
- •Кількість годин - 1.
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •3. Матеріали до аудиторної самостійної роботи.
- •3.1.Базові знання ,вміння, навички необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •Рентгенівські промені були відкриті в 1895 році німецьким фізиком Вільгельмом Конрадом Рентгеном, з допомогою них він одержав перше медичне зображення, знімок кісток кисті.
- •Кількість годин - 2
- •1. Актуальність теми :
- •2.Навчальні цілі :
- •3. Матеріали до аудиторної самостійної роботи
- •3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми(міждисциплінарна інтеграція)
- •Пояснювальна частина.
- •1. Будова комп’ютерного томографа.
- •2. Сутність методу комп’ютерної томографії.
- •3. Показання :
- •4. Підготовка до дослідження:
- •5. Синдроми патологічних змін органів за даними кт.
- •6. Орієнтування по кт.
- •7. Кісткові і органнні орієнтири, які допомагають розпізнати ділянку дослідження.
- •Кількість годин - 2.
- •2.Навчальні цілі.
- •3. Матеріали до аудиторної самостійної роботи.
- •3.2. Пояснююча частина:
- •Опорноруховий апарат.
- •Порядок вивчення мр томограм:
- •3.1.Базові знання ,вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •Пристрої для дослідження просторового розподілення індикатору в організмі
- •Сканери
- •Затверждено на методичному засіданні, протокол від 10.10.07р.
- •Методична розробка для самостійної роботи студентів
- •3 Курс медичного та стоматологічного факультетів
- •Полтава – 2009
- •3. Матеріали доаудиторної| самостійної роботи
- •Рентгенографія
- •Комп'ютерна томографія
- •Магнітно-резонансна томографія
- •Рентгенанатомія Верхньощелепні пазухи
- •Рентгенологічні ознаки захворювань онп|
- •Захворювання онп|
- •Синуїти
- •Хронічні синуїти|
- •Пухлини навколоносових пазух
- •Нормальна анатомія на кт
- •Патологічні стани
- •Магнітно – резонансна томографія
- •Нормальна анатомія
- •Патологічні стани
- •3.Матеріали до аудиторної самостійної роботи
- •1. Показання до дослідження : показаннями до рентгенографії запальних та пухлинних уражень кістково-суглобової: остеомієліт, спецефічниі запалення, доброякісні та злоякісни пухлини кісток .
- •2. Підготовка до дослідження :
- •In vivo. – первинні.
- •1.Ассиміляція періоститів з утворенням гіперостозу.
- •2.Формування секвестрів.
- •3.Поява зон склерозу.
- •2.Синовіальний (якщо доведено, що немає оститу)
- •3.Деструктивний (обмежений або поширений з
- •4.Застарілий рецидивуючий туберкульоз.
- •Тема:Променева діагностика ознак нормального стану та дегенеративно дистрофічних захворювань хребта і суглобів.
- •3.1.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна
- •Граф логічної структури теми:”Розміри деяких утворень хребта і спиного мозку”
- •Граф логічної структури теми :”Методи візуалізації хребта , спинного мозку”,та суглобів
- •1.Тема: “Променева діагностика ознак захворювань кісток, переломів кісток, вивихів суглобів“
- •1.Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі заняття:
- •3.Матеріали до аудиторної самостійної роботи.
