- •Кількість годин - 1.
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •3. Матеріали до аудиторної самостійної роботи.
- •3.1.Базові знання ,вміння, навички необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •Рентгенівські промені були відкриті в 1895 році німецьким фізиком Вільгельмом Конрадом Рентгеном, з допомогою них він одержав перше медичне зображення, знімок кісток кисті.
- •Кількість годин - 2
- •1. Актуальність теми :
- •2.Навчальні цілі :
- •3. Матеріали до аудиторної самостійної роботи
- •3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми(міждисциплінарна інтеграція)
- •Пояснювальна частина.
- •1. Будова комп’ютерного томографа.
- •2. Сутність методу комп’ютерної томографії.
- •3. Показання :
- •4. Підготовка до дослідження:
- •5. Синдроми патологічних змін органів за даними кт.
- •6. Орієнтування по кт.
- •7. Кісткові і органнні орієнтири, які допомагають розпізнати ділянку дослідження.
- •Кількість годин - 2.
- •2.Навчальні цілі.
- •3. Матеріали до аудиторної самостійної роботи.
- •3.2. Пояснююча частина:
- •Опорноруховий апарат.
- •Порядок вивчення мр томограм:
- •3.1.Базові знання ,вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •Пристрої для дослідження просторового розподілення індикатору в організмі
- •Сканери
- •Затверждено на методичному засіданні, протокол від 10.10.07р.
- •Методична розробка для самостійної роботи студентів
- •3 Курс медичного та стоматологічного факультетів
- •Полтава – 2009
- •3. Матеріали доаудиторної| самостійної роботи
- •Рентгенографія
- •Комп'ютерна томографія
- •Магнітно-резонансна томографія
- •Рентгенанатомія Верхньощелепні пазухи
- •Рентгенологічні ознаки захворювань онп|
- •Захворювання онп|
- •Синуїти
- •Хронічні синуїти|
- •Пухлини навколоносових пазух
- •Нормальна анатомія на кт
- •Патологічні стани
- •Магнітно – резонансна томографія
- •Нормальна анатомія
- •Патологічні стани
- •3.Матеріали до аудиторної самостійної роботи
- •1. Показання до дослідження : показаннями до рентгенографії запальних та пухлинних уражень кістково-суглобової: остеомієліт, спецефічниі запалення, доброякісні та злоякісни пухлини кісток .
- •2. Підготовка до дослідження :
- •In vivo. – первинні.
- •1.Ассиміляція періоститів з утворенням гіперостозу.
- •2.Формування секвестрів.
- •3.Поява зон склерозу.
- •2.Синовіальний (якщо доведено, що немає оститу)
- •3.Деструктивний (обмежений або поширений з
- •4.Застарілий рецидивуючий туберкульоз.
- •Тема:Променева діагностика ознак нормального стану та дегенеративно дистрофічних захворювань хребта і суглобів.
- •3.1.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна
- •Граф логічної структури теми:”Розміри деяких утворень хребта і спиного мозку”
- •Граф логічної структури теми :”Методи візуалізації хребта , спинного мозку”,та суглобів
- •1.Тема: “Променева діагностика ознак захворювань кісток, переломів кісток, вивихів суглобів“
- •1.Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі заняття:
- •3.Матеріали до аудиторної самостійної роботи.
- •Загоєння переломів
In vivo. – первинні.
традиційне рентгенологічне обстеження (рентгенографія) та дігітальне. В окремих випадках може бути використана рентгеноскопія , наприклад з метою виведення патологічного відділу в оптимальне для рентгенографії положення ;
стандартне УЗД;
Додаткові: КТ, МРТ,УЗД допплерографія.
За спеціальними показниками - контрастний метод - фістулографія.
Фістулографія – методика дослідження розповсюдження гнійного процесу в м’яких тканинах. В зовнішні отвори норицевих ходів за допомогою шприця вводять контрастну речовину. Кількість її визначають відчуттям супротиву та віддачі поршня шприця, а також відчуттям хворого – появою почуття розпирання в досліджувальній ділянці. При витіканні контрастної речовини з норицевого отвору необхідно відразу прибрати його та витирти шкіру марльовим тампоном. У випадках витікання контрастної речовини з інших отворів, їх потрібно заклеїти пластерем.
