4. Аналіз грошових коштів
2.1. Період обороту грошових коштів
Розміри залишків оборотного капіталу змінюються в залежності від стадії операційного циклу. Приведемо приклад спрощеного операційного циклу невеликого під-ва, що займається виготовлення шкіргалантерейних виробів. Для виготовлення продукції компанія придбаває шкіру, необхідну фурнітуру, нитки, замки і т.д., виготовляє з них сумки, гаманці, ремені і продає їх оптовим покупцям в кредит.
На початку циклу компанія купує сировину, проте не оплачує негайно. Проміжок між покупкою сировини і оплатою називається періодом обороту кредиторської заборгованості.
Далі компанія обробляє матеріали і продає готову продукцію покупцям. Середній період у році протягом якого сировина перетворюється на готову продукцію і реалізується покупцям називається періодом обороту товарно-матеріальних запасів.
Через певний час після реалізації готової продукції в кредит компанія збирає дебіторську заборгованість і одержує грошові кошти. Середня кількість днів, між утворенням дебіторської заборгованості і її перетворенням у грошові кошти називається періодом обороту дебіторської заборгованості. Інакше цей показник називається оборотністю дебіторської заборгованості в днях (DSO).
Для обчислення зазначених періодів (строків) розглянемо деякі показники ділової активності:
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості обчислюється:
Кокз = Чистий доход : Середня кредиторська заборгованість;
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості обчислюється:
Кодз = Чистий доход : Середня дебіторська заборгованість;
Строк погашення дебіторської заборгованості (днів)
Спдз = Тривалість періоду : Кодз;
4) Строк погашення кредиторської заборгованості (днів)
Спкз = Тривалість періоду : Кокз;
5) Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів обчислюється:
Комз = Собівартість : Середній рівень запасів.
Період часу з моменту погашення кредиторської заборгованості за сировину і збором дебіторській заборгованості називається періодом обороту грошових коштів. Цей період і є часом, протягом якого під-во може відчувати грошовий дефіцит.
Чим триваліший виробничий процес, тим вищий рівень запасів повинен бути у компанії і тим довший період обігу грошових коштів. Очевидно, що період оборотності грошових коштів можна до певної міри контролювати. Наприклад під-во може скоротити даний період шляхом скорочення періоду обігу товарно-матеріальних запасів за рахунок швидшого виробництва і реалізації продукції. Скорочення періоду оборотності дебіторської заборгованості можна досягти, наприклад, за рахунок жорсткішої кредитної політики. Компанія також може домовитися зі своїми постачальниками про триваліший період погашення заборгованості за сировину, або звести до мінімуму його запаси.
Ми знаємо, що інвестиції в оборотний капітал характеризуються як непрямими вигодами, так і непрямими витратами. Альтернативна вартість дебіторської заборгованості – це упущений дохід, який могла б заробити компанія, якби грошові кошти від дебіторів поступали раніше. Підтримуючи надмірні запаси грошових коштів компанія жертвує потенційним доходом, який вона одержала б інвестуючи гроші в цінні папери або у виробництво. Надмірні сировинні запаси і готова продукція зв'язаний не тільки з альтернативними витратами, але і прямими витратами на їх зберігання і страховку, а також містить ризик їх застарівання або псування.
З другого боку дуже малий об'єм оборотного капіталу також небажаний, оскільки, наприклад, нестача сировини воднораз може привести до зупинки виробництва, низький рівень запасів готової продукції не дозволить задовольнити попит, що росте на неї, а нестача грошових коштів викличе необхідність реалізації цінних паперів і втраті доходу від фінансовий інвестицій. При спробі скоротити об'єми дебіторської заборгованості за рахунок посилювання кредитної політики компанія може позбутися клієнтів.
Аналіз руху грош. коштів
Грошові кошти є найменш прибутковими активами під-ва. Точніше, самі по собі вони не тільки не приносять ніякого доходу, але навіть з часом втрачають свою цінність через інфляцію і упущені доходи від їх інвестування. Навіщо ж тоді компанії тримають залишки грошових коштів? Для цього існують наступні причини:
Транзакційна – компанія повинна мати певну кількість готівки для того, щоб своєчасно розраховуватися по поточних зобовязаннях.
Попереджувальна– маржа безпеки, яку необхідно підтримувати на випадок несподіваних потреб у грошових коштах. Маржа безпеки повинна бути тим вища, чим менш надійні прогнози надходжень і використовування грошових коштів у під-ва. Банківські кредитні лінії і наявність ринку високоліквідних цінних паперів знижують потребу тримати гроші в попереджувальних цілях.
Спекулятивна– цим мотивом компанії керуються головним чином для того, щоб одержувати знижки за ранню оплату, або скористатися при нагоді швидкоплинними можливостями при падінні цін на сировину і т.д.
Підтримка компенсаційного залишку – більшість банків вимагають від своїх клієнтів підтримки певного мінімального залишку грошових коштів на рахунках. Цей, по суті, безпроцентний безстроковий внесок є додатковою компенсацією банку за надання ним послуг, кредитних ліній і т.п.
Вибір конкретних способів прискорення руху грошових коштів в кожному окремо узятому випадку залежатиме від характеру і об'єму діяльності під-ва, географічного розташування її основних постачальників і клієнтів, а також ділових традицій, що склалися, і рівня розвиненості фінансово-платіжної системи.
Прискорити збір дебіторської заборгованості можна різними способами. Наприклад, під-во може заохочувати раннє погашення заборгованості, пропонуючи своїм клієнтам знижки при умові ранньої оплати рахунків. Окрім цього, компанії необхідно вжити заходи для того, щоб виписаний клієнтом чек (або платіжне доручення) якомога раніше були одержані, оброблені і обернуті в грошові кошти. Сучасні кредитно-фінансові установи надають послуги з прискорення руху грошових коштів від клієнтів до компаній. Ці послуги, як правило, є платними і, тому, фінансовому менеджеру необхідно вибирати такі варіанти при яких витрати на прискорення збору боргів не перевищували б вигоди від цих послуг.