- •Загоєння переломів
Граф логічної структури теми :”Методи візуалізації хребта , спинного мозку”,та суглобів
|
|
|
оцінюють |
Первин- ні |
|
рентгеногра- фія |
стан суглобових поверхонь кісток |
по ширині суглобової щілини стан хряща та порожнини |
|||
потовщення капсули у верхньому завороті колінного суглобу |
|||
значну кількість рідини у колінному,локтовому та гомілковостопневому суглобах |
|||
звичайна томографія |
більш детальніша оцінка ознак,що оцінюють при рентгенографії |
||
функці- йна рентгено- графія |
(нахили хребта в бік,вперед,назад) оцінюють ступінь зміщення хребців відносно один одного |
||
Вторин- ні |
|
КТ |
стан суглобових поверхонь кісток |
по ширині суглобової щілини стан хряща |
|||
потовщення капсули у верхньому завороті колінного суглобу та стан інших м’яких тканин |
|||
наявність рідини у колінному,локтевому та гомілковостопневому суглобах |
|||
вакуум симптом – наявність повітря у суглобових щілинах та кістках |
|||
вільні внутрішньосуглобові тіла |
|||
артрографія |
первинна діагностика ураження суглобу завжди пізня |
||
суглобові хрящі |
|||
меніски |
|||
вільні внутрішньосуглобові тіла |
|||
деякі зв’язки[хрестоподібні) |
|||
А неінваз-ійні, малоінвазійні |
МРТ при доступно- сті |
субхондральний кістковий мозок Т1,Т2 |
|
гіалінові субхондральні хрящі (по спеціальним програмам) |
|||
внутрішньосуглобові структури Т1,Т2 |
|||
меніски-волокнистий хрящ) |
|||
связки Т1,Т2 |
|||
синовіальну оболонку Т1,Т2 |
|||
рідину у порожнині суглоба Т1,Т2 в сполученні з Gd (гадолінієм)–ДТПА спочатку підсилюються інтраартикулярні структури,а потім КС потрапляє в рідину,тому краще видно порожнину та ії межі |
|||
|
ΙΙ Б інвазійні |
мієлографія |
|
мієлографія з фунукційними пробами |
|||
КТ мієлографія |
|||
ангіографія |
|||
дискографія |
Граф логічної структури теми :”Обмеження,які мають методи дослідження при вивченні стану хребта і спинного мозку.
рентгено-графія |
мало чутлива до зникнення губчатої речовини тіл хребців, не видни дефекти до 1,5мм в діамері |
не видно грижі диска у випадках без остеофітів |
|
не видно анатомічні структури спинномозкового каналу і міжхребцевих отворів |
|
малоінформативні при захворюваннях з чисто деструктивними ураженнями (мієломна хвороба) |
|
остеосци - тиграфия |
недостатньо специфічна тому ,що у 40% випадків радіонуклид поглинається в ділянках з фізіологичною перебудовою.Тому оцінка накопичення повинна проводитись обов’язково у порівнянні з клініко. і іншими методами променевого дослідження |
через низке прострове разрішення неможливий макроморфологічний аналіз(губчата речовина – кортикальна пластинка) |
|
не завжди можлива локалізація процеса по органам(лопатка – задні відділи ребер,можливо за допомогою ОФЭКТ,але дорого). |
|
КТ |
погано видно тонкі лінії перелома тіл,відростків |
погано видно компактні пластинки,які співпадають з площиною шара |
|
МРТ |
не дозволяє оцінити стан компактноі пластинки |
УЗД |
не дозволяє оцінити стан структури кістки |
Граф логічної структури теми :”Переваги променевих методов дослідження при візуалізації стану хребта та суглобів”.
