- •Кількість годин - 1.
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •3. Матеріали до аудиторної самостійної роботи.
- •3.1.Базові знання ,вміння, навички необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •Рентгенівські промені були відкриті в 1895 році німецьким фізиком Вільгельмом Конрадом Рентгеном, з допомогою них він одержав перше медичне зображення, знімок кісток кисті.
- •Кількість годин - 2
- •1. Актуальність теми :
- •2.Навчальні цілі :
- •3. Матеріали до аудиторної самостійної роботи
- •3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми(міждисциплінарна інтеграція)
- •Пояснювальна частина.
- •1. Будова комп’ютерного томографа.
- •2. Сутність методу комп’ютерної томографії.
- •3. Показання :
- •4. Підготовка до дослідження:
- •5. Синдроми патологічних змін органів за даними кт.
- •6. Орієнтування по кт.
- •7. Кісткові і органнні орієнтири, які допомагають розпізнати ділянку дослідження.
- •Кількість годин - 2.
- •2.Навчальні цілі.
- •3. Матеріали до аудиторної самостійної роботи.
- •3.2. Пояснююча частина:
- •Опорноруховий апарат.
- •Порядок вивчення мр томограм:
- •3.1.Базові знання ,вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •Пристрої для дослідження просторового розподілення індикатору в організмі
- •Сканери
- •Затверждено на методичному засіданні, протокол від 10.10.07р.
- •Методична розробка для самостійної роботи студентів
- •3 Курс медичного та стоматологічного факультетів
- •Полтава – 2009
- •3. Матеріали доаудиторної| самостійної роботи
- •Рентгенографія
- •Комп'ютерна томографія
- •Магнітно-резонансна томографія
- •Рентгенанатомія Верхньощелепні пазухи
- •Рентгенологічні ознаки захворювань онп|
- •Захворювання онп|
- •Синуїти
- •Хронічні синуїти|
- •Пухлини навколоносових пазух
- •Нормальна анатомія на кт
- •Патологічні стани
- •Магнітно – резонансна томографія
- •Нормальна анатомія
- •Патологічні стани
- •3.Матеріали до аудиторної самостійної роботи
- •1. Показання до дослідження : показаннями до рентгенографії запальних та пухлинних уражень кістково-суглобової: остеомієліт, спецефічниі запалення, доброякісні та злоякісни пухлини кісток .
- •2. Підготовка до дослідження :
- •In vivo. – первинні.
- •1.Ассиміляція періоститів з утворенням гіперостозу.
- •2.Формування секвестрів.
- •3.Поява зон склерозу.
- •2.Синовіальний (якщо доведено, що немає оститу)
- •3.Деструктивний (обмежений або поширений з
- •4.Застарілий рецидивуючий туберкульоз.
- •Тема:Променева діагностика ознак нормального стану та дегенеративно дистрофічних захворювань хребта і суглобів.
- •3.1.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна
- •Граф логічної структури теми:”Розміри деяких утворень хребта і спиного мозку”
- •Граф логічної структури теми :”Методи візуалізації хребта , спинного мозку”,та суглобів
- •1.Тема: “Променева діагностика ознак захворювань кісток, переломів кісток, вивихів суглобів“
- •1.Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі заняття:
- •3.Матеріали до аудиторної самостійної роботи.
- •Загоєння переломів
Кількість годин - 2
1. Актуальність теми :
У зв’язку з більш широким впровадженням у практику обстеження хворих комп’ютерної томографії, необхідно ознайомити студентів з принципами комп’ютерної томографії, будовою комп’ютерного томографа і додатковими можливостями, які надає комп’ютерна томографія (КТ), як виглядає зображення органів на КТ. Показаннями та протипоказаннями до КТ
2.Навчальні цілі :
Знати,засвоїти = α II
1- принципи методу КТ;
2- зони використання КТ в клінічній діагностиці.
Вміти = α III
1- розповісти як побудований КТ;
2- розповісти про принцип отримання КТ - зображення;
3- перерахувати порядок вивчення КТ - грам;
4- визначити показання та протипоказання до КТ - зображення;
5- оформити направлення, підготовіти хворих до КТ - дослідження;
6- визначити кісткові і органні орієнтири, які допомагають розпізнати ділянку дослідження на КТ - грамах;
7-роспізнавати на КТ - грамах органи;
8-роспізнавати на КТ - грамах синдроми патологічних змін.
