- •9.3.2. Виконавчі органи в акціонерних товариствах
- •9.3.3. Ревізійні органи
- •9.3.4. Особливості організаційної структури управління в товариствах з обмеженою відповідальністю
- •Тема 10 внутршіньокорпоративна система управління
- •10.1. Добудова цілісної системи внутріпшьокорпоративного управління
- •10.1.1. Методологія створення внутрішньокорпоративної системи управління
- •10.1.2. Особливості затвердження внутрішньокорпоративних управлінських документів
- •10.1.3. Внутрішньокорпоративні документи для проведення зборів
- •10.2. Відносини учасників
- •10.2.1. Регулювання основних організаційно-економічних відносин
- •10.2.2. Інтелектуальна власність у корпорації
- •10.2.3. Заохочення і відповідальність менеджерів
- •10.3. Регулювання господарсько-організаційних структур корпорації
- •10.3.1. Особливості вибору організаційної структури
- •10.3.2. Основні положення щодо організаційних структур
- •Тема 11 основні елементи регулювання господарської діяльності корпорації
- •11.1. Внутрішньокорпоративне регулювання руху акціонерного капіталу
- •11.1.1. Положення щодо цінних паперів
- •11.1.2. Фонди акціонерного товариства
- •11.2. Управління працею в корпорації
- •11.2.1. Положення про персонал
- •11.2.2. Внутрішній трудовий розпорядок
- •11.2.3. Ознайомлення з інформацією. Комерційна таємниця
- •11.2.4. Договірна робота в корпорації
- •11.3. Регулювання доходів
- •11.3.1. Форми розподілу прибутків
- •11.3.2. Форми оплати праці
- •11.3.3. Інші види стимулювання працівників
- •Тема 12 антикризове корпоративне управління
- •12.1. Суть антикризового управління
- •12.1.1. Необхідність антикризового управління
- •12.1.2. Визначення кризового стану підприємства
- •12.1.3. Основні поняття антикризового управління
- •12.2. Заходи з антикризового управління
- •12.2.1. Основні підходи до комплексного аналізу стану підприємства
- •12.2.2. Програми антикризових заходів
- •12.2.3. Реструктуризація в системі антикризового управління
- •12.2.4. Банкрутство і санація підприємств
10.3.2. Основні положення щодо організаційних структур
Як свідчить практика, іноді українські корпорації створюють положення, спрямовані на всеохоплююче регулювання взаємодії суб'єктів господарської діяльності, що утворюються на основі такого акціонерного товариства. Такі положення розробляються у великих фірмах, які мали масштабне виробництво з майже замкнутими виробничими циклами. Воно може мати назву Про організаційну структуру акціонерного товариства й охоплювати всі аспекти, включаючи навіть положення про відділи.
В інших корпораціях досить часто організаційна система регулюється положеннями Про структурний підрозділ, Про головне підприємство, Про дочірні підприємства, філії та представництва, Про порядок створення, реорганізації і ліквідації дочірніх підприємств, філій і представництв АТ, а також окремими положеннями для кожної філії і представництва, які затверджуються, як правило, загальними зборами. Для запобігання дублювання деяких пунктів достатньо одного з цих положень, але грунтовно розробленого.
Як правило, такі документи регулюють взаємодію безпосередньо акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, товариств, створених за участю цього акціонерного товариства, філій і представництв, окремих структурних підрозділів, що не мають статусу юридичної особи, але мають певну господарську самостійність. При цьому положення має регулювати відносини усіх учасників не тільки з материнською компанією, а й між ними. Це досить об'ємні документи, які регламентують економічну діяльність всередині усіх учасників корпоративних відносин. Особливо потрібні розробки питань щодо фінансування органів управління, відрахування у різні фонди. При цьому доцільно розробити систему нормативів, які регулюють фінансові потоки всередині корпорації та її структурних підрозділів.
Важливим пунктом має стати визначення способів формування фонду дивідендів, оскільки прибуток може отримуватись окремими підрозділами нерівномірно, крім того, окремі юридичні особи (хоч і залежні) мають право самостійно розпоряджатись своїм прибутком. Тому треба встановити норми таких відрахувань, щоб було менше адміністративних рішень, які не завжди створюють перспективну зацікавленість залежних підприємств в отриманні прибутку. Самі нормативи можна не розробляти, слід лише затвердити методику їх розробки, яку мають використовувати учасники.
Важливим елементом розробки положення щодо взаємодії учасників у багатьох випадках є формування розрахункових цін, які діють всередині корпорації, якщо це стосунки окремих юридичних осіб. Зрозуміло, що такі ціни мають відповідати так званим звичайним цінам, як того вимагають положення антимонопольного законодавства, оскільки обмінюються товарами та послугами пов'язані особи. Якщо ціни є внутрішньогосподарськими, вони можуть застосовуватися фінансовим менеджментом корпорації з урахуванням внутрішньоекономічних чинників.
Положення про взаємодію суб'єктів господарської діяльності певної корпорації має містити пункти щодо врегулювання суперечливих питань, які виникають між ними. Таким "суддею" може бути виробнича рада, яку створюють у корпорації, правління акціонерного товариства, рада товариства, а в окремих випадках — загальні збори.