остеосцинтігра- фія |
|
|
|
|
|
|
||
|
||
|
||
|
||
КТ |
більш інформативна ніж рентгенологічне дослідження при збільшенні та зменшенні кількості кісткової тканини |
|
доповнює інформацію аксіальної проекції,що особливо важливе кістках складно збудованих і неблагоприємно розташованих |
||
краще видно параоссальні мя’кі тканини |
||
МРТ |
видно кістковомозкову тканину тому краще видно: мієлопроліферативні процеси; асептичний некроз, остоміеліт;метастаз;набряк кіосткового мозку,наприклад при артриті |
|
УЗД |
:видно м’які тканини опорнорухового апарату ,порожнина суглобу |
Граф логічної структури теми:рентгенологічні ознаки дегенеративно – дистрофічних
уражень хребта
захворювання
ознаки |
остеохондроз |
деформую- чий спондильоз |
хрящові вузли |
звапнення міжхребцово-го диску |
асептичний некроз тіла хребця. |
висота диска |
зменьшена |
не змінєна |
зменьшена |
не змінєна |
збільшена |
крайові кісткові розрощення |
є на тілі у вигляді трикут- них утворень |
є на тілі у вигляді дзьобоподібних утворень |
немає |
немає |
немає |
субхондральний склероз |
є |
немає |
є |
є |
немає |
форма тіла хребця |
уплоще- ння |
не змінена |
не змінєна |
не змінєна |
клиноподіб- ний |
структура тіла хребця |
не змінена |
не змінена |
не змінєна |
не змінєна |
ущільнена |
наявність овальної форми вдавлення у тілі хребця |
немає |
немає |
є |
немає |
немає |
переривчастість субхондральної компактної пластинки |
немає |
немає |
є |
немає |
немає |
ущільнення диску або фіброзного кільця |
немає |
немає |
немає |
є у вигляді еліпса в середній частині диску або по його периферії |
немає |
патологічна рухливість хребців |
є |
немає |
немає |
немає |
немає |
Граф логічної структури теми:рентгенологічні ознаки дегенеративно – дистрофічних
уражень суглобів
ознаки |
деформу-ючий артроз |
дегенеративно – дістрофічне ураження суглобів з кистовидною перебудовою |
асептичний некроз –(остеохондропа- тія) |
сподилоарт- роз – артроз міжхребце- вих суглобів |
ширина суглобової щілини |
звужена |
звужена тільки у V фазі |
у IV фазі |
звужена |
структура голівки |
норма |
осередки коміркового просвітлення |
ділянки ущільнення з зоною остеолізу і крайового склерозу |
норма |
форма голівки |
змінюєть-ся |
змінюється у III фазі за рахунок резорбції та надлому стінки кісти в субхондральному відділі |
змінюється у III фазі за рахунок вдавлювання ущільненої ділянки в кісту |
змінюється |
крайові кісткові розростання |
і на голівці і на впадині |
тільки у IV-V фазах і на голівці і на впадині |
у IV фазі і на голівці і на впадині |
і на голівці і на впадині |
субхондра-льний склероз |
мається |
мається тільки у IV фазі |
мається тільки у IV фазі |
мається |
Граф логічної структури теми: рентгенологічні ознаки дегенеративно-дистрофічних
захворювань хребта і суглобів
з
міни
вісі хребта сколіоз
кіфоз
випрямлення лордозу
східцеподібна
деформація
рівномірне
звуження
зміни висоти диска та нерівномірне
суглобової
щілини
рівномірне
розширення
нерівномірне
О деформація диска та
суглобової щілини
субхондральний склероз
З переривчасість субхондральної
компактної пластинки
остеофіти клиноподібні розташовані
перпендикулярно
вісі хребта
клювоподібні вздовж вісі
Н
деформація
тіла клиноподібна
хребта
і голівок грибоподібна
суглобів
зміна
структури
остеопороз
А
тіла хребців і голівок остеосклероз
суглобів деструкція
звапнення диска та
фіброзного кільця
К
хрящеві грижі бокові
задні
верхні
вакуум симптом на КТ
тріщини диска на КТ
набряккісткового мозку на МРТ
патологічна
рухливість вперед
И тіл хребців і голівок суглобів назад
в сторону
ротація
відсутність змін розмірів і
форм дисків та суглобів при анкілоз
функціональних пробах
Нормальна рентгенологічна картина хребта
Хребет складається з хребців з’єднаних між собою дисками і зв’язками. Хребець має: 1) тіло, 2) верхні та нижні суглобові відростки, 3) поперечні відростки, 4) остистий відросток, який розміщений на дужці.
