14.Особливості оподаткування постійних представництв в Україні та світі

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» представництво іноземного суб’єкта господарської діяльності — це установа або особа, яка представляє інтереси іноземного суб’єкта господарської діяльності в Україні і має на це належним чином оформлені відповідні повноваження.Так, згідно з п. 12 Інструкції про порядок реєстрації представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності в Україні представництво суб’єкта господарської діяльності не є юридичною особою і не здійснює самостійно господарської діяльності, у всіх випадках воно діє від імені й за дорученням іноземного суб’єкта господарської діяльності, зазначеного у свідоцт¬ві про реєстрацію, і виконує свої функції згідно із законодавством України. Представництво іноземного суб’єкта господарської діяльності в Україні може здійснювати функції, пов’язані з виконанням представницьких послуг, тільки в інтересах іноземного суб’єкта господарської діяльності, зазначеного у Свідоцтві про реєстрацію представництва. Постійне представництво нерезидента в Украї¬ні — це представництво, через яке повністю або частково здійснюється господарська діяльність нерезидента на території України. До постійних представництв, зокрема, відносяться: місце управління, філіал, офіс, завод, фабрика, майстерня, шахта, нафтова чи газова свердловина, кар’єр або інше місце розвідки чи видобутку корисних копалин. Термін «постійне представництво» не включає: 1) використання споруд тільки для зберігання, показу або поставки товарів чи виробів, що належать підприємству; 2) утримання запасів товарів або виробів, що належать підприємству, тільки для зберігання, показу або постав­ки; 3) утримання запасів товарів або виробів, що належать підприємст­ву, тільки для переробки іншим підприємством.Для визначення поняття та встановлення критеріїв постійного представництва, крім актів внутрішнього законодавства України, за­стосовуються норми двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування доходів і капіталу.

15.Поняття та види податкового консультування в зарубіжних країнах, його правове регулювання. Вимоги до осіб, які здійснюють податкове консультування за законодавством зарубіжних країн

Податкове консультування - це професійна діяльність уповноважених осіб по роз'ясненню тих положень податкового законодавства, застосування яких на практиці викликає у платників податків ускладнення. Законодавство ФРН визначає консультування в галузі оподаткування як надання послуг, які сприяють правильному веденню бухгалтерського обліку, своєчасній і повній сплаті податків, які віднесені до компетенції федеральних і земельних фінансових органів. Види податкового консультування:відомче податкове консультування, яке зводиться до надання допомоги платникам податків при заповненні податкових декларацій і наданні довідкової інформації; приватні послуги, які надаються професійними податковими консультантами. В окремих країнах прийняті і діють спеціальні закони, які регулюють діяльність таких осіб.Консультант з податкових питань може також виступати як представник платника податків. Вимоги до осіб, які можуть бути податковими консультантами: право-дієздатність, гарна ділова репутація, міцне фінансове становище, наявність страховки на випадок неякісного консультування, вища освіта за фахом, пов'язаним з оподаткуванням, досвід роботи помічником податкового консультанта не менше 3 років або бухгалтером не менше 12 місяців, успішна здача спеціальних іспитів за програмою радників з оподаткування. Обов’язки податкових консультантів: Не допускається перевірка консультантом осіб, яким раніше ним же надавались послуги з ведення бухгалтерського обліку. Консультант зобов'язаний відмовитись від проведення перевірки або експертизи у випадках, коли має місце його залежність від особи, яка перевіряється.Консультант не несе відповідальності за невірне консультування, якщо воно виникло внаслідок подання невірних або неповноти представлених платником податків документів. Вимоги до особи - консультанта з податкових питань:здача іспитів з ведення бухгалтерського обліку, оподаткування і податкового права, основ цивільного і господарського права, економіки підприємства; вища економічна або інша університетська освіта. В допуску до екзаменів може бути відмовлено, наприклад, через наявність у претендента судимості. Принципи діяльності консультантів: незалежність, відповідальність, сумлінність,конфіденційність.