In vivo. – первинні.

• традиційне рентгенологічне обстеження (рентгенографія) та дігітальне. В окремих випадках може бути використана рентгеноскопія , наприклад з метою виведення патологічного відділу в оптимальне для рентгенографії положення ;

• стандартне УЗД;

Додаткові: КТ, МРТ,УЗД допплерографія.

За спеціальними показниками - контрастний метод - фістулографія.

Фістулографія – методика дослідження розповсюдження гнійного процесу в м’яких тканинах. В зовнішні отвори норицевих ходів за допомогою шприця вводять контрастну речовину. Кількість її визначають відчуттям супротиву та віддачі поршня шприця, а також відчуттям хворого – появою почуття розпирання в досліджувальній ділянці. При витіканні контрастної речовини з норицевого отвору необхідно відразу прибрати його та витирти шкіру марльовим тампоном. У випадках витікання контрастної речовини з інших отворів, їх потрібно заклеїти пластерем.

Методика дослідження

Рентгенографію скелету кінцівок та хребців проводять в двох взаємно перпендикулярних проекціях – прямій та боковій. В деяких випадках, при необхідності ці знімки доповнюють знімкоми в косих проекціями, а також в деяких атипових проекціях з метою виведення патологічної ділянки в крайоутворююче положення.

Перед знімком, інтересуючий відділ звільняють від одежі та розміщають, щоб зона ураження знаходилася в центрі касети, а вісь кінцівки – паралельно до плівки. Пучок рентгенівського випромінення направляють в центр касети, перпендикулярно її площині. При рентгенографії довгих трубчатих кісток кінцівку вкладають так, щоб на знімку отримав відображення один кінець з суміжних суглобів, бо встановити проксимальним чи дістальним кінцем кістки він є не представляється можливим.

При рентгенографії суглобів зону інтересу розміщають так, щоб суглобова щилина відповідала центру касети.

Характер МР сигналу від нормальних тканин і патологічних утворів при запаленні кісток.

Вид тканини	інтенсивність МР сигналу
	Т1-33	Т2-33
Щільна кісткова речовина	відсутній чи низький темний	відсутній чи низький-темний
Губчаста кісткова речовина	Середній ( сірий)	низький (темний)
Хрящ	Низький(темний)	середній (сірий)
М’язи	середній	низький
Жирова тканина	гіперінтенсивний- високий(білий)	середньовисокий
Фіброзна тканина, окіс- тя, зв’язки, сухожилля.	гіпоінтенсивний	гіпоінтенсивний
Остеоїдна основа	гіпоінтенсивний	гіпоінтенсивний
М’язи	середньої інтенсивності	гіпоінтенсивний

Захворювання кісток.

1. Системні – поширені ураження;

2. Осередкові;

Поширені ураження зумовлені:

1. Аномаліями розвитку кістково-суглобової системи.

2. Розладом білкового, вітамінного та фосфорно-кальцієвого обміну.

3. Ураженням інших органів та систем ( ендокринних залоз, системи крові та кишечника).

4. Генералізованими пухлинними ураженнями ( метастазами, мієломною хворобою, лейкозами).

5. Екзогенними інтоксикаціями(отруєння важкими металами, інтоксикація фтором, лікування стероїдами).

Осередкові захворювання кісток

До них перш за все відносяться локальні ураження загального походження: остеоміеліт, туберкульоз, сифіліс, артрит.

Шлях потрапляння гематогенний

інфекції контактний

травматичний

Фаза гостра до 2 місяців

підгостра до 6 місяців

хронічна після 6 місяців напротязі

багатьох років.

Променеві ознаки загострення хронічного остеомієліту.

1.Збільшення об’єму м’яких тканин.

2.Поява нових ділянок деструкції.

3.Поява нечіткості меж старих ділянок деструкції.

4.Зміщення секвестрів в м’які тканини.

5.Поява нових періостальних нашарувань.

Остеомієліт - запалення кісткового мозку, що потім поширюється на кісткову тканину. Винкає або гематогенно, або в різні строки після травми. Виділяють гостру, підгостру та хронічну стадії перебігу остеомієліту. Найчастіша локалізація – в метафазах.

В гостру стадію, що продовжується 7-10 днів, на звичайних рентгенограмах змін не знаходять, оскільки вони виявляються при руйнуванні до 20% об`єму кістки. В наш час за допомогою МРТ виявляють зміни в кістковому мозку на самих ранніх етапах – мікроінфаркти, явища набряку. За допомогою радіонуклідних методів дослідження знаходять спочатку зникнення кровотоку, а далі - підвищене накопичення радіофармпрепарату в зоні процесу.

Променеві ознаки підгострого остеомієліту.