Функція диска: з’єднує хребці,дозволяє незначні рухи між хребцями,амортизує поштовхи.Диск складається з:пульпозного ядра - центральна частина якого із желатинозної субстанції,фіброзного кільца.Останнє складається з фіброзного хряща у вигляді концентричних пластин 10-20, які переходять в тіло хребця у вигляді шерпеєвських ниток і з’єднуються з хрящовими замикаючими пластинками, які складаються з гіалінового хряща, він покриває краніальну та каудальну поверхні хребта. Вони товстіші в центральній частині на рівні пульпозного ядра, до периферії стають тоншими, не доходячи на 3-4 мм до краю тіла хребта. Вільна від них полоска зайнята крайовою кістковою каймою висотою 1,5 см. - лімбус.Повздовж хребців розташовані зв’язки.Найбільш міцна передня повздовжня зв’зка яка спаяна з кружалом.Така ж зв’язка проходить і по латеральним поверхням тіл хребців.Задня повздовжня зв’язка прикрsплена до тіла хребця переважно тільки на його середині,тому фіброзне кільце не закріплене і сюди найчастіше випадає диск.Задня поверхня задньої повздовжньої зв’язки покрита шаром клітковини, яка відділяє тверду мозкову оболонку від зв’язки.
По обидві сторони від середньої лінії (там, де фіброзне кільце не закріплене) проходять корінці спинного мозку. Пройшовши в між хребцевих отворах вони виходять за межі спинномозкового каналу.Таким чином, зпереду корінці лежать на диску, а ззаду від нього проходить жовта зв’язка, яка натягнута між дужками сусідніх хребців. Бокова частина жовтої зв’язки - міжсуглобова - розміщена більш глибоко, звужуючи і без того вузький простір, в якому проходить корінець.
При дослідженні хребта роблять знімки в прямій проекції, бокові, косі , і при повороті хворого вперед праворуч чи ліворуч під кутом 60о,функціональні із згинанням і розгинанням. Для оцінки стану диска і спинного мозку застосовують КТ і МРТ. Раніше для оцінки диска і спинного мозку застосовували дискографію і мієлографію.
Характер зображення тканин хребця ,диска та спинного мозку у нормі на МРТ
Тіла хребців.На МРТ губчаста речовина тіл хребців ,яка утримує кістковий мозок дає високий сигнал на Т1-ЗЗ(зображення біле ,негативне) неоднорідний за рахунок “жирових острівців” .Інтенсивність сигнала від тіл менша на Т2-ЗЗ.Кіркова речовина,яка у своєму складі майже не вміщує води ,сигнала не дає – (зображення темне ) як на Т1-33 так і на Т2-33.
Хребетні дуги і суглобові відростки дають сигнал середньої інтенсивності на Т1-33 ,а на Т2-33 сигнал від них значно меншої інтенсивності.
Диск:Зовнішні фіброзні волокна кільця дають низький сигнал як на Т1-33 так і на Т2-33. Желатинозне (драглисте) ядро та прилегла внутрішня частина фіброзного кільця дають інтенсивний (білий) сигнал на Т2-33 , на Т1-33 він значно менший.
Спинний мозок на м’яких Т2-33 (ТR 1500-1800 мс) дає таку ж велику інтенсивність сигналу як і ліквор (білий) і не диференціюється в дуральному мішку.
Жир дає також сигнал високої інтенсивності на тлі якого судини та корінці спинного мозку частіше дають сигнал низької інтенсивності..На Т1-ЗЗ спинний мозок середньої інтенсивності, ліквор низької інтенсивності, жир високої інтенсивності.Його більше в задній частині дурального мішка на рівні грудного відділу і попереду в поперековому ,особливо на рівні L-V.Сагітальний розмір дурального мішка 10-14 мм.
В задній частині тіл хребців бачимо горизонтальну лінію з ознаками повільно протікаючої рідини – хребцева лінія на Т1-ЗЗ гіпоінтенсивна на Т2-33 гіперінтенсивна.У осіб старше 30 років на Т1-33 і на Т2-33 в середній частині диску з’являється горизонтальна гіпоінтенсивна лінія – фіброзна тканина переродженого драглистого ядра.
Жовті зв’язки дають більш інтенсивний сигнал ніж кістка. Міжвертебральні отвори заповнені жиром і дають на Т1-33 гіперінтенсивний сигнал у ньому видно гіпоінтенсивний нерв. Щоб отримати зображення нерва потрібно враховувати фізіологічний згин хребта.
