МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра рослинництва

Курсовий проект

на тему:

«Удосконалення технології вирощування сочевиці в умовах зат «Україна» Арбузинського району Миколаївської області»

Виконав: студент групи А 4/2

Постика В.О.

Миколаїв - 2012

ЗМІСТ
ВСТУП_______________________________________________________
1	Огляд літератури ______________________________________
1.1	Походження, поширення і сільськогосподарське значення культури _____________________________________
1.2	Морфо – біологічні особливості культури ____________________
1.3	Технологія вирощування культури _________________________
2	Природно – економічна характеристика господарства __
2.1	Місце розташування ___________________________________
2.2	Грунтово-кліматичні умови ____________________________
2.3	Структура земельних угідь та економічна характеристика господарства ____________________________________________
3	Аналіз рільництва та стану вирощування культури в господарстві ___________________________________________
3.1	Стан сівозмін господарства ____________________________
3.2	Структура посівних площ і врожайність сільськогосподарських культур ________________________________________________
4	Проект заходів підвищення врожайності культури ____________
4.1	Розрахунок дійсно можливого врожаю _________________
4.2	Місце в сівозміні ______________________________________
4.3	Система удобрення ____________________________________
4.4	Система обробітку грунту _____________________________
4.5	Районовані сорти культури та їх характеристика _______
4.6	Підготовка насіння до сівби, сівба ____________________
4.7	Догляд за посівами ____________________________________
4.8	Збирання врожаю ______________________________________
4.9	Економічна ефективність запроектованих заходів ______
Висновки і пропозиції___________________________________
Література ____________________________________________________

ВСТУП

Сочевицю вирощують для продовольчого використання і як кормову культуру. Насіння її багате на білок (до 34 %), містить близько 1,5 % жиру, багато безазотистих речовин (близько 55 %), має високі смакові якості, швидко розварюється.

У харчовій промисловості з насіння сочевиці виготов­ляють консерви, ковбаси, білкові препарати, шоколад, печиво, супи тощо. Особливо цінним для цього є насіння крупнонасінної сочеви­ці. Насіння дрібнонасінної сочевиці є цінним концентрованим кор­мом.

Сочевицю вирощують також на зелений корм і сіно, яке міс­тить до 16 % протеїну і характеризується високою перетравністю поживних речовин. На корм худобі використовують також солому й полову сочевиці, вміст білка в яких становить відповідно 14 і 18 %.

Сочевиця, як і всі бобові, збагачує ґрунт на азот, є одним з кра­щих попередників для озимої пшениці та інших сільськогосподар­ських культур.

Тому основною метою курсового проекту є обґрунтування технології вирощування сочевиці для ЗАТ «Україна» Арбузинського району Миколаївської області, враховуючи рекомендації наукових установ та досвід передових господарств по впровадженню в виробництво інтенсивної технології вирощування, намітити шляхи по підвищенню економічної ефективності виробництва сочевиці в даному господарстві.

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1. Походження, поширення і сільськогосподарське значення культури

У культурі сочевиця відома за 2 тис. років до н. е. Крупно насінна сочевиця походить із Середземномор'я, а дрібно насінна — з Південно - Західної Азії. В Росії з'явилася в XIV ст. Тепер поширена в Азії (Індія, Туреччина та ін.), Латинській Америці (Чилі), Європі (Словаччина, Іспанія, Румунія). Світова площа посівів сочевиці близько 1 млн га. В СНД її вирощують на незначних площах у По­волжі (Саратовська, Самарська області), в Центральночорноземній зоні Росії, Казахстані та Україні — в лісостеповій і степовій зонах.

Сочевицю (Lens culinaris D.) вирощують для продовольчого використання і як кормову культуру. Насіння її багате на білок (до 34 %), містить близько 1,5 % жиру, багато безазо-тистих речовин (близько 55 %), має високі смакові якості, швидко розварюється. У харчовій промисловості з насіння сочевиці виготов­ляють консерви, ковбаси, білкові препарати, шоколад, печиво, супи тощо. Особливо цінним для цього є насіння крупнонасінної сочеви­ці. Насіння дрібнонасінної сочевиці є цінним концентрованим кор­мом. Сочевицю вирощують також на зелений корм і сіно, яке міс­тить до 16 % протеїну і характеризується високою перетравністю поживних речовин. На корм худобі використовують також солому й полову сочевиці, вміст білка в яких становить відповідно 14 і 18 %.

Сочевиця, як і всі бобові, збагачує ґрунт на азот, є одним з кра­щих попередників для озимої пшениці та інших сільськогосподар­ських культур.

У культурі сочевиця відома за 2 тис. років до н. е. Крупнонасінна сочевиця походить із Середземномор'я, а дрібнонасінна — з Пів-денно-Західної Азії. В Росії з'явилася в XIV ст. Тепер поширена в Азії (Індія, Туреччина та ін.), Латинській Америці (Чилі), Європі (Словаччина, Іспанія, Румунія). Світова площа посівів сочевиці близько 1 млн га. В СНД її вирощують на незначних площах у Поволжі (Саратовська, Самарська області), в Центральночорноземній зоні Росії, Казахстані та Україні — в лісостеповій і степовій зонах.

За середньою врожайністю зерна (12 — 13 ц/га) сочевиця поступається іншим зерновим бобовим культурам. Найвищі урожаї сіна (30 — 35 ц/га) дає при вирощуванні у сумішах з вівсом або ячменем.