3.4. Вторинні групування.
Вторинним групуванням називають групування, які виконуються не по первинних даних, а по вже згрупованих раніше, тобто по рядах розподілу. Вони здійснюються двома способами:
-збільшенням або зменшенням інтервалів групування;
-перегрупування за чисельністю або питомою вагою груп.
Розглянемо на прикладі перший спосіб вторинного групування. Маємо вихідний ряд розподілу лікарень за числом ліжок:
Кількість ліжок Число лікарень
20 – 30 2
31 – 40 7
41 – 50 4
51 – 60 10
61 – 70 5
71 – 80 20
81 – 90 30
91 – 100 60
Разом 138
Необхідно утворити три групи лікарень з відповідним числом ліжок:
Кількість ліжок Число лікарень
До 50 2 + 7 + 4 = 13
50 – 80 10 + 5 + 20 = 35
понад 80 30 + 60 = 90
Разом 138
Розглянемо другий спосіб вторинного групування, використовуючи наведений ряд розподілу лікарень. Необхідно утворити три групи, які нараховують по 46 лікарень у кожній, тобто по 33,3%.
У першу групу мають увійти перші п'ять груп (2+7+4+10+5=28), а також частина шостої групи (46-28=18). Звідси верхня межа першого інтервалу дорівнює:
Таким чином, перший інтервал вторинного групування має вигляд:
До 79 включно 46 лікарень (33,3%)
Тоді у другий інтервал входять 2 лікарні з шостої групи, 30 лікарень сьомої групи і частина лікарень з восьмої групи (2+30+14=46). Верхня межа другого інтервалу буде дорівнювати:
.
Звідси, другий інтервал має вигляд:
46 лікарень (33,3%)
Третій інтервал отримуємо автоматично
94-100 46 (60-14) лікарень (33,3%)
Отже, маємо нове групування:
-
Кількість ліжок
Число лікарень
Питома вага, %
До 79 включно
46
33,3
80-93
46
33,3
94-100
46
33,3
Разом
138
100
Таким чином, за допомогою вторинних групувань можна здійснювати перетворення груп, одержаних внаслідок первинного групування.
3.5. Статистичні таблиці.
Статистичні таблиці призначені для найбільш раціонального, наочного та систематизованого викладення результатів зведення та групування. У статистичній таблиці розрізняють підмет та присудок. Підметом таблиці є бічні заголовки (заголовки рядків), як правило, це перелік об`єктів або територій, які характеризуються числовими даними. Присудок таблиці – верхні заголовки (заголовки стовпців або граф), тобто це показники, що характеризують статистичну сукупність. Перетин рядків та граф утворюють клітини таблиці, призначені для числових характеристик.
Таблиця обов`язково повинна мати загальний заголовок, який характеризує зміст таблиці, час та територію, до яких відносяться дані.
Правила побудови статистичної таблиці:
-таблиця повинна мати оптимальний розмір і стосуватися тільки досліджуваного явища або процесу;
-загальний та внутрішні заголовки повинні бути чіткі, короткі та змістовні;
-якщо рядків або стовпців (граф) багато, їх прийнято нумерувати;
-одиниці виміру показників обов`язково вказуються, у разі потреби для них виділяється графа або рядок;
-кількісні показники в межах однієї графи або рядка повинні наводитися з однаковою точністю, наприклад, до 0,1 тощо;
-якщо немає відомостей про розмір явища, у відповідній клітині проставляються крапки (...), відсутність або нульове значення позначають тире (-), якщо клітина не заповнюється проставляється знак “х”, коли число значно менше від інших, записується 0,000.
В залежності від способу побудови підмету статистичної таблиці вони поділяються на прості, групові та комбінаційні. У простій таблиці підмет містить перелік певних об`єктів або періодів часу (дат), країн тощо. Групові таблиці характеризуються тим, що у підметі розташовані групи одиниць або інтервали групування. У комбінаційних таблицях групи за однією ознакою поділяються на підгрупи за іншою.
Розробка присудку таблиці буває простою та комбінованою. У першому випадку наводиться простий перелік показників, а в другому показники беруться у певній комбінації, тоді над декількома графами виконується загальний заголовок.
