2) Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів;

3) керівником митного органу за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи;

4) керівником митного органу.

Джерело: стаття 232 Митного кодексу України.

72. Громадяни за умови дотримання вимог Митного кодексу та інших актів законодавства України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які товари крім:

1) товарів подвійного використання;

2) таких, що заборонені до ввезення в Україну (у тому числі з метою транзиту) та вивезення з України;

3) товарів на які встановлено державні дотації;

4) товарів на які встановлено державні дотації, товарів промислового призначення, товарів, що можуть завдати шкоди навколишньому середовищу.

Джерело: пункт 1 статті 365 Митного кодексу України.

73. Митне оформлення товарів, які вивозяться за межі митної території України громадянами може здійснюватись:

1) у пунктах пропуску через державний кордон України, перелік яких встановлено Кабінетом Міністрів України;

2) у будь-якому митному органі на всій митній території України;

3) у митному органі за місцем постійної реєстрації громадянина;

4) у пункті пропуску через державний кордон України, що найближче розташований до місця постійної реєстрації громадянина.

Джерело: пункт 4 статті 365 Митного кодексу України.

74. Місця здійснення митного оформлення товарів, ввезених громадянами на митну територію України за товарними позиціями 8701 - 8707, 8711, 8716 згідно з УКТЗЕД, які підлягають державній реєстрації, визначаються:

1) Кабінетом Міністрів України;

2) Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів;

3) спільним наказом Держмитслужби України та Міністерства внутрішніх справ України;

4) спільним наказом Держмитслужби України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Джерело: пункт 7 статті 365 Митного кодексу України.

75. При визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні (громадянами), крім вартості самих товарів враховується:

1) вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту доставлення до місця призначення;

2) вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України;

3) вартість їх страхування до моменту переходу ризику;

4) вартість їх страхування до моменту переходу права власності.

Джерело: пункт 2 статті 368 Митного кодексу України.

76. Особисті речі, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України:

1) підлягають усному або письмовому декларуванню за бажанням власника даних речей;

2) підлягають декларуванню шляхом учинення дій, усно, або письмово (за бажанням власника чи на вимогу митного органу);

3) підлягають обов’язковому письмовому декларуванню;

4) не підлягають декларуванню.

Джерело: стаття 369 Митного кодексу України.

77. Не підлягають письмовому декларуванню товари, що вивозяться (пересилаються) громадянами за межі митної території України:

1) сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро;

2) сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро;

3) сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 1000 євро;

4) сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 100000 євро.

Джерело: стаття 371 Митного кодексу України.

78. Товари, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро (крім передбачених законодавством випадків), при вивезенні (пересиланні) їх громадянами за межі митної території України:

1) підлягають усному або письмовому декларуванню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, та зі сплатою вивізного мита у випадках, встановлених законами України;

2) підлягають письмовому декларуванню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, та зі сплатою вивізного мита у випадках, встановлених законами України;

3) підлягають усному або письмовому декларуванню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для громадян, та зі сплатою вивізного мита у випадках, встановлених законами України;

4) підлягають декларуванню шляхом учинення дій, усно, або, за бажанням власника чи на вимогу митного органу, письмово.

Джерело: стаття 371 Митного кодексу України.

79. Тимчасове вивезення (пересилання) громадянами-резидентами товарів (за винятком товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, особистих речей та транспортних засобів особистого користування, на яких громадяни перетинають митний кордон) за межі митної території України здійснюється з наданням митному органу:

1) гарантії у вигляді грошової застави;

2) зобов’язання про зворотне ввезення;

3) відповідних документів, виданих державними органами та зі сплатою вивізного мита;

4) страхування фінансової гарантії перевізника та книжки А.Т.А.

Джерело: стаття 372 Митного кодексу України.

80. Зобов’язання щодо зворотного ввезення товарів, які тимчасово вивозяться (пересилаються) громадянами-резидентами за межі митної території України і сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, може надаватись:

1) на вимогу посадової особи митного органу, що здійснює митний контроль та митне оформлення;

2) за бажанням громадянина;

3) відповідно до вказівки посадової особи митного органу та посадової особи органу охорони державного кордону;

4) відповідно до вказівок керівника митного поста та керівника прикордонного органу.

Джерело: стаття 372 Митного кодексу України.

81. Перелік товарів, вивезення (пересилання) громадянами за межі митної території України яких не допускається, визначає:

1) Верховна Рада України;

2) Кабінет Міністрів України;

3) Національний банк України;

4) Державна митна служба України.

Джерело: стаття 373 Митного кодексу України.

82. Не допускається вивезення за межі митної території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів громадянами:

1) які досягли 18-річного віку;

2) які не досягли 18-річного віку;

3) які є недієздатними;

4) які є недієздатними, або не досягли 21-річного віку.

Джерело: стаття 373 Митного кодексу України.

83. Порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів із них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження визначається:

1) Національним банком України;