
- •Кількість годин - 1.
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі:
- •3. Матеріали до аудиторної самостійної роботи.
- •3.1.Базові знання ,вміння, навички необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •Рентгенівські промені були відкриті в 1895 році німецьким фізиком Вільгельмом Конрадом Рентгеном, з допомогою них він одержав перше медичне зображення, знімок кісток кисті.
- •Кількість годин - 2
- •1. Актуальність теми :
- •2.Навчальні цілі :
- •3. Матеріали до аудиторної самостійної роботи
- •3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми(міждисциплінарна інтеграція)
- •Пояснювальна частина.
- •1. Будова комп’ютерного томографа.
- •2. Сутність методу комп’ютерної томографії.
- •3. Показання :
- •4. Підготовка до дослідження:
- •5. Синдроми патологічних змін органів за даними кт.
- •6. Орієнтування по кт.
- •7. Кісткові і органнні орієнтири, які допомагають розпізнати ділянку дослідження.
- •Кількість годин - 2.
- •2.Навчальні цілі.
- •3. Матеріали до аудиторної самостійної роботи.
- •3.2. Пояснююча частина:
- •Опорноруховий апарат.
- •Порядок вивчення мр томограм:
- •3.1.Базові знання ,вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •Пристрої для дослідження просторового розподілення індикатору в організмі
- •Сканери
- •Затверждено на методичному засіданні, протокол від 10.10.07р.
- •Методична розробка для самостійної роботи студентів
- •3 Курс медичного та стоматологічного факультетів
- •Полтава – 2009
- •3. Матеріали доаудиторної| самостійної роботи
- •Рентгенографія
- •Комп'ютерна томографія
- •Магнітно-резонансна томографія
- •Рентгенанатомія Верхньощелепні пазухи
- •Рентгенологічні ознаки захворювань онп|
- •Захворювання онп|
- •Синуїти
- •Хронічні синуїти|
- •Пухлини навколоносових пазух
- •Нормальна анатомія на кт
- •Патологічні стани
- •Магнітно – резонансна томографія
- •Нормальна анатомія
- •Патологічні стани
- •3.Матеріали до аудиторної самостійної роботи
- •1. Показання до дослідження : показаннями до рентгенографії запальних та пухлинних уражень кістково-суглобової: остеомієліт, спецефічниі запалення, доброякісні та злоякісни пухлини кісток .
- •2. Підготовка до дослідження :
- •In vivo. – первинні.
- •1.Ассиміляція періоститів з утворенням гіперостозу.
- •2.Формування секвестрів.
- •3.Поява зон склерозу.
- •2.Синовіальний (якщо доведено, що немає оститу)
- •3.Деструктивний (обмежений або поширений з
- •4.Застарілий рецидивуючий туберкульоз.
- •Тема:Променева діагностика ознак нормального стану та дегенеративно дистрофічних захворювань хребта і суглобів.
- •3.1.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна
- •Граф логічної структури теми:”Розміри деяких утворень хребта і спиного мозку”
- •Граф логічної структури теми :”Методи візуалізації хребта , спинного мозку”,та суглобів
- •1.Тема: “Променева діагностика ознак захворювань кісток, переломів кісток, вивихів суглобів“
- •1.Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі заняття:
- •3.Матеріали до аудиторної самостійної роботи.
- •Загоєння переломів
2.Синовіальний (якщо доведено, що немає оститу)
3.Деструктивний (обмежений або поширений з
трьома фазами:початкова розпалу і стихання.
4.Застарілий рецидивуючий туберкульоз.
Класифікація туберкульозного артриту.
За локалізацією первинно синовіальна
первинно кісткова
Туберкульоз кісток – остеомієліт, коли в кістковий мозок потрапляє бактерія туберкульозу з первинного осередку, що локалізується найчастіше в легенях, або кишечнику. В кістковому мозку формується туберкульозна гранульома, котра руйнує балки, формується осередок деструкції, найчастіше його локалізація – епіфіз.
Якщо перебіг сприятливий, то грануляційна тканина заміщується фіброзною, а далі – кістковою тканиною. Якщо грануляційна тканина піддається творожистому некрозу з наступним звапненням, тоді в кістці утворюється звапнений осередок.
Форми: продуктивна та казеозна.При продуктивній утворюється одна, рідко – дві ділянки – осередки процесу, в яких утворюються грануляції. Форма осередка кулеподібна, межі котрих звичайно чітки. В період ремісії з`являється нерізко виражений склероз. При розпаді утворюється кісткова tbc каверна, яка схожа на абсцес Броді.