Після побудови статистичної таблиці виконується її логічний та арифметичний контроль, а також оцінюється якість виконання таблиці. Читання та аналіз статистичних таблиць має велике пізнавальне та практичне значення при аналізі суспільних явищ та процесів
Тема 4. Ряди розподілу.
План.
4.1. Поняття про ряди розподілу. Види рядів розподілу.
4.2. Правила побудови рядів розподілу. Види частот. Щільність розподілу.
4.3. Інтерполяція в рядах розподілу.
4.1. Поняття про ряди розподілу. Види рядів розподілу.
В результаті статичного групування одержують ряди цифрових показників, які характеризують розподіл одиниць досліджуваної сукупності за варіюючою ознакою. Такі ряди мають назву рядів розподілу.
Ряд розподілу складається з двох елементів – варіантів і частот. Варіанти (х) – це окремі значення групувальної ознаки, які розташовані у певній послідовності. Частоти (f) – це числа, які показують, скільки разів певне значення ознаки зустрічається у сукупності, або скільки одиниць припадає на кожну групу.
Ряди розподілу відіграють важливу роль при вивченні складу та структури сукупності, закономірностей розподілу одиниць за досліджуваною ознакою, а також використовуються при визначення середніх величин, показників варіації та взаємозв`язку тощо.
В залежності від характеру групувальної ознаки ряди розподілу поділяються на атрибутивні та варіаційні (кількісні). В атрибутивних рядах розподілу варіанти не мають чисельного виразу, тобто групувальна ознака є якісною (атрибутивною). Наприклад, розподіл респондентів по відношенню до економічної політики уряду:
-
Рівні підтримки
Число респондентів, чол.
Підтримують
130
Нейтральні
84
Не підтримують
56
Разом
270
Варіаційні ряди, варіанти яких мають чисельний вираз, поділяються на дискретні та інтервальні. У першому випадку варіанти являють собою дискретні числа, а у другому – інтервали групування, які у свою чергу можуть бути закритими або відкритими, рівними і нерівними, а останні – зростаючими або спадаючими.
Прикладом дискретного ряду розподілу є розподіл сімей по числу членів сім`ї (по Україні станом на 1.01.2005р.):
Всі сім`ї 14057509
з них сім`ї , що складаються з:
2 чоловік 4939347
3 чоловік 3803941
4 чоловік 3383806
5 чоловік 1209494
6 чоловік 486192
7 чоловік 149295
8 і більше чоловік 85434
Прикладом інтервального ряду розподілу є розподіл 258 опитаних сімей за розміром місячного доходу на одну особу:
Місячний дохід сім`ї на одну особу, грн. |
Число сімей |
До 200 |
34 |
200 – 400 |
52 |
400 – 600 |
72 |
600 – 1000 |
70 |
1000 і більше |
30 |
Разом |
258 |
Інтервальний ряд розподілу можна перетворити у дискретний, замінивши кожний інтервал його серединою. Середина інтервалу знаходиться як півсума нижньої та верхньої межі. Наприклад, середина інтервалу 200 – 400 грн. становить 300 грн. (200+400/2 =300).
У тому випадку, якщо виконується групування за двома ознаками одночасно, одержують комбінаційний ряд розподілу. Наприклад, розподіл народжених по Україні за віком матері та місцем народження:
|
Разом |
Міські поселення |
Сільська місцевість |
Всього народжених |
596785 |
387696 |
209089 |
в тому числі в матерів у віці, років: молодше 20 |
109379 |
65995 |
43384 |
20 - 24 |
251427 |
162246 |
89181 |
25 - 29 |
135551 |
91041 |
44510 |
30 - 34 |
70710 |
48671 |
22039 |
35 - 39 |
24138 |
16255 |
7883 |
40 - 44 |
5139 |
3156 |
1983 |
45 - 49 |
219 |
129 |
90 |
Отже, можна побачити, що переважна більшість дітей, як у міських поселеннях, так і у сільській місцевості, народжується у жінок у віці 20 – 29 років.