Характер зображення тканин хребця , диска та спинного мозку у нормі на КТ
Щільність губчастої речовини тіла L-І складає +172_+53Н
Щільність компактної речовини тіл хребців +250Н
Щільність диску +75-+100Н.
Щільність фіброзного кільця +60Н-+90Н
Щільність спинного мозку має незначно підвищену щільність порівняно зі спинномозковою рідиною.
Для шийного відділу стенозуючим вважається міжхребцевий отвір якщо його діаметр меньше 50% від норми.
В шийному відділі хребта центральний стеноз визначают по цервікальному коєфіциенту-відношенню (в сагітальнії площині) розміра хребцевого каналу до тіла хребця: він не повинен бути менш ніж 0,8.Для грудного відділу хребта стенозованим вважається міжхребцевий отвір, якщо його діаметр менше норми на 80%.
Дегенеративні захворювання хребта розвиваються в різних його відділах і з різною частотою. Частіше за все підлягають ураженню міжхребцеві диски: остеохондроз, деформуючий спондильоз, фіксуючий лігаментоз, хрящові вузли, звапнення диска ,звапнення кільця.Далі /за частотою виникнення/ вражаються суглоби - спондилоартроз. Рідше зустрічається асептичний некроз тіл хребців.
Рентгенологічні ознаки дегенеративних захворювань хребта та суглобів
Зміна вісі хребта: сколіоз, кіфоз, вирівнювання лордозу, сходинкоподібна деформація
Зміна висоти диска та суглобової щілини: звуження, розширення, рівномірне, нерівномірне.
Деформація диска та суглобової щілини.
Субхондральний склероз
Переривчатість субхондральної компактної пластинки.
Екзостози(клиноподібні, клювоподібни).
Деформація тіл хребців (клиноподібна), деформація голівок суглобів(грибоподібна).
Зміна структури тіл хребців та голівок суглобів(остеопороз, остеосклероз, деструкція).
Звапнення диска та фіброзного кільця.
Хрящові грижі(бокові, задні, верхні).
Патологічна рухливість тіл хребців і голівок суглобів (вперед, назад, всторону, ротація)
Відсутність змін розмірів та форми диска, суглобів при фіброзному і кістковому анкілозі.
Вакуум - симптом на КТ.
Випадіння диска на КТ .
Зменьшення інтенсивності сигнала від кружала на Т1 ЗЗ та Т2 ЗЗ.
Збільшення інтенсивності сигнала від кісткового мозку наТ2 ЗЗ при осеопорозі.
Остеохондроз. В основі захворювання лежить первинна дегенерація желатинозного ядра, далі воно висихає і тріскається, в процес втягуються фіброзне кільце, воно рветься і диск вибухає.Гіалінова пластинка тоншає, рветься та через неї в тіло хребця проникає речовина диска.Вражається декілька дисків.Клінічно остеохондроз супроводжується больовим синдромом, в основі якого лежить подразнення синувертебрального нерва в ушкодженому диску і зв’язках і здавлювання спинного мозку та його корінців, випадаючим диском. Нерідко дискалгія буває відбитою та проявляється болем: головним, над плечовий, верхніх кінцівок, серця, легень, органів черевної порожнини і таза, нижніх кінцівок.
З початку захворювання патологічний процес обмежується міжхребцевим диском - хондроз - 1 стадія.Найбільш раннім проявом захворювання є викривлення осі хребта у фронтальній та сагітальній площинах.
У фронтальній сколіоз,в сагітальній виправлення лордозу, або заглиблення кіфозу.Нерідко одночасно з викривленням осі виявляються повороти хребців навколо своєї осі - торзія, яка у фронтальній площині розпізнається по відхиленню середньої лінії – внаслідок зміщення остиюватого відростка.Майже так само часто виявляються потоншення і зниження висоти диска (як наслідок дегенерації та висихання), до того ж висота проміжків у прямій проекції в правій і лівій частини може бути різною.В деяких випадках гіаліновий хрящ тріскається і між його фрагментами утворюються простори, в які проникає диск, тому контур замикальної пластинки переривається і стає нерівним – утворюється грижа Шморля.
