчальних закладах за дистанційною чи іншою формою навчання;

3) шляхом самостійної підготовки;

4) всі відповіді правильні.

Джерело: пункт 10 розділу ІІ Ліцензійних умов провадження посередницької діяльності митного брокера, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Державної митної служби України від 13.05.2009 № 89/445.

119. Кваліфікаційне посвідчення представника митного брокера це:

1) документ установленого зразка, що надає право представнику митного брокера виконувати дії, необхідні для здійснення процедур митного контролю та митного оформлення;

2) документ, що засвідчує успішне складання іспиту представником митного брокера і є додатком до ліцензії на здійснення посередницької діяльності митного брокера;

3) документ установленого зразка, який видається Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчою політики України після успішного складання іспиту представником митного брокера;

4) документ, що видається представнику митного брокера в разі успішного складання іспиту і діє на всій території України.

Джерело: розділ V Порядку прийняття іспиту у представників митних брокерів, затвердженого наказом Держмитслужби України від 18.08.2009 № 767.

120. Вартість прийняття регіональними митницями, митницями іспитів у представників митного брокера складає:

1) 3 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян;

2) сплачується митним брокером та складає 170 грн.;

3) 3 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, крім категорій громадян, які користуються пільгами відповідно до законодавства України;

4) здійснюється на безоплатній основі.

Джерело: розділ І Порядку прийняття іспиту у представників митних брокерів, затвердженого наказом Держмитслужби України від 18.08.2009 № 767.

121. Строк розгляду заяви на складання іспитів представниками митних брокерів та доданих до неї документів у митниці не може перевищувати:

1) 10 робочих днів;

2) 30 днів;

3) 7 днів;

4) часу, необхідного для обробки такої заяви та видання наказу про створення екзаменаційної комісії.

Джерело: розділ ІІІ Порядку прийняття іспиту у представників митних брокерів, затвердженого наказом Держмитслужби України від 18.08.2009 № 767.

122. У разі користування особою під час складання іспиту сторонніми джерелами інформації вона:

1) попереджається Головою або членами екзаменаційної комісії про порушення вимог Порядку складання іспиту;

2) зобов’язана здати такі джерела Голові комісії до закінчення складання іспиту;

3) може бути відсторонена за рішенням Комісії від складання іспиту;

4) відсторонюється від складання іспиту.

Джерело: розділ ІV Порядку прийняття іспиту у представників митних брокерів, затвердженого наказом Держмитслужби України від 18.08.2009 № 767.

123. Отримане представником митного брокера посвідчення:

1) може використовуватись виключно посадовими особами митного брокера, який подавав заяву на складання іспиту;

2) не може використовуватись іншою особою;

3) може використовуватись іншою особою за погодженням із митним органом, який видав таке посвідчення;

4) може використовуватись іншою особою за умови нотаріально посвідченої довіреності від особи, яка зазначена у такому посвідченні.

Джерело: розділ V Порядку прийняття іспиту у представників митних брокерів, затвердженого наказом Держмитслужби України від 18.08.2009 № 767.

124. Чи може фізична особа-підприємець бути одночасно митним брокером і представником митного брокера:

1) Так;

2) Ні;

3) Так, за погодженням з Держмитслужбою України;

4) Так, за умови погодженням з митницею.

Джерело: пункт 7 розділу ІІ Ліцензійних умов провадження посередницької діяльності митного брокера, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Державної митної служби України від 13.05.2009 № 89/445.

125. Посвідчення представника митного брокера діє:

1) 1 рік;

2) 3 роки;

3) безстроково, за умови щорічної перереєстрації;

4) 5 років.

Джерело: пункт 1.2 Порядку анулювання, переоформлення, видачі дубліката кваліфікаційного посвідчення представника митного брокера, затвердженого наказом Держмитслужби України від 08.12.2009 № 1169.

126. Митниця приймає рішення щодо анулювання посвідчення представника митного брокера у разі:

1) неотримання особою посвідчення протягом трьох місяців з дати реєстрації наказу митниці про його видачу;

2) неотримання особою посвідчення протягом місяця з дати реєстрації наказу митниці про його видачу;

3) неотримання особою посвідчення протягом чотирьох місяців з дати реєстрації наказу митниці про його видачу;

4) неотримання особою посвідчення протягом шести місяців з дати реєстрації наказу митниці про його видачу.

Джерело: пункт 2.1 Порядку анулювання, переоформлення, видачі дубліката кваліфікаційного посвідчення представника митного брокера, затвердженого наказом Держмитслужби України від 08.12.2009 № 1169.

127. Митниця приймає рішення щодо анулювання посвідчення представника митного брокера у разі:

1) набрання законної сили винесеними протягом одного календарного року трьома і більше постановами митного органу про накладання стягнення за ПМП представником митного брокера;

2) неотримання особою посвідчення протягом місяця з дати реєстрації наказу митниці про його видачу;

3) неотримання особою посвідчення протягом чотирьох місяців з дати реєстрації наказу митниці про його видачу;

4) набрання законної сили винесеними протягом одного місяця трьома і більше постановами митного органу про накладання стягнення за ПМП представником митного брокера.

Джерело: пункт 2.1 Порядку анулювання, переоформлення, видачі дубліката кваліфікаційного посвідчення представника митного брокера, затвердженого наказом Держмитслужби України від 08.12.2009 № 1169.

128. Продаж товарів магазинами безмитної торгівлі може здійснюватись:

1) фізичним та юридичним особами;

2) фізичним особам за готівку, юридичним особам - в безготівковій формі;

3) виключно фізичним особам;

4) виключно юридичним особам.

Джерело: Постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1089 „Про затвердження Правил продажу товарів магазинами безмитної торгівлі”.

129. Маркування товарів на складі магазину безмитної торгівлі проводиться:

1) у триденний строк після їх надходження та митного оформлення;

2) у найкоротший строк після їх надходження;

3) у шестиденний строк після їх надходження;

4) у семиденний строк після їх надходження та митного оформлення.

Джерело: Постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1089 „Про затвердження Правил продажу товарів магазинами безмитної торгівлі”.

130. Дозвіл на відкриття та експлуатацію складу тимчасового зберігання надається:

1) Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи;

2) митницею;