Середньорічна температура повітря в градусах (ºС)

Місяці												За рік
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
-5,0	-4,2	1,1	8,3	15,4	18,5	21,2	20,2	15,1	9,1	2,4	-2,7	8,3

Як видно із наведених даних таблиці 2.2.1, середня річна температура повітря 8,3ºС, при цьому найбільш холодним є січень, середньомісячна температура якого дорівнює -5,0ºС, а найтепліший – липень – 21,2ºС.

Але в окремі роки спостерігаються значні відхилення. Найнижча температура повітря досягає -33ºС, але це трапляється рідко. Найвища температура 36ºС спостерігається в більшості в липні-серпні місяцях.

Останні весняні приморозки можливі до третьої декади травня, але в окремі роки вони не спостерігаються вже з середини квітня. Середня дата останнього приморозку припадає на перше травня; найбільш рання – 28 березня, найпізніша – 28 травня.

Середня дата першого приморозку припадає на І декаду жовтня (8 жовтня); найбільш рання 15 вересня.

Тривалість без морозного періоду 157, перехід середньодобової температури через +5º весною – 1 квітня, восени – 3 листопада, а перехід через +10º - 23 квітня.

Тривалість вегетаційного періоду з середньодобовими температурами вище 5ºС становить 216 днів. Сума середньодобових температур повітря за цей період становить 3327º, а сума середньодобових температур вище +10º - 2986º, вище +15ºС – 2438º.

Середня кількість опадів за даними Мигіївської метеорологічної станції становить 448 мм (таблиця 2.2.2).

Таблиця 2.2.2

Середньомісячна та середньорічна кількість атмосферних опадів (мм)

Місяці												За рік
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
21	18	19	33	53	66	69	48	34	31	28	28	448

Але в посушливі роки загальна річна кількість опадів становить всього 272 мм і навіть 199 мм.

В окремі роки спостерігаються значні відхилення від середньої багаторічної. Максимальна кількість опадів припадає на липень. Слід визначити, що травень часто буває посушливим і це негативно впливає на розвиток ярих культур.

За період квітень-жовтень випадає в середньому 337 мм, за листопад–березень – 115 мм. Найбільша кількість днів з опадами буває в грудні.

Опади спостерігаються у вигляді невеликих злив. Великі дощі бувають рідко.

Сніговий покрив встановлюється в середньому в кінці грудня і зникає в ІІІ декаді лютого. Середня висота його на полях в період найбільшого нагромадження, тобто в першій декаді лютого біля 6 см, а середня з найбільших висот, які спостерігаються на протязі всієї зими становить 15 см. Взимку під час відлиг сніговий покрив частково розтає, а іноді і зовсім сходить. Нерідко зимові опади бувають у вигляді дощів. Відносна вологість повітря порівняно висока і протягом року розподіляється нерівномірно (таблиця 2.2.3).

Таблиця 2.2.3

Відносна вологість повітря над територією

Арбузинського району Миколаївської області,%

Місяці												За рік
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
82	79	72	52	47	49	45	43	47	59	75	84	60

Особливістю клімату є сухість повітря та наявність суховіїв, які бувають щороку. Найбільша кількість днів з суховіями буває в липні-серпні місяцях, що часто призводить до ушкодження рослин.

Вітри тут спостерігаються усіх напрямків, але найчастіше віють північні, північно-східні, східні та південно-західні.

Таким чином клімат території можна характеризувати як теплий, помірно-засушливий.

Господарство ЗАТ «Україна» розташовано в зоні центрального Степу України на лівобережжі р.Південний Буг в геоморфологічному районі Побужжя головним чином на корінному плато. Найбільші висоти цього плато в межах території господарства досягають 150-170 м над рівнем моря. Від цих висот рівнини господарства знижуються до днищ балок та до долини річка Арбузинка. Остання має тут не широку заплаву, ширина якої становить 50-80 м.

Рельєф території хвилястий. Корінне плато тут розчленоване двома неглибокими балками, що перетинають територію господарства з північного сходу на південний захід і впадають в річку Арбузинку.

Ці балки та їх відроги розчленовують місцевість на вузькі вододіли, характерною особливістю яких є перевага площі схилів над площею рівнин. Вузькі вододільні плато переходять у слабоположисті та положисті схили, які займають переважну площу масиву; спадисті та стрімкі схили тут поширені мало.

Балки на території неглибокі і мають велику протяжність. Днища балок рівнинні, ширина їх коливається в межах 80-100 м. Схили балок у верхній частині положисті (3-4º), до низу стрімкість схилів збільшується до 9-10º. Балки мають багато відгалужень у вигляді улоговин з положистими та слабоспадистими схилами.

Ґрунтотворні породи є одним із факторів формування ґрунтів. Переважаючою ґрунтотворною породою на території господарства є леси, оглеєні леси, гумусований делювій, алювіально-делювіальні відклади та продукти вивітрювання грунтів.

Грунтові води, тобто перший від поверхні горизонт підземної води знаходяться глибше 10 м і на процеси ґрунтоутворення на впливають. В балках ґрунтові води підходять близько до поверхні (глибина 0,6-1,4 м).

На території господарства переважають чорноземи звичайні середньогумусні легко глинисті, чорноземи звичайні середньогумусні слабо- та середньозмиті та чорноземи малогумусні.