Приводи вимкнення зчеплення
Привід вимкнення зчеплення автомобіля-тягача КамАЗ дистанційний, гідравлічний з пневмопідсилювачем. Пневмопідсилювач істотно полегшує вимкнення і утримання водієм зчеплення у вимкненому стані.
Привід складається з педалі (рис. 10.4) зчеплення з відтяжною пружиною, головного циліндра 2, ппевмопідснлювача 3, трубок 10 і шлангів для подачі робочої рідини від головного циліндра до підсилювача зчеплення, трубки 5 підведення стисненого повітря від пневмоприводу гальм до підсилювача зчеплення, а також з бачка, що забезпечує: контролі, за рівнем рідини.
Рис. 10.4. Привід вимкнення зчеплення автомобілів-тягачів КамАЗ:
а — розміщення елементів приводу; б — принципова схема з'єднання елементів приводу; 1 — педаль; 2 — головний циліндр; 3 — пневмопідсилювач; 4 — слідкуючий пристрій; 5 — повітропровід; 6 — робочий циліндр; 7— муфта вимкнення; 8 — важіль вимикання; 9 — шток; 10 — трубопроводи і шланги гідроприводу
При вимкненні зчеплення зусилля ноги водія через педаль, важіль і шток передається до головного циліндра 2 (рис. 10.4, б) звідки рідина під тиском трубопроводами 10 надходить у корпус слідкуючого пристрою 4, який при цьому забезпечує подачу стисненого повітря, що надходить повітропроводами 5 у циліндр ппевмопідсилювача 3. Одночасно від головного циліндра рідина під тиском надходить у робочий гідравлічний циліндр б підсилювача. Слідкуючий пристрій, циліндр пневмопідсилювача і робочий гідравлічний циліндр виконаний в одному агрегаті — пневмогідравлічному підсилювачі.
Сумарне зусилля, яке визначається тиском повітря в циліндрі пневмопідсилючвача і тиском рідини в робочому циліндрі, передається на шток 9 і через важіль 8, вал і втулку вимкнення забезпечує переміщення муфти з підшипником 7, необхідне для вимкнення зчеплення.
Головний циліндр (рис. 10.5) встановлений на кронштейні педалі зчеплення. В корпусі 2 головного циліндра виконані циліндрична А і компенсаційна Б порожнини, в яких знаходиться робоча рідина. Корпус закритий захисним чохлом. У циліндричній порожнині А встановлений поршень З з ущільнювальною манжетою. В поршні є отвір, який перекривається при робочому ході ущільнювальним кільцем, що є на
Рис. 10.5. Головний циліндр:
1 — шток; 2 — корпус; 3 — поршень; 4 — пружина 5 — компенсаційний бачок; 6 — пробка; А — циліндрична порожнина; Б — компенсаційна порожнина В — зазор кінці штока 1.
При відпущенні педалі зчеплення поршень З знаходиться у верхньому положенні під дією відтяжної пружини педалі. Знизу циліндрична порожнина А закрита пробкою, в центрі якої є отвір для під'єднування трубопроводу гідропрпводу.
Коли педаль зчеплення відпущена, циліндрична А і компенсаційна В порожнини сполучаються між собою через отвір у поршні і манжеті, оскільки між горцем штока 1 і поршнем 3 с зазор.
При натисненні па педаль зчеплення шток зміщується, перекриває отвір і роз'єднує порожнини А і В. При подальшому переміщенні педалі рідина з циліндричної порожнини А витісняється поршнем через трубопроводи гідропроводу до підсилювача. Нормальний рівень рідини в бачку повинен бути на 15-20 мм нижчим від верхнього краю горловини.
Пневмогідравлічний підсилювач (рис. 10.(і) приводу зчеплення служить для зменшення зусилля па педалі зчеплення. Корпус підсилювача складається з двох частин: передньої 9 і задньої З, між якими встановлена діафрагма 5 слідкуючого пристрою, розміщеного над циліндром пневматичного підсилювача приводу зчеплення.
Слідкуючий пристрій забезпечує автоматичну зміну тиску повітря на пневматичний поршень 8 залежно від зусилля натиснення на педаль зчеплення. До основних частин слідкуючого пристрою відносяться слідкуючий поршень 4 з ущільнювальною манжетою, впускний 6" і випускний 7 клапани, діафрагма 5 і пружини.