Внаслідок розриву шарпейовських ниток може порушуватися міцність зв’язку між диском і тілами хребців, внаслідок чого розвивається зміщення (переднє або заднє) вищележачого хребця, по відношенню до нижчележачого. Величина зміщення не перевищує 2-3 мм, але може бути і більше. Таке зміщення називається псевдоспонділолістоз.
Більш чітко зміщення виявляють на функціональних знімках. Зміщуватися можуть декілька хребців і тоді відділ хребта може набувати сходинкоподібну деформацію.
Функціональне рентгенологічне дослідження може виявити і протилежну ситуацію - відсутність зміщення хребця при нахилі, зміни форми диска. Наприклад, в нормі диск поперекового відділу хребта має форму клина - передня частина ширша ніж задня. Під час згинання форма дисків змінюється за рахунок того, що ширина диска в передньому і задньому відділах стає однаковою. При розгинанні клиноподібність диску стає ще більш помітною. У хворих з остеохондрозом під час розгинання хребта ширина передньої частини майже не змінюється, а задня частина не стискається, при згинанні тулуба диски залишаються клиноподібними.
При втраті амортизаційної функції диска і дегенеративних змін кільця збільшується тиск останнього на зв’язки, внаслідок чого розвиваються компенсаторні зміни, у вигляді крайових кісткових розростань тільки на рівні замикальних пластин, перпендикулярно повздовжній осі хребта ,які обмежують випадання диска . При остеохондрозі вони частіше за все розміщені на передній поверхні і мають вигляд трикутних утворень. Клінічне значення мають крайові кісткові розростання на задній поверхні. Такі утворення говорять про випадання диска до заду. Далі виявляється і поступово наростає наступна ознака - склероз замикаючих компактних пластинок, яка проявляється збільшенням їх товщини і густини. Спочатку склероз може займати обмежену ділянку, а потім розповсюджується на всю пластинку. Також склерозується шар губчатої кісткової тканини.
На МРТ При першому типі змін :на Т1-33 знижен-ня сигналу та підвищення сигналу на
Т2-33 при заміщенні нормального кісткового мозку фіброретикулярною тканиною,яка має
високий вміст води і яке супроводжується гіперемією та набряком.Як наслідок виникає дис-
когенний біль.
При другому типі змін на Т1-33 і Т2-33 сигнал високої інтенсивності. В зв'язку з заміщенням
кісткового мозку на фіброзну та жирову в ділянці, яка прилягає до гіалінової та кісткової зами-
кальної пластинок хребця у поєднанні з розривом, клінічними симптомами не супроводжує-
ться.
При 3 типі змін на Т1-33 та Т2-33 зниження інтенсивності сигналу у зв’язку з субхондраль-
ним склерозом.Таким чином хондроз переходить в остеохондроз - 2 стадія процесу.
Деформуючий спондильоз зустрічається рідше . Захворювання розвиваються внаслідок локальної дегенерації зовнішніх волокон фіброзного кільця при збереженні нормального тургору желатинозного ядра. Під впливом його тиску дегенерована частина волокон фіброзного кільця вип’ячується і травмує зв’язку, яка перетворюється в кістку в місці прикріплення до канту - лімбусу хребта на верхній і на нижній поверхні вздовж осі хребта. Біль не спостерігається. Уражений тільки один диск. В чистому вигляді без співставлення з остеохондрозом.Рентгенологогічно: висота диску нормальна або дещо знижена.
Є крайові кісткові утворення на верхній і нижній поверхні клювоподібної форми, які спрямовані один до одного, длинник їх розміщений вздовж осі хребта.
Коли ці кісткові розростання зростаються, виникає сколіоз в ту сторону, де вони наявні,
тоді ж починається зменшення висоти тіла хребта на цій стороні і внаслідок цього деформація тіла клиноподібного характеру. За рахунок того, що права половина більше лівої, або навпаки.
