3. Аналіз екологічного стану території

Клімат, родючі ґрунти, різноманітність ландшафту - сприяли інтенсивному засвоєнню території Слобідської України в до індустріальний період. З середини 19 століття з розвитком капіталізму до цих факторів додається вигідне економіко-географічне положення. Харків стає найбільшим індустріальним центром Росії , а потім України. Індустріалізація змінила природне середовище не тільки міста, але й регіону. Відбулися зміни структури діяльності ресурсоємких галузей, змусило йти шляхом інтенсифікації землеробства, це призвело до перевантаження природного середовища географічних ландшафтів, втрати родючості ґрунтів, хімізації ґрунтових вод, зниження якості лісів і деградації річок.

За даними контролюючих служб, на території Харкова чимало місць, де рівень забруднення повітря, ґрунту та ґрунтових вод перевищує 10 ГДК (гранично допустимі концентрації). Смуги забрудненого середовища простежуються вздовж міських автомагістралей - вул. академіка Павлова, Салтівське шосе, Полтавського шляху, Дмитрівської, Котлова та ін..

На Харківщині відбуваються систематичні спостереження за станом забруднення атмосферного повітря. На підприємствах Харкова триває будівництво нових і реконструкція діючих пило- та газоочисних установок, впровадження нових безвідходних і маловідходних технологічних процесів.

На основі спостережень виконуються оцінки стану вод основних річок району: сильно забруднені води річок Уди та Лопань.

Головними джерелами забрудненнями водних ресурсів є житлово-комунальні господарства та підприємства теплоенергетики, цукрової промисловості і рибного господарства.

Харківський район характеризується наявністю екологічних проблем, пов'язаних з високою сільськогосподарської освоєнням території, забрудненням ґрунтів залишковими речовинами хімічних засобів захисту рослин, інтенсивною розробкою родовищ природного газу, хімічним і механічним забрудненням природного середовища в результаті атмосферних викидів і скидів промислових, побутових стоків Харкова та інших населених пунктів .

При відносно невисокій забрудненості території в районі спостерігається одна з найвищих в Україні смертність (онкологічні захворювання та система кровообігу).

Основні екологічні проблеми району пов'язані зі специфікою природокористування - інтенсивним сільськогосподарським виробництвом. Важкий механічний склад ґрунтів сприяє накопиченню в них токсичних речовин при недотриманні технологічних норм внесення органічних і мінеральних добрив, а також хімічних засобів захисту рослин. Негативний вплив на стан природного середовища району надає його близькість до Донецько-Придніпровському геоекологічного регіону (з повітряним перенесенням токсичних речовин) [11].

4. Основні види туризму

Харківський район - центр Слобожанщини, розташований на північному сході України в лісостеповій та степовій зонах. Рельєф в більшій частині регіону рівнинний з великою кількістю водоймищ, що створює сприятливі умови для розвитку пішохідного, велосипедного, водного туризму.

Харківський район - це благодатний край багатопрофільного літнього та зимового туризму.

Харківський район має вагомі передумови, щоб увійти до найбільш розвинутих у туристичному відношенні регіонів України. Харківщина має вигідне геополітичне розташування, комфортні мікрокліматичні умови, різноманітний ландшафт, унікальну флору і фауну, історико-культурну, архітектурну спадщину, розвинуту мережу транспортного сполучення, достатні людські, матеріальні, у т. ч. природно-оздоровчі ресурси. Це край з гостинним населенням, де зберігаються і шануються національні традиції. Харківський регіон має великий потенціал щодо розвитку різноманітних видів туризму: пізнавального (екскурсійного), оздоровчо-пізнавального, ділового, спортивного, аматорського (мисливського, рибальського), зеленого, екологічного, релігійного, клубного та ін. [4].