При казеозній формі багато осередків грануляції, які зливаються.Форма осередка неправильна, межі нечіткі, є секвестр.Форми можуть переходити одна в одну.
Розрізняють первинно кістковий та первинно синовіальний варіанти хвороби.
При первинно кістковій формі розрізняють преартричну та артритну фази.
В преатричну фазу першою рентгенологічною ознакою є остеопороз та атрофія, що розповсюджується на всю кінцівку,далі з`являється ділянка деструкції, всередині котрої може з`явитись секвестр. В пре артритичній фазі зміни в суглобі не спостерігаються.Коли грануляційна тканина поширюється на синовіальну оболонку розвивається артритична фаза.
Пряма ознака цієї фази – звуження суглобової щілини, переривання її контурів, а інколи – склероз субхондральної компактної пластинки. Ділянки деструкції у вигляді узур в місцях прикріпленя суглобової капсули та зв`язок.
При первинно синовіальному варіанти на рентгенограмах спочатку спостерігається розширення суглобової щілини,остеопороз кісток, що утворюють суглоб. В подальшому суглобова щілина звужується, з`являються деструктивні осередки в епіфізах кісток,у вигляді узур в місцях прикріпленя суглобової капсули та зв`язок. остеопороз підсилюється, збільшується об`єм м`яких тканин суглоба.
При туберкульозі хребта рано чи пізно вражаються два суміжних хребці, диск між ними звужується та деформується, краї його нерівні. Якщо казеозні маси виходять під передню або бокові зв`язки, то на прямій рентгенограмі з боків від тіл хребців видно тінь перифокального абсцесу – туберкульозного натьочника.
При затуханні туберкульозного процесу дрібні деструктивні осередки заміщуються звичайною кістковою тканиною. В крупних ділянках деструкції утворюється кісткова тканина, яка ущільнюється та склерозується, в натічниках відбувається інтенсивне відкладення солей вапна з утворенням петрифікатів.
При значному руйнуванні тіл хребців вони ламаються, хребет деформується з утворенням кутового кіфозу.
Класифікація сифілісу
за походженням природжений ранній
пізній
набутий гумозний
За стадією перша
остеохондриту друга
третя
.Рентгенологічні ознаки сифілісу кісток та суглобів у дітей ( при вродженому ) та у дорослих ( при набутому ) відрізняються.
При вродженому сифілісі кістки вражаються в 50-70%. Розрізняють сифіліс плоду, новонародженого, грудного віку та пізній природжений сифіліс.
При сифілісі плоду, новонародженого та у дітей раннього грудного віку на рентгенограмах виявляються ознаки перихондриту: ущільнений та нерівний контур метафіза, нерівномірне ущільнення зони енхондральної осифікації. .В нормі зона ця однакової ширини та щільності, контур метафаза опуклий, чіткий. Під зоною енхондрального скостеніння видно полоску просвітлення, обумовлену специфічною грануляційною тканиною. В віці 6 місяців – 1 рік приєднується периостит, але він може з`являтись і у плода.
Вроджений сифіліс супроводжується прискореним остеогенезом (передчасним появленням точок осифікації ). Кістки викривляються.
Пізній вроджений сифіліс та набутий сифіліс у дорослих зустрічається у вигляді субперіостальної гуми, котра на рентгенограмі має вигляд поверхневої, округлої форми ділянки деструкції, що поширюється на кортикальну пластину; на рівні деструкції – виразний многошаровий періостит, навколо осередку деструкції зона остеосклерозу, в центрі деструктивного осередку може бути секвестр, частіше компактний. Характерні нічні болі.
При поширеному процесі виникає сифілітичний остеомієліт; для нього характерний дифузний остеосклероз, що чередується з дрібними ділянками деструкції, котрі краще виявляються в потовщеній кортикальній пластині. В центрі її – компактні секвестри, різко виражені періостальні нашарування, багатошарові та бахромчасті.