При фіксуючому лігаментоз, який зустрічається в похилому віці - спостерігається ізольоване масове звапнення повздовжньої зв’язки на значній відстані.
На рентгенограмі визначається: відшарування і виражене окостеніння передньої поздовжньої зв’язки на значній відстані. В процес втягується багато хребців.
Під час нахилу вперед - назад повністю відсутні зміни висоти і форми дисків.
Дегенеративні зміни в диску можуть супроводжуватися збільшенням густини його тканин внаслідок надлишкового відкладання мінералів частіше за все внаслідок некрозу або травми з крововиливом. Після чого спостерігається звапнення пошкоджених тканин або желатинозного ядра чи фіброзного кільця. Клініки як правило немає. На рентгенограмі спостерігаються ділянки звапнення в центі, якщо це ядро, або переважно в передніх відділах, якщо це кільце.
Інколи, дегенеративні зміни диска, що закінчуються їх розволокненням і фрагментацією з утворенням щілин, які заповнені газом і які дуже добре видно на КТ у вигляді ділянок із зниженою густиною - 800 Н. Цей симптом дистрофічного стану тканин диска отримав назву вакуум феномена. Зустрічається при ураженні інших суглобів, наприклад, колінного.
На : МР наТ1-ЗЗ та Т2-ЗЗ зниження сигналу від диска внаслідок зменьшення кількості води.
Хрящові вузли. З’являються при локальному прориві речовини міжхребцевого диска за межі його нормальних границь з проникненням його в суміжні анатомічні утворення. Вони бувають поодинокі, множинні, центральні, передні, бокові, які клінічно не проявляються, за винятком задніх.
1.Прорив може настати через дефект в гіаліновій і субхондральній компактних пластинках в тіло хребта - вузол Шморля. На рентгенограмі визначається при центральній локалізації.
На рентгенограмі при цьому спостерігається:
Зниження висоти диска;
Переривчатість субхондральної компактної пластинки;
Наявність овальної форми дефекту в тілі хребта на нижній або верхній поверхні, який оточений кільцем склерозу.
2.Прорив може настати через тріщини фіброзного кільця. Клінічно супроводжуться болем тіль-
їки задні і задньолатеральні хрящові вузли. На рентгенограмі це виявляється тільки тоді, коли
настає окостеніння задньої поздовжньої зв’язки біля місця її прикріплення над або під вузлом
у вигляді екзостозу трикутної форми, длинник якого спрямований вздовж осі хребта.Саме вип’
ячування диска видно тільки на КТ у вигляді додаткового утворення, яке виступає в
просвіт спинно - мозкового каналу на рівні площини розміщення диска,на МРТ у вигляді зон
підвищеного сигналу. На МРТ на наявність остеофіту по задній поверхні хребця,якій обмежує випинання диску дозаду вказуе деформація спинного мозку – сдавлення,сам остеофіт зобра-
ження не дає
На КТ визначають вип”ячування диска і вакуум синдром ,тріщини диска.Центральний вакуум
синдром –800Н,–900Н.Локальна протрузія диска+60 Н,+95 Н, циркулярна горизонтальна
протрузія +75, +105 Н; щільність кільця +65Н,+95 Н, грижа Шморля +50Н +60 Н; склероз
навколо грижі +200Н, +300 Н. Циркулярна протрузія випинає від 3-12 мм ,краї ії чіткий та
рівний, грижа на відміну від протрузії має бугристий край, висота випинань більше ніж 1/3 ширини.Щільність вперше виникшей грижи +60Н-+80Н.Щільність довго існуючої грижи до
+110Н-не однорідна по структурі,з елементами крайового звапнення щільність до +120Н та
більше,краї ії фестончаті. Щільність рубця +35Н,+50Н.Гематома екстрадуральна +50Н.
