- •Кількість годин - 1.
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •3. Матеріали до аудиторної самостійної роботи.
- •3.1.Базові знання ,вміння, навички необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •Рентгенівські промені були відкриті в 1895 році німецьким фізиком Вільгельмом Конрадом Рентгеном, з допомогою них він одержав перше медичне зображення, знімок кісток кисті.
- •Кількість годин - 2
- •1. Актуальність теми :
- •2.Навчальні цілі :
- •3. Матеріали до аудиторної самостійної роботи
- •3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми(міждисциплінарна інтеграція)
- •Пояснювальна частина.
- •1. Будова комп’ютерного томографа.
- •2. Сутність методу комп’ютерної томографії.
- •3. Показання :
- •4. Підготовка до дослідження:
- •5. Синдроми патологічних змін органів за даними кт.
- •6. Орієнтування по кт.
- •7. Кісткові і органнні орієнтири, які допомагають розпізнати ділянку дослідження.
- •Кількість годин - 2.
- •2.Навчальні цілі.
- •3. Матеріали до аудиторної самостійної роботи.
- •3.2. Пояснююча частина:
- •Опорноруховий апарат.
- •Порядок вивчення мр томограм:
- •3.1.Базові знання ,вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •Пристрої для дослідження просторового розподілення індикатору в організмі
- •Сканери
- •Затверждено на методичному засіданні, протокол від 10.10.07р.
- •Методична розробка для самостійної роботи студентів
- •3 Курс медичного та стоматологічного факультетів
- •Полтава – 2009
- •3. Матеріали доаудиторної| самостійної роботи
- •Рентгенографія
- •Комп'ютерна томографія
- •Магнітно-резонансна томографія
- •Рентгенанатомія Верхньощелепні пазухи
- •Рентгенологічні ознаки захворювань онп|
- •Захворювання онп|
- •Синуїти
- •Хронічні синуїти|
- •Пухлини навколоносових пазух
- •Нормальна анатомія на кт
- •Патологічні стани
- •Магнітно – резонансна томографія
- •Нормальна анатомія
- •Патологічні стани
- •3.Матеріали до аудиторної самостійної роботи
- •1. Показання до дослідження : показаннями до рентгенографії запальних та пухлинних уражень кістково-суглобової: остеомієліт, спецефічниі запалення, доброякісні та злоякісни пухлини кісток .
- •2. Підготовка до дослідження :
- •In vivo. – первинні.
- •1.Ассиміляція періоститів з утворенням гіперостозу.
- •2.Формування секвестрів.
- •3.Поява зон склерозу.
- •2.Синовіальний (якщо доведено, що немає оститу)
- •3.Деструктивний (обмежений або поширений з
- •4.Застарілий рецидивуючий туберкульоз.
- •Тема:Променева діагностика ознак нормального стану та дегенеративно дистрофічних захворювань хребта і суглобів.
- •3.1.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна
- •Граф логічної структури теми:”Розміри деяких утворень хребта і спиного мозку”
- •Граф логічної структури теми :”Методи візуалізації хребта , спинного мозку”,та суглобів
- •1.Тема: “Променева діагностика ознак захворювань кісток, переломів кісток, вивихів суглобів“
- •1.Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі заняття:
- •3.Матеріали до аудиторної самостійної роботи.
- •Загоєння переломів
Загоєння переломів
На терміни утворення мозолі і характер динаміки рентгенологічної картини при переломах в основному впливають повнота іммобілізації фрагментів і величина відстані між ними.
Чим краще закріплені відламки, чим молодший вік травмованого, тим більше короткі терміни утворення мозолі. Загоєння перелому – складний біологічний процес, який в нижній щелепі проходить декілька стадій.
1 стадію – мезенхімальна. Впродовж перших 5-7 днів відбувається розсмоктування некротизованих ділянок кістки в краєвих відділах відламків. У його здійсненні бере участь кров, що вилилася в ділянку перелому. Порушення кровотоку, викликані здавленням судин і набряком, приводить до остеопорозу в крайових ділянках кісткових фрагментів. На рентгенограмах в цей період збільшується ширина лінії перелому, краї відламків стають нерівними. Одночасно починається розростання мезенхімальної кісткової тканини.
ІІ стадія - остеоїдна. Впродовж наступних 10-45 днів формується провізорна кісткова мозоль, яка складається із сполучної тканини, яка фіксує кісткові фрагменти. Далі в її товщі формується остеоїдна тканина, одночасно наголошується проліферація кліток періосту і ендосту. На рентгенограмах в цей період наростає чіткість і рівність контурів уламків. Ширина лінії перелому не змінюється. Фрагменти не зміщуються.
ІІІ стадія - кісткова. До кінця другого місяця після травми остеоїдна кісткова мозоль перетворюється на кісткову. У цей період краю лінії перелому втрачають чіткість, знижується ступінь прозорості лінії перелому із-за поява хмароподібної тіні мозолі, яка накладається на лінію перелому. Мозоль складається з кальцинатів, які утворюють ніжні кісткові містки. Вони перекидаються через лінію перелому. Інтенсивність тіні мозолі поступово росте, а лінія перелому зникає.
ІV стадія - зворотного розвитку. До кінця третього місяця з моменту травми після завершення утворення кісткової мозолі починається її (у наступних 5-6 місяців) кількісна і структурна перебудова. Відбувається реорганізація мозолі відповідно до структури кістки даної анатомічної області. При цьому надмірна кількість кісткової тканини розсмоктується, формується функціональний напрям кісткових балок відповідно до статико-динамічних умов даної області.
При поганому зіставленні відламків снолучнотканинна мозоль перетворюється на кісткову через довго існуючу хрящову стадію, а тому терміни загоєння перелому затягуються.
Кістки середньої зони обличчя, які не мають активного періосту зростаються за рахунок переважно ендостальної мозолі Спаювання фрагментів сполучнотканинного походження відбувається через 2-3 тижні, навіть за наявності неусунених зсувів. Разом з тим, подальше перетворення сполучнотканинної мозолі в кісткову за наявності розходження фрагментів не відбувається, і надалі навіть через багато років на рентгенограмах добре видно лінію перелому.