Коли педаль зчеплення відпущена, пневматичний поршень 8 і поршень 2 вимкнення зчеплення знаходяться в крайньому правому положенні під дією зворотної пружини пневматичного поршня. Тиск у порожнині перед поршнем і за ним відповідає атмосферному. Положення поршня 2 вимкнення зчеплення визначається упором його штовхана в днищі пневматичного поршня. В слідкуючому пристрої при цьому випускний клапан 7 відкритий, а впускний 6 закритий.
При натисненні па педаль зчеплення робоча рідина надходить під тиском до отвору А, створюючи тиск у порожнині циліндра вимкнення зчеплення і у торці слідкуючого поршня 4. Під тиском рідини слідкуючий поршень діє па клапанний пристрій таким чином, що випускний клапан 7 закривається, а впускний 6 відкривається, пропускаючи стиснене повітря, яке надходить трубопроводом до отвору Б у корпусі підсилювача. Під тиском стисненого повітря пневматичний поршень 8 переміщується і тисне па шток поршня. В результаті па штовхач 1 поршня вимкнення зчеплення діє сумарне зусилля, яке забезпечує повне вимкнення зчеплення при натисненні на педаль.
При відпусканні педалі зчеплення тиск перед слідкуючим поршнем 4 падає, внаслідок чого в слідкуючому пристрої перекривається впускний в і відкривається випускний 7 клапани. Стиснене повітря з порожнини за пневматичним поршнем поступово виходить в атмосферу, дія поршня на шток зменшується і здійснюється плавне ввімкнення зчеплення.
При відсутності стисненого повітря в пневмосистемі зберігається можливість керування зчепленням, оскільки вимкнення зчеплення може бути здійснене за рахунок тиску тільки в гідравлічній частині підсилювача. При цьому зусилля на педаль зчеплення збільшується.
Привід вимкнення зчеплення з пневматичним підсилювачем автомобілів МАЗ (рис. 10.7). Клапан 16 з тягою 9 у зборі ввімкнений у механічний привід послідовно, а робочий циліндр 13 підсилювача встановлений безпосередньо на силовому агрегаті паралельно механічному приводу. Двоплечий важіль 11 сполучений зі штоком клапана і штоком робочого циліндра.
Отвір А клапана підсилювача зчеплення (рис. 10.8) з'єднано шлангом з гальмівним краном і тому знаходиться під тиском повітря пневмосистеми, отвір Б — з надпоршневим простором циліндра підсилювача (рис. 10.9), а отвір В (див. рис. 10.8) в штоку клапана — з атмосферою.
Рис. 10.7. Привід вимкнення зчеплення автомобілів-тягачів МАЗ:
1, 6, 9 — тяга; 2 — педаль; 3 — палець; 4,7, 11 — важіль; 5 — відтяжна пружина; 8, 12, 15 — вилка, 10 — стопорне кільце; 13 — циліндр; 14 — шток циліндра; 16 — клапан; А — зазор
Рис. 10.8. Клапан підсилювача вимкнення зчеплення:
1,12 — вилка; 2,4, 11 — гайка; 3 — тяга; 5 — передня кришка; Є, 8, 14 — ущільнювальні кільця; 7 — корпус клапана; 9 — шток; 10, 15 — стопорне кільце; 13 — задня кришка; 16, 18 — пружина; 17 — клапан; А — канал підведення стисненого повітря до клапана; Б — канал підведення стисненого повітря до циліндра; в — випускний отвір
Підсилювач працює таким чином. При натисканні водієм на педаль зчеплення через систему важелів тяга 9 (див. рис. 10.7) разом з корпусом клапана підсилювача переміщується вправо, вибираючи зазор Л між стопорним кільцем 10 і кришкою корпусу клапана. При цьому клапан 17 (див. рис. 10.8) упирається в шток 9 клапана і підривається від гнізда. Повітря підтиском з порожнини 11 спрямовується в порожнину В і далі в падпорппісвип простір циліндра підсилювача. Під дією тиску повітря поршень циліндра переміщується вліво, сприяючи повороту двоплечого важеля проти годинникової стрілки, що забезпечує прикладення меншого зусилля на педалі для вимкнення зчеплення. При знятті зусилля з педалі клапан пружиною 17 притискується до свого гнізда, а повітря з циліндра через порожнину В виходить в атмосферу.