Множинні хрящові вузли, частіше за все розвиваються в період росту і свідчать про визначення анатомо - функціональної недостатності, неповноцінності згину і частіше за все спостерігаються при спонділодисплазії (аномалії хондрогенеза) - юнацькому кіфозі підлітків (хворобі Шоермана - Шморля). Клінічно: біль, кіфоз, обмеження рухів.На рентгенограмах:
Кіфоз грудного відділу хребта.
Деформація тіл за рахунок зниження висоти передніх відділів.
Нерівномірне зниження висоти міжхребцевого диска.
Порушення безперервності контуру замикальних пластин за рахунок вдавлень хряща.
Спондилоартроз і артроз інших суглобів характеризується тими ж рентгенологічними синдромами, які спостерігається при зміні дисків та тіл хребців і патологоанатомічно являють собою ушкодження суглобового хряща.На рентгенограмі спостерігається:
1 стадія
Звуження суглобової щілини
Деформація щілини.
Ущільнення і розширення замикальної кісткової пластинки епіфіза і впадини.
Склероз субхондрального шару кісткової тканини, тобто шару який лежить під компактною пластинкою.
Кісткові розростання на впадині .
2 стадія.
1.Деформація голівки внаслідок утворення екзостозів.
2.Субхондральні ерозії – візуалізуються у вигляді зазубреності та екскавації кортикальної поверхні.
3.Деформація щілини внаслідок нерівномірного розширення у зв’язку з втратою конгруентності суглобових поверхонь.
3 стадія.
Кістоподібна перебудова кісткової тканини голівок.
Внутрішньо-суглобовий вакуум синдром.
Виражена неконгруентність суглобових поверхонь
Значне звуженняя суглобової щілини.
Анкілозування.
При дегенеративних ураженнях суглобів з кістоподібною перебудовою додатково визначаються:
В 1 фазі зміна структури тіні головки - вона стає комірковою в ділянці ураження, контури комірок нечіткі .
В 2 фазі краї комірок стають чіткими.
В 3 фазі інконгруентність суглобових поверхонь в зв’язку з резорбцією і вдавленням стінки кісти в середину порожнини - ділянка деструкції неправильної форми.
Деформація головки за рахунок сплющення і крайових кісткових розростань на ній.
З’являються ознаки артрозу на суглобовій впадині у вигляді звужень суглобової щілини, крайових кісткових розростань на суглобовій впадині.
Асептичні некрози. Спостерігається в різних кістках: найчастіше в головці стегнової кістки, хребті, ладьєвидної кістки ступні. Перебіг хронічний доброякісний, у дітей при своєчасно початому лікуванні з повним відновленням структури, форми. Закономірна клініко - морфологічна еволюція з подібними рентгенологічними проявами. В ґенезі захворювання велику роль відіграє перенавантаження того чи іншого відділу скелету.
1 фаза: на початку розвитку захворювання спостерігається не чітко локалізовані, непостійні болі. Рентгенологічних ознак немає. Остеоцинтиграфія показує підвищення накопичення радіофармпрепаратів в ураженій ділянці,а з допомогою магнітно - резонансної томографії безпосередньо виявляється ділянка некрозу кісткової речовини і набряк кісткового мозку.
2 фаза(через 3 міцсяці):обмеження рухів,біль зростає На рентгенограмах:
Розширення суглобової щілини або диска. Наростаючі зміни структури епіфіза або тіла хребця за рахунок ущільнення, запресування кісткових балок з клиноподібною деформацією хребця за рахунок зменшення висоти в передньому відділі і подовження.
Суглобова щілина або диск розширені.
Суглобова впадина або хребець інтактні.
3 фаза (через 6 місяців).На ретгенограмах: структура епіфіза або тіла хребця неоднорідна за рахунок появи лінії просвітлення навколо раніше визначеної ділянки ущільнення.
4 фаза (при наявності навантаження) на протязі 1 - 3 років.На рентгенограмах:
Ділянка ущільнення розбивається на фрагменти за рахунок чого структура ще більше стає неоднорідною.
Наростає деформація голівки або тіла.
фаза: у дітей при адекватному лікуванні можливе повне відновлення структури і форми.На КТ
На МРТ