Методика дослідження
Рентгенографію скелету кінцівок та хребців проводять в двох взаємно перпендикулярних проекціях – прямій та боковій. В деяких випадках, при необхідності ці знімки доповнюють знімкоми в косих проекціями, а також в деяких атипових проекціях з метою виведення патологічної ділянки в крайоутворююче положення.
Перед знімком, інтересуючий відділ звільняють від одежі та розміщають, щоб зона ураження знаходилася в центрі касети, а вісь кінцівки – паралельно до плівки. Пучок рентгенівського випромінення направляють в центр касети, перпендикулярно її площині. При рентгенографії довгих трубчатих кісток кінцівку вкладають так, щоб на знімку отримав відображення один кінець з суміжних суглобів, бо встановити проксимальним чи дістальним кінцем кістки він є не представляється можливим.
При рентгенографії суглобів зону інтересу розміщають так, щоб суглобова щилина відповідала центру касети.
Характер МР сигналу від нормальних тканин і патологічних утворів при запаленні кісток.
Вид тканини |
інтенсивність МР сигналу |
|
Т1-33 |
Т2-33 |
|
Щільна кісткова речовина |
відсутній чи низький темний |
відсутній чи низький-темний |
Губчаста кісткова речовина |
Середній ( сірий) |
низький (темний) |
Хрящ |
Низький(темний) |
середній (сірий) |
М’язи |
середній |
низький |
Жирова тканина |
гіперінтенсивний- високий(білий) |
середньовисокий |
Фіброзна тканина, окіс- тя, зв’язки, сухожилля. |
гіпоінтенсивний |
гіпоінтенсивний |
Остеоїдна основа |
гіпоінтенсивний |
гіпоінтенсивний |
М’язи |
середньої інтенсивності |
гіпоінтенсивний |
Захворювання кісток.
Системні – поширені ураження;
Осередкові;
Поширені ураження зумовлені:
Аномаліями розвитку кістково-суглобової системи.
Розладом білкового, вітамінного та фосфорно-кальцієвого обміну.
Ураженням інших органів та систем ( ендокринних залоз, системи крові та кишечника).
Генералізованими пухлинними ураженнями ( метастазами, мієломною хворобою, лейкозами).
Екзогенними інтоксикаціями(отруєння важкими металами, інтоксикація фтором, лікування стероїдами).
Осередкові захворювання кісток
До них перш за все відносяться локальні ураження загального походження: остеоміеліт, туберкульоз, сифіліс, артрит.
Шлях потрапляння гематогенний
інфекції контактний
травматичний
Фаза гостра до 2 місяців
підгостра до 6 місяців
хронічна після 6 місяців напротязі
багатьох років.
Променеві ознаки загострення хронічного остеомієліту.
1.Збільшення об’єму м’яких тканин.
2.Поява нових ділянок деструкції.
3.Поява нечіткості меж старих ділянок деструкції.
4.Зміщення секвестрів в м’які тканини.
5.Поява нових періостальних нашарувань.
Остеомієліт - запалення кісткового мозку, що потім поширюється на кісткову тканину. Винкає або гематогенно, або в різні строки після травми. Виділяють гостру, підгостру та хронічну стадії перебігу остеомієліту. Найчастіша локалізація – в метафазах.
В гостру стадію, що продовжується 7-10 днів, на звичайних рентгенограмах змін не знаходять, оскільки вони виявляються при руйнуванні до 20% об`єму кістки. В наш час за допомогою МРТ виявляють зміни в кістковому мозку на самих ранніх етапах – мікроінфаркти, явища набряку. За допомогою радіонуклідних методів дослідження знаходять спочатку зникнення кровотоку, а далі - підвищене накопичення радіофармпрепарату в зоні процесу.
Променеві ознаки підгострого остеомієліту.