Пухлини кісток
Класифікація пухлин кісток
( за проф. А.А. Лембергом)
І. Первинні пухлини
А. Доброякісні ( експансивного росту )
1. Остеоми : - губчасті
- компактні
- медулярні
2. Хондроми: - центральні - енхондроми
- периферичні - екхондроми
3. Остеохондроми
4. Пухлини м’яких тканин ( фіброми, синовіоми )
Б. Злоякісні (інфільтративні)
1. Хондросаркоми
2. Остеосаркоми: - остеолітичні
- остеобластичні ( центральні та периферичні )
- змішані
3. Ретикулоендотеліальні саркоми:
- саркома Юінга
- ретикулосаркома
- ангіосаркома
4. Фібросаркоми: - м’якотканинні
- остеобластичні
- синовіальна саркома
ІІ. Вторинні пухлини
Метастатичні ураження кісток
Параосальні арозуючі ( проростаючи кістку з сусідніх органів та тканин )
Малігнізовані остеопатії ( малігнізація дисплазій, дистрофій, доброякісних пухлин)
Пухлини кісток поділяються на доброякісні та злоякісні.
Доброякісні новоутворення найчастіше не істинні пухлини, а вади розвитку.В залежності від тканини, з якої вони розвиваються розрізняють: остеоми губчасті та компактні – з кісткової тканини, фіброми зі з`єднувальної та хондроми – з хрящової, а також остеохондроми – з хрящової та кісткової тканин. З судин походить ангіома, що також розвивається в кістках.
У доброякісних пухлин ріст новоутворення експансивний, пухлина не руйнує, а заміщує кісткову тканину, об`єм кістки збільшується або за рахунок екзостозу, або здуття, внаслідок чого кістка деформується. Відмежування пухлини від здорової тканини кістки завжди чітке. Зовнішня межа пухлини завжди чітка. Кортикальна пластинка над пухлиною тоншає, але не переривається, м`які тканини та періост в процес на втягуються, тому періостит відсутній. За характером структури доброякісні пухлини поділяються на: губчасті, компактні, змішані, коміркові.
Губчаста остеома за структурою схожа на губчасту кістку, але ії балки різної товщини і по-різному розміщені.
Компактна остеома – за структурою схожа на компактну кістку, вона щільна, і структура її однорідна.
Остеома може розмішуватись як в товщі кістки, так і зовні.
Фіброма на рентгенограмі представлена ділянкою остеолітичної деструкції, що чітко відмежована від оточуючої тканини склеротичним обідком.
Хондроми та остеобластокластоми мають коміркову структуру у вигляді чітко окреслених, овальної форми ділянок остеолітичної деструкції.
Остеохондроми мають змішану структуру, на їх фоні часто видні вапняні включення.
Для гемангіоми хребця притаманна структура у вигляді численних ділянок просвітлення, котрі розділені товстими, частіше вертикальними кістковими балками. В разі локалізації гемангіоми в хребці необхідне знаходження поза кісткових судинних утворень в каналі хребта. З цією метою використовують КТ та МРТ. В склепінні черепа при гемангіомах на рентгенограмах знаходять ділянку остеолітичної деструкції округлої форми, чітко відмежовану від оточуючої тканини смужкою остеосклерозу.
Злоякісні пухлини розвиваються з наступних тканин:
кісткової (остеолітична та остеобластична саркоми);
хрящової (хондросаркома);
сполучної (параоссальна саркома та субперіостальна фібросаркома);
синовіальної(синовіальна саркома);
кісткового мозку (пухлинаЮінга, міеломна хвороба,ретикулосаркома);
судин (гемангіоендотеліома)
.Ці пухлини ростуть інфільтративно. Вони руйнують кістку і призводять до зменшення розмірів здорової кістки.
На рентгенограмах знаходять ділянку деструкції в кістці, котра в залежності від виду тканини, з якої розвивається пухлина може мати вигляд ділянки чорного кольору – остеолітична деструкція, якщо пухлина мінералізована більше, ніж здорова тканина, що її оточує остеолітична саркома. Або білого кольору – остеобластична деструкція, якщо пухлина мінералізована більше, ніж здорова тканина, що її оточує остеобластична саркома. При змішаних саркомах спостерігається чергування ділянок остеолітичної та остеобластичної деструкції.. Локалізується ці пухлини частіше в метафізі. Але секвестрів при цьому не буває. Краї деструктивної ділянки не чіткі, кортикальна пластинка руйнується. В процес втягуються періост та м`які тканини. . Злоякісним пухлинам найбільш притаманні спікулярний або козирьковий періостоз, але спостерігаються і інші його види, скажімо, шаруватий (слоїстий) при саркомі Юінга. М`які тканини інфільтруються, в зв`язку з чим збільшується їх щільність та об`єм, змінюється структура. На суглоб злоякісні пухлини, зокрема, синовіальної саркоми. поширюються в запущених випадках при контактному переході на синовіальну оболонку.та хрястку. Епіфізарний хрящ у дітей та суглобовий покривний хрящ у дорослих є бар`єром для росту пухлин.
