§ 2. Виникнення та еволюція банківської справи.

Історія розвитку банківської справи тісно пов’язана з історією діяльності банків та виникненням грошей.

Перші банківські операції з обміну грошей існували ще за дві тисячі років до нашої ери у Стародавній Греції, у Стародавньому Вавилоні, у Стародавньому Єгипті та Римі.

Перші кредитні операції здійснювалися у Стародавньому Вавилоні де практикувалося прийняття вкладів та видання по них певних %. Зародилася і подальшого розвитку банківська справа набула в Стародавній Греції.Виникла така професія, як міняйли, які розкладали монети на спеціальному столі (трапедза) і перевіряли їх якість. У 16 ст. З’явилися перші банкірські доми —в Італії, Амстердама, Венеції, Генуї, Мілана

Банківська справа в сучасному вигляді зародилася в період мануфактурної стадії капіталізму. Досить відомими на той час банкірськими домами були: в Англії, у Франції, у Німеччині. Спочатку банки перебували у приватному володінні. У 1694 р. створено перший центральний акціонерний банк Банк Англії, який надавав комерційні кредити та мав право випуску банкнот та ц. п.

В Україні початок банківської діяльності було покладено в середині 18 ст. Після реформи 1861 р. в Україні було створено низку місцевих банків: 20 травня 1864 р. — Херсонський земський банк, 4 травня 1871 р. — Харківський земельний банк. У 1868 р. розпочав операції Київський приватний КБ.

Серйозні зміни у правовому становищі банків відбулися внаслідок кредитної реформи 1930-1932 рр. Було ліквідовано банки, засновані на недержавній формі власності.

У 1987 р. у СРСР з метою реорганізації банківської системи було проведено банківську реформу (новоутворені шість банків).

Діюча в країні банківська система виникла на 20 березня 1991 р. 1996 р. — введення в обіг національної грошової одиниці — гривні.

§ 3. Питання функціонування банківської системи України.

Механізм функціонування банківської системи постійно змінюється і залежить від обґрунтованого й ефективного визначення змісту діяльності банківської системи України, що розкривається в її головних напрямах, до яких належать:

- закріплення фінансової стабілізації та зміцнення купівельної спроможності національної грошової одиниці через подальше стримування темпів інфляції;

- здійснення кількісного контролю за динамікою грошової маси, яка відповідає реальний зміні ВВП;

- забезпечення купівельної спроможності національної валюти, яка сприяла б збалансуванню інтересів як державних, так і недержавних суб’єктів національної економіки;

- підтримка короткострокової ліквідності КБ НБУ;

- стимулювання процесів збільшення вкладів населення в банківську систему підвищенням гарантованості їх повернення через дію механізмів страхування депозитів та орієнтацію КБ на встановлення реальних % ставок за депозитами з урахуванням рівня інфляції;

- зростання кредитної активності КБ з метою підвищення кредитної підтримки вітчизняних підприємств;

- стимулювання інвестиційної спрямованості в діяльності КБ збільшенням обсягів довгострокового кредитування.