9. Визначити характер патологічних змін з допомогою протоколу дослідження, складеного лікарем-спеціалістом по КТ.
3. Матеріали до аудиторної самостійної роботи
3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми(міждисциплінарна інтеграція)
Дисципліна |
Знати |
Вміти |
Фізика |
Знати фізичні основи отримання КТ зображення |
Вміти пояснити фізичні основи отримання КТ зображення |
Пояснювальна частина.
1. Будова комп’ютерного томографа.
Комп’ютерний томограф має штатив-гентрі, в центрі якого розташовано вікно діаметром 60 см (Мал.2.1). У вікні розміщують хворого. Навколо останнього обертається рентгенівська трубка. Рентгенівські промені, які пройшли крізь хворого, реєструються в розміщених по колу стинциляційних детекторах(Мал.2.2).
До складу КТ входять ЕВМ, комп’ютер, система реконструювання, запису і відтворення зображення.
2. Сутність методу комп’ютерної томографії.
КТ дозволяє одержати пошарове поперечне рентгенівське відображення різних частин тіла людини.
В основі отримання такого відображення лежить процес сканування тіла тонким рентгенівським променем.
При проходженні рентгенівського променя крізь тіло людини він частково поглинається, тобто послаблюється. Послаблені рентгенівські промені реєструються сцинтиляційним або газоразрядним лічильним детектором, який перетворює енергію рентгенівського променя в електростатичну. При роботі КТ центрована система “рентген трубка-детектор” обертається кругом тіла людини ,внаслідок чого відбувається багатократне вимірювання поступаючого в детектор сигналу. Результати підлягають цифровому кодуванню і подальшій математичній обробці в ЕОМ КТ. Таким чином, розрахунковим способом визначають долю поглинання рентгенівського випромінювання в кожній точці тіла по скануючій площіні і на основі цього судять про щільність органів.
Інформація про щільність в різних ділянках може бути представлена у вигляді цифр, графіків, чи у вигляді крапок на площині, в координаційній системі в чорно-білому або кольоровому варіантах на екрані дисплею. Окраска або різниця між чорною і білою ділянками дадуть залежність від щільності тканини в даній точці, а всі разом вони складають площинне зображення внутрішньої структури досліджуваної ділянки в поперечній площині, в тонкому поперечному зрізі. Якщо при звичайній томографії, рентгенографії на плівці відображаються відносно грубі різниці в поглинанні випромінювання в різних тканинах (10%), то детектори, внаслідок їх високої чутливості, покажуть навіть незначну різницю між поглинутим випромінюванням в різних частинах тіла (1%). За нульовий рівень поглинання рентгенівських променів прийнято поглинання випромінювання у воді. Кісткова тканина поглинає до +1500 умовних одиниць Хаунсфілда, повітря - до -1500 Хаунсфілда, решта тканин мають коєфіцієнт поглинання (абсорбції), який знаходиться в інтервалі між цими цифрами (Мал.2.3).
Коефіцієнт абсорбції - це умовне значення щільності тканини у відповідності зі шкалою щільності тканин і органів людини. В процесі дослідження є можливість довільно міняти (підсилювати чи зменшувати) коефіцієнти робочої абсорбції органів, вводячи в судинне русло або порожнину органів контрастну речовину. Це дозволяє одержати додаткову інформацію про органи, наприклад, дослідити кровообіг або підсилити зображення патологічної ділянки.
Знаходження значень щільності органу або патологічного осередку в окремих випадках може наближатись до морфологічного діагнозу. Наприклад, якщо щільність додаткового утворення однорідна, рівна або наближається до щільності води, то діагноз кісти не викликає сумнівів.
Сьогодні в кращих моделях КТ одержання одного томографічного зрізу зведено до 2-3 секунд, тобто відповідає синхронному з процесом сканування одержання зображення. Товщина найтоншого томографічного зрізу складає 0,5 мм, що дозволяє одержати рентгенівське зображення високої якості будь-якої частини тіла, вимірювати щільність органів, на цій основі виявляти патологічні осередки і їх взаємовідносини з сусідніми анатомічними утвореннями.
В кабінеті комп’ютерної томографії лікар-рентгенолог працює в незвичайних умовах. Важливим елементом роботи є управління всією установкою з комп’ютерного пристрою, Високий ступінь автоматизації КТ, сам комп’ютер потребують нових знань : вміння працювати з програмним пристроєм, навиків роботи оператора-програміста.