Важливу роль в Харківському районі відіграє пізнавально-екскурсійний туризм. Харківщина уславлена героїчними подвигами своїх дочок і синів. Вшановується пам'ять героїв-захисників Вітчизни у кожному місті, селі. На фронтах Великої Вітчизняної війни боролися понад 400 тис. наших земляків, понад 70-ти уродженцям і жителям Харківщини присвоєно звання Героя Радянського Союзу. По історичним місцям пропонуються туристам численні воєнно-патріотичні екскурсії, у т. ч. “Шляхами ратної слави”, “Бойовими шляхами Харківщини”, “Харків у роки Великої Вітчизняної війни”, “Меморіали Харкова”, “Соколове – Таранівка” [6].

Велич і неповторну красу Харківського району створюють архітектурні пам'ятки. Існують численні тури, оглядові екскурсії по історичному центру Харкова, які пропонують ознайомитися з неймовірно різноманітними архітектурними стилями, які характерні для нашого регіону. Найстаріша кам'яна споруда українського бароко – триглавий Покровський собор, який віднесено у комплексі споруд Свято-Покровського монастиря до пам'ятки архітектури загальнодержавного значення. Собор був збудований у 1689 р. на кошти козаків із Клочківської слободи. У ХІХ ст. на території монастиря збудовані архієрейський будинок (1820–1826 рр.) та Озерянська церква (1896р.). Золотим вінцем Харкова називають Успенський собор (1777 р.), причому він є останнім із храмів, споруджених в українському стилі. Потрібно відзначити прекрасний, великого розміру іконостас із дерева, а також інтер'єр собору. На честь перемоги російських військ над Наполеоном була збудована дзвіниця, на відміну від Успенського храму, у стилі класицизму. ЇЇ висота, де було встановлено 12 дзвонів – 84 м, годинник паризької фірми “Борель” діаметром 3,7 м. Привертає увагу комплекс споруд Харківського університету – тепер будівля Української інженерно-педагогічної академії: Губернаторський будинок (1767–1776 рр.), Університетська церква з новим корпусом (1823–1831 рр.), Фізичний, Хімічний корпуси (1777 р.).

Отже, виявлені дані документального масиву свідчать про те, що матеріальна культура району має величезні ресурси для розвитку внутрішнього туризму, забезпечуючи комплексний розвиток всіх видів відпочинку, оздоровлення людей, розвиваючи оглядово-пізнавальні екскурсії, екотури, курортний, спортивно-оздоровчий, мисливський та рибальський туризм [7, ст.51-57].

Подієвий туризм також знаходить своє відображення в Харківському районі. В Мерефї, за деякими відомостями, народився легендарний отаман Запорізької Січі Іван Сірко (р. н. невідомий, помер 1680 р.) — людина надзвичайної мужності, сміливості, відваги і воєнного таланту.

З Харківським районом пов'язане життя відомого філософа, педагога Г. С. Сковороди. У 70-ті роки 18 століття Г. С. Сковорода гостював в Бабаях у свого учня священика Якова Правицького.

Історія селища Високий нерозривно пов'язана з іменами визначного діяча української культури Г. М. Хоткевича, вчених Г. Ф. Проскури, Я.М.Савченка та ін. В селищі мешкали відомі харківські письменники В.Добровольський, І. Муратов, В. Мисик.

Недалеко від Бабаїв біля Холодної криниці, де любив відпочивати Григорій Савич Сковорода, в 1995 році було встановлено бюст філософа (скульптор С. Ястреба).

Також в Бабаях був маєток П. А. Щербініна, харківського прокурора. Один з представників цього роду був знайомий з О. С. Пушкіним. Саме молодий Михайло Щербінін став прототипом Євгенія Онегіна . О. С. Пушкін присвятив своєму другу вірш «Веселий пир» та «Щербініну». У Руських Тишках народився А. І. Кіпріанов — український радянський хімік-органік, академік АН УРСР, заслужений діяч науки.

У с. Борисівка народився Д. І. Яворницький (1855–1940 рр.) — радянський історик, археолог, етнограф, фольклорист і письменник, академік АН УРСР [10].

Крім цього активно розвивається, так званий, «зелений туризм». Вже кілька власників аграрного господарства мають всю інфраструктуру і бажання прийняти у себе вдома закордонних гостей [8].