. Фібросаркома і періостальна саркома походять з періосту. Клінічно в обох випдках в м`яких тканинах кінцівок знаходять щільну нерухому пухлину.
Параоссальна саркома частіше зустрічається у молодих, в довгих кістках. На рентгенограмах знаходять масивні кісткові напластування з нерівним краєм. Кортикальна пластина потовщена.
При субперіостальній фібросаркомі на рентгенограмі знаходять пухлину в м`яких параоссальних тканинах, а навпроти неї – крайовий дефект в компактній пластинці ( на ранніх стадіях).
Саркома Юінга – кругло клітинна саркома походить з кліток кісткового мозку, вражає чоловічий (частіше) в віці до 20-ти років, локалізується у діафізах довгих трубчастих кісток. На рентгенограмах визначається остеолітична деструкція дрібно осередкового характеру, процес супроводжується розширенням кістково-мозкового простору, в зв`язку з чим руйнується компактна пластинка зі сторони кісткового мозку; на рівні деструкції часто знаходять багатошаровий періостит, що робить таку пухлину схожою на остеомієліт. Мієломна хвороба – саркома кісткового мозку. Розрізняють множинну, осередкову, поротичну та солітарну її форми.
При множинній осередковій формі мієломної хвороби, зумовлений дифузним ураженням кісткового мозку, на рентгенограмах знаходять системний остеопороз, особливо чітко виражений в хребті у вигляді “риб`ячих хребців”.
При солітарній мієломі видно чітко відмежовану ділянку остеолітичной деструкції. Інколи зустрічається коміркова структура, і в цих випадках процес супроводжується роздуванням кістки.
Ретикулосаркома – походить з ретикулярних клітин кісткового мозку, частіше довгих кісток. Притаманний тривалий, відносно доброякісний ріст. Поступовий розвиток пухлин призводить до роздування кістки, де остеобластичні ділянки чергуються з остеолітичними. Спостерігаються періостити та інфільтрація м`яких тканин. Локалізується в метафізі, в губчастому шарі та підкорковій пластинці.
Гемангіоендотеліома – пухлина, що походить з судин кісткового мозку, вражає як молодий так і старий вік. На рентгенограмах визначається ділянка коміркової структури, роздування кістки, більш або менш виразний м`якотканинний компонент з руйнуванням компактної пластинки. Її важко диференціювати з малігніззованою гігантоклітинною пухлиною.
Синовіальна саркома розвивається з з`єднувально-тканинних клітин синовіальної оболонки. Існують обмежені та дифузні форми. При обмежених на рентгенограмах видно пухлину в м`яких тканинах поблизу суглоба, в ней можуть бути звапненя, що вказує на синовіальну фібросаркому.
При дифузній формі пухлина розвивається в порожнині суглоба, що викликає збільшення його об`єму, затемнення порожнини і збільшення щільності м`яких тканин та їх об`єму. При поширенні на кістку спочатку видно остеопороз, а потім крайову деструкцію. Крім того, в суглобах можуть спостерігатись ендотеліоми та хондроми.
Хондроми розвивається з залишків примітивної хондральної струни, тому локалізується тільки по серединній лінії в хребті, на будь-якому рівні, але найчастіше в крижовій кістці. На рентгенограмах знаходять ділянку остеолітичної деструкції без чітких меж. Пухлина росте повільно, тому спочатку крижова кістка роздувається.
Метастази раку і інших злоякісних пухлин не кісткового походження мають рентгенологічну картину первинних кісткових пухлин. Єдиною різницею є менш виразна і пізня реакція періосту.
За структурою метастази також можуть бути остеолітичними, остеобластичними та змішаними. Найчастіше метастазують в кістки раки передміхурової залози, молочної та щитовидної залоз, котрі можуть бути як остеобластичної, так і остеолітичної структури. Далі ідуть раки легень, нирок, матки, кишок, шлунка.
Методична розробка для організації самостійної роботи студентів.
Затверджено на засіданні Навчальний предмет:
кафедри променевої діагностики променева діагностика.
променевої терапії та радіаційної
медицини.
“_______”______________ 2005 р.
протокол №_____
Зав. кафедрою проф.Почерняева В.Ф.